- •П. Ющук
- •Допущено Міністерством освіти України
- •І. Фонетика і правопис загальні питання правопису § 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •Правопис приголосних § 8. Класифікація приголосних
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •Золота кавказька спека дні над морем налила. (а. Малишко.)
- •Я опускаюсь у шлюзи Запорізької греблі. (о. Довженко.)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (ji. Костенко.)
- •Вживання м'якого знака і апострофа
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •Запишіть у дві колонки слова, які починаються: 1) на м’який приголосний;
- •На твердий приголосний.
- •§16. Вживання м'якого знака
- •Та це ж просто...
- •§ 17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •61*. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак або апостроф.
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Правопис голосних
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених є та и (загальні правила)
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені май в суфіксах
- •Розрізнення і та и
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •§ Зо. Правопис і та и в основах українських слів (загальні правила)
- •§ 31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та ив основах іншомовних слів
- •Розрізнення інших голосних
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •Милозвучність мови § 38. Основні закони милозвучності української мови
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис будова слова і правопис § 41. Прості, складні і складені слова
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і пів-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •Іменник
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •155*. Перепишіть. Іменники, що в дужках, поставте в орудному відмінку
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •1. Немає мудріших, ніж народ, учителів. (м. Рильський.)
- •Числівник
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •§ 66. Вживання займенників
- •Дієслово та його форми
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •Особові форми дієслова
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми! (м. Упеник.)
- •Неособові форми дієслова
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •Службоь! частини мови та вигук
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •Загальні відомості про речення та розділові знаки
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •Будова речення
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •Просте речення § 102. Тире в простому неускладненому реченні
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •Однорідні члени речення
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •Відокремлені члени речення
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Та це ж просто...
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •Та це ж просто...
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •Слова, синтаксично не пов'язані з членами речення (внесення)
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •Складне речення §119. Загальна характеристика складних речень
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •Та це ж просто...
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •Пряма мова і цитати § 124. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •207*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •Та це ж просто...
- •Та це ж просто...
- •I Тут: митцеві.
Та це ж просто...
Допитливий. Так багато правил...
Кмітливий. А я завчив одне, основне правило: означення не відокремлюється, якщо воно стоїть (1) безпосередньо (2) перед (3) іменником і (4) не має обставинного відтінку. З нього легко виводжу правила, коли означення відокремлюються. Для цього замінюю умови на протилежні: «безпосередньо» на «небезпосередньо», «перед» на «після», «іменник» на «займенник», «не має обставинного відтінку» на «має обставинний відтінок».
265*. 'Знайдіть відокремлені означення і виділіть їх комами.
1. Як не любити любов’ю наснажених, мудрістю сповнених книг, троп невідомих, дерзань ще не зважених і небосхилів нових? (М. Рильський.) 2. Буде бите царями сіянеє жито! (Т. Шевченко.) 3. Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять лукаві і в огні її* окраденую збудять. (Т. Шевченко.) *4. Михайло Коцюбинський напоєний сохами багатющої землі своєї — і через те він стчав безсмертним. (П. Тичина.) 5. Гарячі коні пс- махуьалн обтиканими виноградним листям головами, а дівчинка у вінку з виноградної гіллячки тягла за собою на віз кілька стятих батьком довгих лозин з делікатним лапатим листом та позакручуваними тоненькими вусиками. (М. Коцюбинський.) 6. Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав. (М. Стельмах.) 7. Сірі султани пилюки звихреної конем осідали на скошеній стерні. (Григорій Тютюнник.) 8. Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля. (М. Рильський.)
1. Сповнений любові я іду по вулиці вузькій. (В. Сосюра.) 2. Він стоїть на мурі юний і прекрасний і кладе цеглини, зводить дім новий. (В. Сосюра.) 3. А тут шугають у небі реактивні літаки з швидкістю блискавок, і ефір переповнений голосами та піснями людськими. (О. Гончар.) 4. Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна. (М. Стельмах.) 5. Ми стежками підемо ясними по залитих весною полях. (В. Сосюра.) 6. Поля пробуджені сонцем від зимового сну злегка парували. (В. Козаченко.) 7. Враз темніє, і до цвяшків подібні прорізуються зорі мовчазні в осіннім небі. (77. Первомайський.) 8. На галяву вискакує з гущини сарна і зачарована чудовим концертом зупиняється. (М. Коцюбинський.)
1. Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чо- ■рфи боки від них. 2. Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю. 3. Причаїлися гори заворожені красою ніколи йе бачених степів. 4. Спокійний, сумирний стоїть сад. (З тв. 0, Гончара.) 5. Нова хата біла, чепурна привітно виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш. (Панас Мирний.) 6. Ми розправляли плечі у труді, і мозолі нам зігрівав тверді ще теплий кусень взятий з рук у мами. (Т. Коломієць.) 7. А далі знов полились вже дивні мелодії співучі, глибокі та ясні. (І. Нечуй- Левицький.) 8. Сполоханий світлом хижак звів голову й пильно дивився у віконце. (М. Трублаїні.)
266*. Переробіть речення так, щоб невідокремлені поширені означення стали відокремленими і навпаки.
1. Тепла ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією. (О. Гончар.) 2. У відкритім степу ні душі, лише де- не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини. (О. Гончар.) 3. В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки. (#. Рибак.) 4. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь. (М. Коцюбинський.) 5. В небі мерехтіли густо посіяні, по- літньому веселі зорі. (70. Збанацький.) 6. Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг. (В. Козаченко.) 7. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір. (Н. За- біла.)