1. Проектування внутрішнього водопроводу

1.1Вибір системи і схеми внутрішнього водопроводу

Систему і схему внутрішнього водопроводу вибирають з урахуванням санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог, виходячи з призначення будинку, його плану, а також розташування будинку на плані кварталу.

Для житлових будинків висотою до 11 поверхів включно, установ висотою до 5 поверхів включно, загальноосвітніх шкіл, лазень, сезонних кінотеатрів тощо слід приймати господарсько-питну систему внутрішнього водопостачання. Для житлових будинків висотою 12 поверхів і більше, установ висотою 6 поверхів і більше, гуртожитків, театрів, кінотеатрів, цехів та підсобних помешкань промислових підприємств приймають роздільну або об'єднану господарсько-питну і протипожежну системи внутрішнього водопроводу [1].

Якщо допускається перерва в подачі води, слід приймати тупикову схему водопроводу, якщо необхідно забезпечити безперервну подачу води — кільцеву.

Кільцева мережа повинна бути приєднана до зовнішньої водопровідної мережі не менш ніж двома уводами. Не менш ніж два уводи має бути у житлових будинках при числі квартир більшому за 400, лазнях при числі місць 200 і більше, кінотеатрах при числі місць більшому за 300, театрах і клубах зі сценою незалежно від кількості місць, а також у будинках при числі пожежних кранів більшому за 12, або обладнаних спринклерними і дренчерними системами при числі вузлів управління більшому за 3 [1].

При постійній або періодичній нестачі напору в зовнішній водопровідній мережі можуть бути прийняті :

а) водонапірні баки, які заповнюються водою під тиском міського водопроводу;

б) постійно або періодично працюючі насоси без регулюючих ємностей;

в) насоси, які працюють у повторно - короткогодинному режимі сумісно з водонапірними баками;

г) гідропневматичні установки;

д) спеціальні пожежні насоси з дистанційним або автоматичним управлінням, які працюють лише під час пожежі.

Для житлових і громадських будинків надають перевагу схемам з нижнім розведенням магістралей. При цьому магістральні трубопроводи прокладають у підвалах або технічних підпіллях. Верхнє розведення більш доцільне для промислових підприємств, лазень, висотних будинків, водопровідні мережі яких поділені на зони (для верхніх зон). В цьому випадку магістральні трубопроводи прокладають під стелею верхнього поверху або на технічному поверсі.

1.2 Вибір місця уводу і розташування водомірного вузла

Від вірного рішення уводу залежить економічність всього внутрішнього водопроводу будинку. Увід у будинок слід розташовувати так, щоб труби прокладалися найкоротшим шляхом і перпендикулярно до зовнішньої стіни будинку, через яку проектується увід.

У місцях приєднання уводу до зовнішньої водопровідної мережі мають бути розташовані колодязі, в яких встановлюють засувки (при діаметрі труб 50 мм і більше) або вентилі (при діаметрі труб 40 мм і менше).

Водомірний вузол бажано розташовувати в центрі навантаження системи так, щоб на магістральних лініях, що від нього відходять, були приблизно однакові розрахункові витрати води. В окремих випадках, виходячи з місцевих умов, водомірні вузли можуть бути розташовані в торці будинку або зміщені від центру по фасаду. Помешкання, де розташовано водомірний вузол, має бути ізольованим від інших, але доступним для обслуговуючого персоналу. Це помешкання може бути у підвалі будинку, на першому поверсі або у спеціальному колодязі, в який є доступ через люк, розташований у помешканні на першому поверсі. Температура повітря у помешканні, де розташовано водомірний вузол, не повинна знижуватися нижче 2°С. Мінімальна відстань від водоміра до зовнішньої стіни будинку має бути не менше 1,5-2 м.

Перед водоміром (лічильником води) і після нього встановлюють засувки або вентилі, які забезпечують відключення водоміра. До водомірного вузла також входить контрольно-спускний кран, призначений для перевірки показань лічильника або спуску води з системи. Контрольно-спускний кран встановлюють між водоміром і вентилем (засувкою), який розташований після водоміра за рухом води від уводу.

Якщо передбачено лише один увід у будинок або водомір (лічильник води) не розрахований на пропуск розрахункової витрати води на внутрішнє пожежегасіння, необхідна обвідна лінія лічильника води. Обвідна лінія повинна бути розрахована на пропуск максимальної (в тому числі протипожежної) витрати води. На обвідній лінії слід встановити засувку або вентиль в залежності від її діаметра.

Всі елементи водомірного вузла уточнюються після гідравлічного розрахунку водопровідної мережі і показуються на плані підвалу (технічного підпілля) і аксонометричній схемі внутрішнього водопроводу у вигляді умовних позначок.