Вживання м'якого знака і апострофа

§15. Тверді і м'які приголосні

Приголосні бувають тверді і м’які або пом’якшені. Але не всі і не в усіх позиціях.

1. Приголосний [й] завжди тільки м’який: сім'я [с'імйа], сім'ї [с'імйі], сім'єю [с'імйейу].

2. Зубні бувають тверді і м’які: [д] — [д'), [т] — [т'], [з] —

и, [с]-[с'і, [©]-[©г [ц]-[цг [Лі-M, [ні —

[н^г]. Причому м’якими вони можуть бути в будь-якій позиції*— і в кінці слова, і перед наступним приголосним: мідь, путь, мазь, вісь, ґедзь, міць, даль, тінь, ходить, дядько, батько, близько, військо, хвацько, вільно, брунька, заходьте.

3. Інші приголосні — губні, передньопіднебінні (крім їй] ) і задньоротові — у кінці слова і перед наступним приголосним завжди тверді: голуб, любов, повір, ніч, туш, мовчиш, кажеш; сім'я, в'юн, повірте, відправте, ріжте.

Вони пом’якшуються лише перед [і] та зрідка перед іншими голосними: вітер [в’ітер], хід [х’ід], гілка [г’ілка]; свято [с'в’а- то], бюро [б’уро], кювет [к’увет]; затишшя [затиш’ш’а], облич­чя [облич’ч’а], ніччю [н'іч’ч’у], жовчю [жовч’у], але: круча, тиша, ходжу.

4. М’який приголосний [р^г] у деяких діалектах ствердів навіть перед голосними. Проте в літературній мові тут чітко розрізняємо [р] і [Р'1^{: го}Р^а — зоря, град — ряд, порада — порядок, шкура — буря, горох — трьох, пором — трьом, крук — крюк, друк — дрюк; перу — порю.

1. На землю сходить ніч, і зоряним [зор'аним] рядном [р'ад- ном] вона вкриває все. (В. Сосюра.) 2. На бур’янах [бурйанах] рясніли [р'асн'іли] блискучими діамантами краплі нічного дощу. (С. Васильченко.) 3. Поля зеленіють у раннім теплі, і проліском, рястом (р'астом) квітують ліси. (П. Воронько.) 4. Рушали по при­годи ми втрьох [втр'ох], і всім здавався трьом [тр'ом] гайок наш — пущею, а шпак — тетеруком. (М. Рильський.) 5. Щось грюкнуло [гр'укнуло] так по хаті, що аж шибки забряжчали [забр'ажчали]. (Марко Вовчок.) 6. Кипить могутніх будувань гарячий [гар'ачий] бунтівничий кратер. (М. Бажан.)

Та це ж просто...

Допитливий. Щоб вивчити цей матеріал, треба мати перед собою таблицю приголосних звуків.

Кмітливий. І потрібно пам’ятати «гДе ти з'їси ці лини?» та *Ще їжджу». Пригадуєш нашу розмову біля таблиці приголосних?

46. Запишіть у дві колонки слова, які починаються: 1) на м’який приголосний;

2. На твердий приголосний.

Діл, степ, косар, сію (від сіяти), чашка, йод, ярус, тюль, палац, іонзк» щастя, лялька.

Ключ. З останніх букв прочитаете закінчення вислову О. Довженка «Немає в світі нічого радіснішого й приємнішого, ніж...»

46. Запишіть у три колонки слова, що кінчаються: 1) на м'який приголосний; 2) на твердий нешиплячий; 3) на твердий шиплячий.

Спориш, промінь, іній, спалах, абзац, заметіль, мороз, одяг, но­воселець, екіпаж, борщ, алюміній, голос, електропіч, очерет, ймо­вірність.

Ключ. З перших букв прочитаєте вислів давньогрецького філософа Фалеса Мілетського.

48*. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.

1. Там за нічч(у,ю) голубою світить вечор(а,я) зор(а.я). (А. Малишко.) 2. Десь із темними ноч(а,я)ми, з тихими реч(а,я)ми встала казка сивоброва. (А. Малишко.). 3. Хрипло кр(а,я)каючи, боком пролетів гр(а,я)к. (О. Копиленко.) 4. Сви­став вітер, гр(у,ю)каючи віконницями. (І. Франко.) 5. Бр(у,ю)к був такий розбитий, що шофер об’іждж(а,я)в його узбічч(а,я)м. (О. Копиленко.) 6. На городі, поміж гр(а,я)дками бур(а,я)ків, моркви й усякої городини, вилися доріжки. (І. Нечуй-Левицький.) .7. Навіть того, чиє життя минає в небі, цей степ вр(а,я)ж(а,я)є своїм безмежж(а,я)м, блиском, сліпучістю. (О. Гончар.) 8. Зоста­лася Яресьчиха з тр(о,ьо)ма дітьми. (О. Гончар.)