
- •П. Ющук
- •Допущено Міністерством освіти України
- •І. Фонетика і правопис загальні питання правопису § 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •Правопис приголосних § 8. Класифікація приголосних
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •Золота кавказька спека дні над морем налила. (а. Малишко.)
- •Я опускаюсь у шлюзи Запорізької греблі. (о. Довженко.)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (ji. Костенко.)
- •Вживання м'якого знака і апострофа
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •Запишіть у дві колонки слова, які починаються: 1) на м’який приголосний;
- •На твердий приголосний.
- •§16. Вживання м'якого знака
- •Та це ж просто...
- •§ 17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •61*. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак або апостроф.
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Правопис голосних
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених є та и (загальні правила)
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені май в суфіксах
- •Розрізнення і та и
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •§ Зо. Правопис і та и в основах українських слів (загальні правила)
- •§ 31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та ив основах іншомовних слів
- •Розрізнення інших голосних
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •Милозвучність мови § 38. Основні закони милозвучності української мови
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис будова слова і правопис § 41. Прості, складні і складені слова
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і пів-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •Іменник
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •155*. Перепишіть. Іменники, що в дужках, поставте в орудному відмінку
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •1. Немає мудріших, ніж народ, учителів. (м. Рильський.)
- •Числівник
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •§ 66. Вживання займенників
- •Дієслово та його форми
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •Особові форми дієслова
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми! (м. Упеник.)
- •Неособові форми дієслова
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •Службоь! частини мови та вигук
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •Загальні відомості про речення та розділові знаки
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •Будова речення
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •Просте речення § 102. Тире в простому неускладненому реченні
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •Однорідні члени речення
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •Відокремлені члени речення
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Та це ж просто...
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •Та це ж просто...
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •Слова, синтаксично не пов'язані з членами речення (внесення)
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •Складне речення §119. Загальна характеристика складних речень
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •Та це ж просто...
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •Пряма мова і цитати § 124. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •II. Морфологія і правопис 74
- •207*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •Та це ж просто...
- •Та це ж просто...
- •I Тут: митцеві.
Вживання м'якого знака і апострофа
§15. Тверді і м'які приголосні
Приголосні бувають тверді і м’які або пом’якшені. Але не всі і не в усіх позиціях.
Приголосний [й] завжди тільки м’який: сім'я [с'імйа], сім'ї [с'імйі], сім'єю [с'імйейу].
Зубні бувають тверді і м’які: [д] — [д'), [т] — [т'], [з] —
и, [с]-[с'і, [©]-[©г [ц]-[цг [Лі-M, [ні —
[нг]. Причому м’якими вони можуть бути в будь-якій позиції*— і в кінці слова, і перед наступним приголосним: мідь, путь, мазь, вісь, ґедзь, міць, даль, тінь, ходить, дядько, батько, близько, військо, хвацько, вільно, брунька, заходьте.
Інші приголосні — губні, передньопіднебінні (крім їй] ) і задньоротові — у кінці слова і перед наступним приголосним завжди тверді: голуб, любов, повір, ніч, туш, мовчиш, кажеш; сім'я, в'юн, повірте, відправте, ріжте.
Вони пом’якшуються лише перед [і] та зрідка перед іншими голосними: вітер [в’ітер], хід [х’ід], гілка [г’ілка]; свято [с'в’а- то], бюро [б’уро], кювет [к’увет]; затишшя [затиш’ш’а], обличчя [облич’ч’а], ніччю [н'іч’ч’у], жовчю [жовч’у], але: круча, тиша, ходжу.
М’який приголосний [рг] у деяких діалектах ствердів навіть перед голосними. Проте в літературній мові тут чітко розрізняємо [р] і [Р'1: гоРа — зоря, град — ряд, порада — порядок, шкура — буря, горох — трьох, пором — трьом, крук — крюк, друк — дрюк; перу — порю.
1. На землю сходить ніч, і зоряним [зор'аним] рядном [р'ад- ном] вона вкриває все. (В. Сосюра.) 2. На бур’янах [бурйанах] рясніли [р'асн'іли] блискучими діамантами краплі нічного дощу. (С. Васильченко.) 3. Поля зеленіють у раннім теплі, і проліском, рястом (р'астом) квітують ліси. (П. Воронько.) 4. Рушали по пригоди ми втрьох [втр'ох], і всім здавався трьом [тр'ом] гайок наш — пущею, а шпак — тетеруком. (М. Рильський.) 5. Щось грюкнуло [гр'укнуло] так по хаті, що аж шибки забряжчали [забр'ажчали]. (Марко Вовчок.) 6. Кипить могутніх будувань гарячий [гар'ачий] бунтівничий кратер. (М. Бажан.)
Та це ж просто...
Допитливий. Щоб вивчити цей матеріал, треба мати перед собою таблицю приголосних звуків.
Кмітливий. І потрібно пам’ятати «гДе ти з'їси ці лини?» та *Ще їжджу». Пригадуєш нашу розмову біля таблиці приголосних?
Запишіть у дві колонки слова, які починаються: 1) на м’який приголосний;
На твердий приголосний.
Діл, степ, косар, сію (від сіяти), чашка, йод, ярус, тюль, палац, іонзк» щастя, лялька.
Ключ. З останніх букв прочитаете закінчення вислову О. Довженка «Немає в світі нічого радіснішого й приємнішого, ніж...»
Запишіть у три колонки слова, що кінчаються: 1) на м'який приголосний; 2) на твердий нешиплячий; 3) на твердий шиплячий.
Спориш, промінь, іній, спалах, абзац, заметіль, мороз, одяг, новоселець, екіпаж, борщ, алюміній, голос, електропіч, очерет, ймовірність.
Ключ. З перших букв прочитаєте вислів давньогрецького філософа Фалеса Мілетського.
48*. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.
1. Там за нічч(у,ю) голубою світить вечор(а,я) зор(а.я). (А. Малишко.) 2. Десь із темними ноч(а,я)ми, з тихими реч(а,я)ми встала казка сивоброва. (А. Малишко.). 3. Хрипло кр(а,я)каючи, боком пролетів гр(а,я)к. (О. Копиленко.) 4. Свистав вітер, гр(у,ю)каючи віконницями. (І. Франко.) 5. Бр(у,ю)к був такий розбитий, що шофер об’іждж(а,я)в його узбічч(а,я)м. (О. Копиленко.) 6. На городі, поміж гр(а,я)дками бур(а,я)ків, моркви й усякої городини, вилися доріжки. (І. Нечуй-Левицький.) .7. Навіть того, чиє життя минає в небі, цей степ вр(а,я)ж(а,я)є своїм безмежж(а,я)м, блиском, сліпучістю. (О. Гончар.) 8. Зосталася Яресьчиха з тр(о,ьо)ма дітьми. (О. Гончар.)