
- •П. Ющук
- •Допущено Міністерством освіти України
- •І. Фонетика і правопис загальні питання правопису § 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •Правопис приголосних § 8. Класифікація приголосних
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •Золота кавказька спека дні над морем налила. (а. Малишко.)
- •Я опускаюсь у шлюзи Запорізької греблі. (о. Довженко.)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (ji. Костенко.)
- •Вживання м'якого знака і апострофа
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •Запишіть у дві колонки слова, які починаються: 1) на м’який приголосний;
- •На твердий приголосний.
- •§16. Вживання м'якого знака
- •Та це ж просто...
- •§ 17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •61*. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак або апостроф.
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Правопис голосних
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених є та и (загальні правила)
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені май в суфіксах
- •Розрізнення і та и
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •§ Зо. Правопис і та и в основах українських слів (загальні правила)
- •§ 31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та ив основах іншомовних слів
- •Розрізнення інших голосних
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •Милозвучність мови § 38. Основні закони милозвучності української мови
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис будова слова і правопис § 41. Прості, складні і складені слова
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і пів-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •Іменник
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •155*. Перепишіть. Іменники, що в дужках, поставте в орудному відмінку
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •1. Немає мудріших, ніж народ, учителів. (м. Рильський.)
- •Числівник
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •§ 66. Вживання займенників
- •Дієслово та його форми
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •Особові форми дієслова
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми! (м. Упеник.)
- •Неособові форми дієслова
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •Службоь! частини мови та вигук
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •Загальні відомості про речення та розділові знаки
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •Будова речення
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •Просте речення § 102. Тире в простому неускладненому реченні
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •Однорідні члени речення
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •Відокремлені члени речення
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Та це ж просто...
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •Та це ж просто...
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •Слова, синтаксично не пов'язані з членами речення (внесення)
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •Складне речення §119. Загальна характеристика складних речень
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •Та це ж просто...
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •Пряма мова і цитати § 124. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •207*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •Та це ж просто...
- •Та це ж просто...
- •I Тут: митцеві.
Числівник
§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
Числівник один становить особливий тип відмінювання. Він змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник гол (див. §65).
Усі інші кількісні числівники змінюються лише за відмінками (числівники два, обидва в називному відмінку мають ще форми жіночого роду: дві, обидві). Вони мають такі відмінкові закінчення й кінцівки:
Від мінки |
II тип відмінювання |
III тип відмінювання |
IV тип відмінювання |
V тип відмінювання |
Н. |
-а/ -і, -и, -еро |
-□ |
-□ , -0 |
-сті, -ста, -сот |
Р. |
-ох |
-и |
-а |
-сот |
д. |
-ом |
•и |
-а |
-стам |
Зн. |
Як у називному |
Як у називному |
Як у називному |
Як у називному |
Ор. |
або родовому відмінку |
відмінку |
відмінку |
відмінку |
-ома (-ма) |
-ма |
-а |
-стами |
|
М. |
-ох |
•и |
-а |
-стах |
За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п’ятеро...) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро.
Н. два три обидва п’ятеро
Р. двох трьох обох п’ятьох
Д. двом трьом обом п'ятьом
Зн. Як у називному або родовому відмінку Ор. двома трьома обома п'ятьома
М. (на) двох трьох обох п’ятьох
Числівники чотири і багато в орудному відмінку, як виняток, мають закінчення на: чотирма, багатьма (і багатьома).
За III типом відмінюються числівники від п’яти до ві* сімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (п’ятдесят — вісімдесят) відмінюється лише друга частина. В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні.
Н. шість сім вісім п'ятдесят
Р. шести семи восьми п'ятдесяти
Д. шести семи восьми п’ятдесяти
Зн. Як у називному відмінку
Ор. шістьма сьома вісьма п’ятдесятьма
М. (на) шести семи восьми п’ятдесяти
Числівники цього типу можуть також відмінюватися, як І збірн* числівники (тип II).
За IV типом відмінюються числівники сорок, дев'яносто, CfO. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідко, мають однакове закінчення -а: до сорока днів, сорока робітникам, з дев'яноста учнями, на ста сторінках.
У 4. 3a V типом відмінюються числівники від двохсот до дев'ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша, як числівник II або III типу, а друга— як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.
Н. двісті п’ятсот
р. двохсот п'ятисот
Д. двомстам п’ятистам
Зн. Як у називному відмінку Ор. двомастами п’ятьмастами
М. (на) двохстах п’ятистах
Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи.
У складених кількісних числівниках (скільки?) відмінюються всі складові частини, у порядкових (котрий?) — тільки останнє слово (див. § 59).
Кількісний числівник Порядковий числівник
Н. тисяча сім тисяча сьомий
Р. тисячі семи тисяча сьомого
Д. тисячі семи тисяча сьомому
Зн. тисячу сім Як у Н. або Р.
Ор. тисячею сьома , тисяча сьомим
М .(на) тисячі семи тисяча сьомому
У дробових числівниках перша частина відмінюється, як кількісний числівник, друга — як порядковий.
Н. одна сьома вісім десятих
Р. однієї сьомої восьми десятих
Д. одній сьомій восьми десятим
Зн. одну сьому Як у називному відмінку
Ор. однією сьомою вісьма десятими
М, (на) одній сьомій восьми десятих
171. Самостійно провідміняйте числівники 340. 770, 1800 і 4/10 і потім свої записи звірте з наведеним нижче відмінюванням цих числівників. Особливу увагу зверніть на орудний відмінок.
Н. триста сорок сімсот сімдесят
Р- трьохсот сорока семисот сімдесяти
Зн.
триста сорок сімсот сімдесят
Ор- трьомастами сорока сьомастами сімдесятьма
М. (на) трьохстах сорока семистах сімдесяти
Н. тисяча вісімсот Р. тисячі восьмисот
чотири
десяті
чотирьох
десятих чотирьом десятим чотири десяті
тисячу вісімсот
О. тисячею вісьмастами
чотирма десятими
М. (на) тисячі восьмистах чотирьох десятих
172?. Перепишіть. Числа й скорочення запишіть повними словами, поста- вивши числівники в потрібному відмінку.
Земля разом з 8.іншими планетами рухається навколо Сонця. Відстань її до Сонця змінюється від 147,1 млн. кілометрів на початку січня до 152,1 млн. кілометрів на початку липня. Період обертання Землі навколо нашого світила дорівнює 365,242 доби, а навколо своєї осі — 23 годинам 56 хвилинам 5 секундам. Довжина земного екватора вимірюється" 40 075 704 метрами. Уся поверхня Землі становить 510 млн. квадратних кілометрів, причому на 361,1 млн. квадратних кілометрів її, тобто на 71 проценті, розіллявся Світовий океан.
173I. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис відмінкових форм числівників у російській і українській мовах.
1. Сечь состояла из шестидесяти слишком куреней. (М. Гоголь.)
В саженях пятидесяти от нас, там; где ухабы, ямы и кучи сливались в сплошную с ночной мглой, мигал тусклый огонёк. (А. Чехов.) 3. Гроза продолжалась около двух часов. 4. Живёт Балда в поповом доме, спит себе на соломе, ест за четверых, работает за семерых. (О. Пушкін.)