§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні

1. При підрядному зв’язку одне слово виступає як головне, д ДРУ^ге — ^як залежне, тобто від одного слова до другого можна доставити питання. Наприклад, у реченні: Над зеленими ярами ставав легесенький туман (І. Нечуй-Левицький)—підрядним ^в’язком поєднані між собою такі пари слів: туман (що ро­би в?) вставав; туман (який?) легесенький; вставав (д е?) над Арами; над ярами (яким и?) зеленими.

Схематично ці зв’язки можна показати так:

У реченні між словами і групами слів, поєднаними підрядним зв’язком, коми не ставляться. Виділяються лише з обох боків комами відокремлені члени речення (докладно про відокремлен­ня див. § 109—114).

1. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. (70. Янов' ський.) 2. Виноград на зігнутих гілках гостинно простягає свої солодкі грона. (М. Рильський.) 3. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. (Т. Шевченко.)

2. Нерівноправні слова і групи слів у реченні поєднуються між собою також опосередкованим зв’язком, тобто не безпосе­редньо, а через інші повнозначні слова. Наприклад, у реченні: Орли дивляться на сонце розплющеними очима (І. Драч.) — сло­ва орли і на сонце, орли і розплющеними очима пов’язані не безпосередньо, а через слово дивляться.

Це легко простежити за схемою:

Слова і групи слів, поєднані опосередкованим зв’язком, ко­мами одне від одного в реченні не відділяються.

за літом синьоока осінь їде навмання. (В. Сосюра). 4. Сір_Им змієм плазує шлях з гори у долину поміж зеленою травою без крайого степу. (Панас Мирний.) 5. За селом на вечірній дороз* у промінні осіннього сонця я зустрів своїх батька-матіп^I (М. Вінграновський.)

3. При сурядному зв’язку слова поєднуються МІЖ собою як рівноправні. Наприклад, у реченні: На липах з'явилося свіже, молоде, пахуче листя (В. Собко.) — слова свіже, молоде пахуче поєднані сурядним зв’язком (виступають як рівно* правні).

Це добре видно на схемі:

У реченні між словами, поєднаними сурядним зв’язком, коми можуть ставитися і можуть не ставитися (докладно про це див. §§ 106—І07).

4. При позаграматичному зв’язку повнозначні слова в речен­ні не відповідають на жодне питання і з іншими словами поєд­нуються тільки за змістом. Наприклад, у реченні: /, може, в ти­хій твоїй хаті я буду знову розмовляти з тобою, друже мій (Т. Шевченко.)—до повнозначних сліз може і друже мій не можна поставити питання від інших слів, вони ніби випадають із тканини речення.

На схемі видно, що ці слова стоять поза граматичним зв’яз­ком з іншими словами:

Ш-І_	буду розмовляти
	1		Л.		і
1 в тихій твоїй хаті			знову		з тобою

може

друже мій

Повнозначні слова і групи слів, які стоять поза граматичним зв’язком у реченні, звичайно виділяються з обох боків комами (докладно про це див. §§ 115—118).

252 *. Перепишіть. Поставте коми лише між словами, пов’язаними рядним зв'язком, та виділіть з обох боків комами лише слова, які стоять доза граматичним зв’язком.

1. У небі сонце і весна і журавлиний крик. (О. Підсуха.) 2, І дивиться на обриси планети з висот космічних перший космо­навт. (Л. Дмитерко.) 3. Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп’яв. (М. Рильський.) 4. Скупе проміння осіннього сонця самітньо відсвічує немічною прозо- дотою на білому тілі беріз. (О. Донченко.) 5. Під самою хатою росли червоні білі рожеві маки. (І. Нечуй-Левицький.)

6. Над ґанком висіли важкі кетяги пов’язаної в пучки калини. (М. Стельмах.) 7. Без мови рідної юначе й народу нашого нема. (В. Сосюра.) 8. Гірських вершин досягають на жаль не тільки орли. (О. Довженко.)