Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ющук практикум.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
981.28 Кб
Скачать

Та це ж просто...

Допитливий. Так багато правил...

Кмітливий. А я завчив одне, основне правило: означення не відокрем­люється, якщо воно стоїть (1) безпосередньо (2) перед (3) іменником і (4) не має обставинного відтінку. З нього легко виводжу правила, коли означення відокрем­люються. Для цього замінюю умови на протилежні: «безпосередньо» на «небезпо­середньо», «перед» на «після», «іменник» на «займенник», «не має обставинного відтінку» на «має обставинний відтінок».

265*. 'Знайдіть відокремлені означення і виділіть їх комами.

  1. 1. Як не любити любов’ю наснажених, мудрістю сповнених книг, троп невідомих, дерзань ще не зважених і небосхилів но­вих? (М. Рильський.) 2. Буде бите царями сіянеє жито! (Т. Шев­ченко.) 3. Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять лукаві і в огні її* окраденую збудять. (Т. Шевченко.) *4. Михай­ло Коцюбинський напоєний сохами багатющої землі своєї — і через те він стчав безсмертним. (П. Тичина.) 5. Гарячі коні пс- махуьалн обтиканими виноградним листям головами, а дівчинка у вінку з виноградної гіллячки тягла за собою на віз кілька стя­тих батьком довгих лозин з делікатним лапатим листом та поза­кручуваними тоненькими вусиками. (М. Коцюбинський.) 6. Наля­каний громовицею кінь тихенько заіржав. (М. Стельмах.) 7. Сі­рі султани пилюки звихреної конем осідали на скошеній стерні. (Григорій Тютюнник.) 8. Рівно й спокійно дише натом­лена з праці земля. (М. Рильський.)

  2. 1. Сповнений любові я іду по вулиці вузькій. (В. Сосю­ра.) 2. Він стоїть на мурі юний і прекрасний і кладе цеглини, зводить дім новий. (В. Сосюра.) 3. А тут шугають у небі реактив­ні літаки з швидкістю блискавок, і ефір переповнений голосами та піснями людськими. (О. Гончар.) 4. Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна. (М. Стельмах.) 5. Ми стежками підемо ясними по залитих весною полях. (В. Сосюра.) 6. Поля пробудже­ні сонцем від зимового сну злегка парували. (В. Козаченко.) 7. Враз темніє, і до цвяшків подібні прорізуються зорі мовчаз­ні в осіннім небі. (77. Первомайський.) 8. На галяву вискакує з гущини сарна і зачарована чудовим концертом зупиняється. (М. Коцюбинський.)

  3. 1. Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чо- ■рфи боки від них. 2. Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю. 3. Причаїлися гори заворожені красою ніколи йе бачених степів. 4. Спокійний, сумирний стоїть сад. (З тв. 0, Гончара.) 5. Нова хата біла, чепурна привітно виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш. (Панас Мирний.) 6. Ми розправляли плечі у труді, і мозолі нам зігрівав тверді ще теп­лий кусень взятий з рук у мами. (Т. Коломієць.) 7. А далі знов полились вже дивні мелодії співучі, глибокі та ясні. (І. Нечуй- Левицький.) 8. Сполоханий світлом хижак звів голову й пильно дивився у віконце. (М. Трублаїні.)

266*. Переробіть речення так, щоб невідокремлені поширені означення стали відокремленими і навпаки.

1. Тепла ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією. (О. Гончар.) 2. У відкритім степу ні душі, лише де- не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини. (О. Гон­чар.) 3. В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки. (#. Рибак.) 4. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь. (М. Коцюбинський.) 5. В небі мерехтіли густо посіяні, по- літньому веселі зорі. (70. Збанацький.) 6. Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг. (В. Козачен­ко.) 7. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір. (Н. За- біла.)