
- •П. Ющук
- •Допущено Міністерством освіти України
- •І. Фонетика і правопис загальні питання правопису § 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •Правопис приголосних § 8. Класифікація приголосних
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •Золота кавказька спека дні над морем налила. (а. Малишко.)
- •Я опускаюсь у шлюзи Запорізької греблі. (о. Довженко.)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (ji. Костенко.)
- •Вживання м'якого знака і апострофа
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •Запишіть у дві колонки слова, які починаються: 1) на м’який приголосний;
- •На твердий приголосний.
- •§16. Вживання м'якого знака
- •Та це ж просто...
- •§ 17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •61*. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак або апостроф.
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Правопис голосних
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених є та и (загальні правила)
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені май в суфіксах
- •Розрізнення і та и
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •§ Зо. Правопис і та и в основах українських слів (загальні правила)
- •§ 31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та ив основах іншомовних слів
- •Розрізнення інших голосних
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •Милозвучність мови § 38. Основні закони милозвучності української мови
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис будова слова і правопис § 41. Прості, складні і складені слова
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і пів-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •Іменник
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •155*. Перепишіть. Іменники, що в дужках, поставте в орудному відмінку
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •1. Немає мудріших, ніж народ, учителів. (м. Рильський.)
- •Числівник
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •§ 66. Вживання займенників
- •Дієслово та його форми
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •Особові форми дієслова
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми! (м. Упеник.)
- •Неособові форми дієслова
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •Службоь! частини мови та вигук
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •Загальні відомості про речення та розділові знаки
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •Будова речення
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •Просте речення § 102. Тире в простому неускладненому реченні
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •Однорідні члени речення
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •Відокремлені члени речення
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Та це ж просто...
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •Та це ж просто...
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •Слова, синтаксично не пов'язані з членами речення (внесення)
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •Складне речення §119. Загальна характеристика складних речень
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •Та це ж просто...
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •Пряма мова і цитати § 124. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •207*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •Та це ж просто...
- •Та це ж просто...
- •I Тут: митцеві.
§ 17. Вживання апострофа
Апостроф ставиться лише перед я, ю, є, ї. Він вказує, що ці букви позначають два звуки [йа], [йу), (йе), [йі] (див. § З, п. 4), а попередній приголосний вимовляється твердо, пор.: [вйаз] в’яз і [с’в'ато] свято, [зйава] з’ява і [з'аблик] зяблик.
1. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних м, в, п, б, ф, якщо ці губні стоять:
а) на початку кореня: в'язка, зв’язати; в'юн, зв’юнитися; п'ять, вп'ятьох; м’який, розм'якнути;
б) після голосного: здоров'я, риб'ячий, солов’ї, соловієм;
в) після р: черв'як, сурм'яний, арф'яр.
В інших випадках після губних апостроф не ставиться: свято, цвях, тьмяний, мавпячий, морквяний.
І. Шахуйте відвагу і пам’ять святу бійців,"ідо кайдани порвали. (М. Нагнибіда). 2. Любить свій край — це значить все любити, у чім його святе Ім’я живе. (В. Сосюра.) 3. Залізо б’ють і гнуть прекрасну мідь в горбатих м’язах руки чоловіка. (М. Бажан.) 4. Ми сп’яніли [п’янийJ від духмяного подиху поля. (70. Збанацький.) 5. Зорі сплять на холодних, морозами зв’ялених [в’ялитиJ травах. (JI. Первомайський.) 6. Не зів’януть квітки, не погаснуть огні, шле привіт нам весна солов’їна. (В. Сосюра.) 7. Ніколи перше не почував я так ясно зв’язку [в’язати\ з землею, як тут. (М. Коцюбинський.) 8- М'яка, з торф’яною кришкою земля пружинила під колесами. (М. Стельмах.) з чорного димаря f-p'aj і кучеряво 1-p'a-J розвивається в про- зорчатому повітрі. (Панас Мирний.) 5. Нема там добра, де порядку [-p'a-j нема. (Народна творчість.)
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів, які кінчаються на приголосний (від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-): від'ємний, під’юдити, роз'єднати, без’ядерний, з’їзд, між’ярусний, перед’ювілейний.
1. Життя — як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. (77. Костенко.) 2. В тишу труда обернено битв роз’ярений грім. (А. Малишко.) 3. Кілька разів кінні роз’їзди противника з’являлися на виднокрузі. (О. Гончар.) 4. І океанів тих немає, щоб вірні роз’єднать серця. (М. Рильський.)
Та це ж просто...
Допитливий. Коли після губних, р або після префікса, що кінчається на приголосний, чуєш звукосполучення [йа], [йу], [йе|, [йі] — став перед буквами я, ю, є, ї апостроф.
Кмітливий. Ая на вживання апострофа після губних склав собі таку схему: (з)в'я, ов'я, рв'я, але свя, де в — будь-який губний, (з) — префікс, о — будь-який голосний, с — будь-який приголосний, що не належить до префікса.
56. Запишіть слова в дві колонки: 1) ті, у які вставили апостроф; 2) ті, які пишуться без апострофа.
1. Дев...ятсот, серм..яга, хутор..янин, зз...язок, духм..яне, пор..ядок, бур..ян, 6ЄЗ..ЯЗИКІ, ТБМ..ЯНО, ЦВ..ЯХ, присв..ята, реп..ях, п..тдесят, з..ясовано, Солов..йов. 2. Медв..яний, п..ятсот, арф..яр, посер..йознішав, дзв..якнути, розв..язано, помор..янин, св..ято, су- зір..я, Харків..янин, вар..яг, від.Лзд, різьб..яр, мавп..яча, роз..ятрити, при.Лзд.
Ключ.-З останніх букв прочитаєте назви віршів: 1) В. Сосюри; 2) М. Рильського.
57*. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф.
І. 1. Всі квіти зберу у дніпрових гаях, зв..яжу у вінки і букети. (М. Нагнибіда.) 2. Чорнолісся п..янко духм..янить доспілою суницею. (М. Стельмах.) 3. Як гарно дихається — п..єш повітр..я, мов тепле молоко. (М. Коцюбинський.) 4. Бджоли сонячним дощем падають на медв..яний лан. (М. Стельмах.) 5. Ластівки щебечуть попід стріхою, білим пір..ям гнізда перев..ють. (А. Малишко.) 6. Цвіли бузки? То солов.Л цвіли сузір..ям грон, пахучим синім димом. (Є. Гуцало.) 7. Застоялись у високім бур..яні густі пахощі прив..яленого сонцем полину. (О. Гончар.) 8. Чується подих тропічної тьм..яної, п..яної ночі. (М. Рильський.) 9. Ой, зв..язала дівчинонька рутв..яний вінок, закрасила голівоньку, пішла у танок. (І. Манжура.)
1. Старий Дніпро замигтів у його пам..яті своїм вічним святковим простором. (О. Довженко.) 2. Лиш по пам..яті в людині впізнає Людину світ. (Б. Олійник.) 3. Коли черв..як торкнувся плоду. той ПЛ*Д зривається з гіллі. (О. Підсуха.) 4. Як не б..юсь я з годинами люто, час мене переможе в бою. (В. Сосюра.) 5. Восени розумнішою стає людина і ще м..якшим — трави прим..ятої шовк. (М. Рильський.) 6. Поезія — це св..ято, як любов. (77. Костенко.) 7. Сприймати світ всер..йоз — твоя повинність. (І. Драч.)
Кам..яну голову хоч об мур товчи —- не пом..якшає. (Григорій Тютюнник.) 9. У всякому подвір.Л своє повір..я. (Народна творчість.)
58*. Перекладіть на українську мову. Які знаки вживаються в російській мові там, де в українській стоїть апостроф?
Ь В мягком воздухе разлит осенний запах, подобный запаху вина. (Г Тургенев.) 2. О прибрежные камни равномерно и глухо бьёт волна. (Максим Горький.) 3. Дубровский объезжал однажды малое своё имение. (О. Пушкін.) 4. Вместо девяти часов утра мы выехали в два. (1. Тургенев) 5. Дети стали большие — им надо серьёзно учиться. (77. Толстой.)