
- •П. Ющук
- •Допущено Міністерством освіти України
- •І. Фонетика і правопис загальні питання правопису § 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •Правопис приголосних § 8. Класифікація приголосних
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •Золота кавказька спека дні над морем налила. (а. Малишко.)
- •Я опускаюсь у шлюзи Запорізької греблі. (о. Довженко.)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (ji. Костенко.)
- •Вживання м'якого знака і апострофа
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •Запишіть у дві колонки слова, які починаються: 1) на м’який приголосний;
- •На твердий приголосний.
- •§16. Вживання м'якого знака
- •Та це ж просто...
- •§ 17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •61*. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак або апостроф.
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Правопис голосних
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених є та и (загальні правила)
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені май в суфіксах
- •Розрізнення і та и
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •§ Зо. Правопис і та и в основах українських слів (загальні правила)
- •§ 31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та ив основах іншомовних слів
- •Розрізнення інших голосних
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •Милозвучність мови § 38. Основні закони милозвучності української мови
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис будова слова і правопис § 41. Прості, складні і складені слова
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і пів-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •Іменник
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •155*. Перепишіть. Іменники, що в дужках, поставте в орудному відмінку
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •1. Немає мудріших, ніж народ, учителів. (м. Рильський.)
- •Числівник
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •§ 66. Вживання займенників
- •Дієслово та його форми
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •Особові форми дієслова
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми! (м. Упеник.)
- •Неособові форми дієслова
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •Службоь! частини мови та вигук
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •Загальні відомості про речення та розділові знаки
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •Будова речення
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •Просте речення § 102. Тире в простому неускладненому реченні
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •Однорідні члени речення
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •Відокремлені члени речення
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Та це ж просто...
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •Та це ж просто...
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •Слова, синтаксично не пов'язані з членами речення (внесення)
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •Складне речення §119. Загальна характеристика складних речень
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •Та це ж просто...
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •Пряма мова і цитати § 124. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •207*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •Та це ж просто...
- •Та це ж просто...
- •I Тут: митцеві.
Слова, синтаксично не пов'язані з членами речення (внесення)
§ 115. Звертання
Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді — предмет, до якого звернена мова.
Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів (поширене).
У вимові перед звертанням паузи звичайно немає, є пауза тільки після нього, але на письмі звертання обов'язково виділяється \ обох боків комами: Світи нам, день, безсмертними огнями, аіуміть, сади, роди зерно, земляІ (В. Сосюра.J
На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком оклику — тоді наступне слово пишеться з великої букви: О слово ріднеї Ти стоїш на чаті предковічних пам'яток святині. (П. Куліш.)
До звертання в реченні не можна поставити питання, але граматично (рід, число) воно може пов’язуватися з присудком. Тому, щоб не сплутати його з членами речення, треба мати на увазі ще й таке.
1. Іменник у кличній формі (разом із залежними словами) виступає в реченні лише звертанням.
І. Рости, міцній, моя Вітчизно, во ім’я щастя на землі! (В. Сосюра.) 2. Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно. (П. Грабовський.) 3. Благословенний будь, мій рідний краю! (Д. Павличко.) 4. Мріє, не зрадь! (Леся Українка.)
Звертання не замінюється займенниками він, вона, воно, вони (пор. § 95, п. 2). При ньому стоять або можна поставити займенники другої особи ти, ви, твій, ваш у будь-якому відмінку. (Ці займенники до групи звертання не входять.)
1. Учитель мій! Як ми тебе любили... (В. Сосюра.) 2. Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, в праці мирній. (М. Рильський.) 3. Україно моя, мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. (А. Малишко.)
Я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт. (П. Дорошко.) 5. Хлюпни нам [ти], море, свіжі лави! О земле, [ти] велетнів роди! (П. Тичина.) 6. Зіроньки [вони — підмет] ясні небо покрили, вийди [ти], дівчино, серденько миле. (Народна творчість.)
У групі звертання можуть бути однорідні члени, відокремлені означення тощо. Тоді всередині такого поширеного звертання ставляться розділові знаки відповідно до загальних правил.
І. Будь славен, мир, поля, [107.1] І ріки, і цвіт червоної зорі! (В. Сосюра.) 2. Слався, наша юність, [107.1] і сади, й діброви, і міста, і села, край орлиний мій! (В. Сосюра.) 3. Оставайтеся здорові, мої високії тополі [107.2] і хрещатий барвіночку! (Т. Шевченко.) 4.. Прощай, синє море, [113.3] безкрає, просторе. (Леся Українка.) 5. Слово, [114.1] моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка.)
Вигуки від звертання відділяються комами. Якщо слова ти, ви підсилюють вигук, то вони теж відділяються разом з вигуком. Не відділяються лише слова о, ой, якщо вони вжиті як підсилювальні частки.
1. Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках. (7. Нехода.) 2. Гей ви, далі ясні, безкінечні й сині, як чудесно в світі молодому жить! (В. Сосюра.) 3. Ох, пісне, чому, як той птах, не летиш? (М. Рильський.) 4. сОй [вигук], сину!> — сМамо!> І скрипнула дверми, і впала на поріг. (А. Малишко.)
І погляд твій німий, о [частка] мати, понад землею загримів. (М. Рильський.) 6. Ой [частка] Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий, багато ти, батьку, у море носив козацької крові. (Т. Шевченко.)
270*. Знайдіть звертання і виділіть їх комами. Якщо в звертаннях є однорідні або відокремлені члени, то теж поставте, де треба, коми.
1. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе добро і правдо віку. (В. Стус.) 2. Я сонця жду, і сонце зійде, і ранок прийде — вір моя мила, жди і радій! (О. Олесь.) 3. Агей поети глибше тон. (77. Тичина.) 4. Зачерпнімо любі друзі ми води одним відерцем! (77. Тичина.) 5. Лети моя пісне за гори й долини. (В. Сосюра.)
З-над річки лине пісня голосна. (М. Рильський.) 7. Розлягайся скибо чорна, сійся зерно і рости! (М. Рильський.) 8. Зеленійте доли і лужечки і орли здіймайтесь ув імлі, розливайтесь круті бережечки по вкраїнській молодій землі! (А. Малишко.)
1. Дзвени моя пісне крилата в вітрах, світової весни.
О мій народе Прометея ти маєш душу молоду. 3. Тобі країно моя і перший мій подих, і подих останній тобі. (З тв. В. Сосюри.)
Я всі слова свої не злі, всю душу пристрасної вдачі, всі почуття мої гарячі тобі Вітчизно віддаю. (77. Воронько ) 5. Якою ж ви силою володієте сині небесні потоки ви білі хмари і ти пахуча земле, що з одного робиш звіра, а з другого голуба? (Григорій Тютюнник.) 6. Лети ж о ніч, щоб день тобі на зміну прийшов новий. (В. Сосюра.) 7. Не стелись тумане не шуміть тополі не печальте очі ви берізки голі! (В. Сосюра.) 8. Прощайте росяні долини і села сповнені краси. (О. Підсуха.)