6.Висновок

Аналізуючи сам процес навчального модуля та його вплив на формування спеціаліста можна вдатись таких основних принципів та наслідків, що формуються в процесі навчання:

• Вміння та оперування ( вміння застосовувати набуті знання на практиці в епоху інформаційних технологій та можливості в подальшому підвищувати свій кваліфікаційний рівень; сформована точність );

• Розвиток логіки, самостійної роботи, ефективного використання часу( мобільність знань);

• Можливість вирішення проблемних ситуацій, уникання та готовність до стресових ситуацій.

Для того щоб знання спеціаліста були мобільними, він повинен бути здатним обробляти накопичені знання, вміти добувати нові знання і використовувати і ті і інші в своїй практичній діяльності. В епоху інформаційної насиченості проблеми компоновки знань і оперативного їх використання набувають колосальну значимість. З цією метою досліджуються всі можливі типи моделей представлення знань в "стиснутому", компактному, зручному для використання вигляді. Ефективними способами "стискання" учбової інформації є моделювання в графічній і знаковій формі, структурна блок-схема теми, опорний конспект, таблиця, генеалогічне дерево та ін. Цілеспрямоване використання принципу укрупнення забезпечує до 20% економії навчального часу. Крім того відсутність пояснень до схем, ілюстрацій, таблиць стимулює самостійне осмислення матеріалу. Певна частина "стиснутого" програмного матеріалу може бути корисна студентам старших курсів, практичним лікарям і молодим викладачам. Доцільно також використовувати "стиснутий" матеріал на практичних заняттях для контролю глибини засвоєння основних питань фізіології. Загальновідомий вплив проблемного навчання на активізацію розумової діяльності студентів, на формування нестандартних підходів до рішення проблеми і, врешті решт, на розвитку творчого мислення. Цей вплив забезпечується створенням в процесі навчання спеціальних ситуацій інтелектуального утруднення, проблемних ситуацій і їх вирішення. Проблемна ситуація слугує не тільки джерелом інтелектуального утруднення, але й важливим мотиваційним, а разом з тим і емоційним засобом в процесі навчання.

В технології проблемно-модульного навчання основна увага приділяється формуванню критичного мислення студентів. Критичне мислення, поряд з мобільністю знань і гнучкістю метода, є складовим елементом компетентності спеціаліста. Критичність передбачає вміння діяти в умовах вибору і прийняття альтернативних рішень, вміння спростовувати завідома хибні рішення, нарешті, вміння просто сумніватися. Формування критичності в процесі проблемно-модульного навчання здійснюється через цілеспрямоване створення спеціальних ситуацій – ситуацій на пошук помилок. На цій ідеї побудований метод опори на помилки. В процесі реалізації цього метода використовуються три основні групи помилок: гносеологічні, методичні і учбові.

Аналізуючи переваги і недоліки різних підходів до проблемного і модульного навчання, а також приймаючи до уваги переваги теорії "стискання" учбової інформації, визнано, що найбільш доцільним для формування компетентного спеціаліста е проблемно-модульне навчання.