10

МВЭД-4

Тема 4. Организация вэд предприятий

4.1. Необходимость и сущность управления вэд

Менеджмент, як управлінська діяльність, властивий підприємствам, що функціонують у ринковому середовищі.

Потреба в менеджменті виникає в зв'язку з необхідністю координації діяльності певної кількості людей, кожний із яких виконує певну роботу.

Менеджмент забезпечує ефективне використання обмежених ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних) для досягнення поставленої мети.

Основними визначальними рисами, що характеризують особливості менеджменту ЗЕД, є інтернаціоналізація і глобалізація бізнесу.

Середовище, в якому оперують менеджери, стає усе більш різновекторним та інтернаціональним.

Звідси цілком природно витікає запитання:

Чи має менеджмент зед якісь особливості, що відрізняють його від вітчизняних аспектів управління?

Щоб правильно відповісти на поставлене запитання, необхідно зрозуміти особливості міжнародного бізнесу як об'єкта менеджменту і лише потім слід розглядати особливості менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Вивчення специфіки міжнародного бізнесу доцільно розпочати з відповіді на запитання:

«Що змушує бізнес виходити за межі власної країни?»

По-перше, більш низькі виробничі витрати, дешева робоча сила.

По-друге, прагнення перебороти торговельні бар'єри через обмеження на експорт і імпорт.

По-третє, антимонопольні закони, що можуть обмежувати максимальну частку ринку.

По-четверте, одержання вигод із сприятливих можливостей здійснення бізнесу за кордоном, наприклад, проникнення на нові ринки.

Міжнародний бізнес базується на можливості здобуття прибутку саме з переваг міжкраїнових економічних операцій.

4.2. Содержание менеджмента вэд

Управління міжнародним бізнесом поширюється на всі сфери діяльності, пов'язані з переміщенням ресурсів, товарів, послуг і робочої сили через національні кордони. (структура механізму управління див. лек.1)

Принципово структура міжнародного менеджменту схожа зі структурою національного (або країнового) менеджменту, тобто містить у собі основні функції управління бізнесом:

• Планування

• Контроль

• Мотивацію

• Організацію

Планування

Функція стратегічного планування являє собою сукупність дій і рішень, розроблених керівництвом, що ведуть до утворення специфічних стратегій для досягнення поставлених цілей.

У межах процесу стратегічного планування здійснюються такі види діяльності, як:

• Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища

• Планування та розподіл ресурсів;

• Пошук шляхів адаптації до зовнішнього середовища;

• Розробка організаційних стратегій.

Процес стратегічного планування включає такі етапи, як

• формулювання місії і цілей,

• оцінку й аналіз зовнішнього середовища,

• управлінське обстеження сильних і слабких сторін (аналіз внутрішнього середовища),

• аналіз стратегічних альтернатив,

• вибір, реалізацію й оцінку стратегії підприємства

Декілька тез, що належать до стратегії, повинні бути зрозумілі і, що найбільш важливо, прийняті вищим керівництвом.

По-перше, стратегія формулюється і розробляється вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь усіх рівнів управління.

По-друге, стратегічний план має розроблятися з точки зору всього підприємства, а не конкретного індивіда.

По-третє, стратегічний план повинен обґрунтовуватися серйозними дослідженнями і фактичними даними.

По-четверте, стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалого часу, але і бути достатньо гнучкими.

Існує стійка позитивна кореляція між стратегічним плануванням і успіхом підприємства.

Коли підприємство здійснює бізнес на міжнародних ринках, функція планування набуває додаткового ступеня складності.

Контроль

Контроль - це процес забезпечення досягнення цілей організації через використання зворотного зв’язку та вимірювання результатів діяльності .

Основними завданнями контролю є:

• усунення непевності в діяльності організації;

• попередження кризових ситуацій;

• підтримка успіху.

Процес контролю включає

• визначення стандартів,

• порівняння досягнутих результатів зі стандартами,

• вибір відповідної поведінки.

Контроль буває

• попереднім,

• поточним

• заключним.

Для того, щоб контроль зміг виконати своє справжнє призначення, тобто забезпечити досягнення цілей організації, він повинен мати кілька характеристик:

• бути стратегічно спрямованим, тобто відбивати головні пріоритети організації;

• об'єктивно вимірювати й оцінювати те, що дійсно важливо;

• бути своєчасним;

• бути гнучким, простим і економічним;

• орієнтуватися на результати, а не на дії (?)