Очікуваний прибуток і ризик у діяльності підприємства

Під ризиком розуміють можливу небезпеку, яка є результатом специфіки різноманітних явищ природи і видів діяльності. Вона виражається в недосягненні поставлених цілей або непередбачених, додаткових витратах ресурсів для їх досягнення.

►► Форми обмеження та ліквідації ризиків

1. Запобігання випадковим подіям, які формують ризиковані ситуації в суспільному житті.

2. Подолання (репресія) випадкових подій, яким усе-таки не вдалося запобігти.

3. Задоволення потреб, що виникли внаслідок дії ризику (компенсація втрат, збитків).

Ризик-менеджмент як система охоплює три послідовні етапи:

1) аналіз ризику:

• діагностика, або ідентифікація, ризиків;

• оцінювання ризиків кількісними методами;

• визначення послідовності подаль-ших дій на підставі загальної оцін-ки ризику в конкретній ситуації;

2) контроль над ризиком:

• уникнення ризику;

• зменшення (мінімізація) ризику;

• обмеження (локалізація) ризику;

• розсіювання (поділ) ризику;

3) фінансування ризику.

Найпоширенішою формою трансферу ризиків є передача їх професійним страховикам. Страховик мас змогу вирівняти їх шляхом перерозподілу між багатьма суб'єктами.

Задача 1. Визначте, у якій зоні ризику перебуває підприємство, якщо в минулому періоді воно отримало дохід у сумі 150 тис. грн., а його витрати становили: витрати на сировину – 60 тис. грн, витрати на оплату праці – 15 тис. грн., амортизація – 10 тис. грн., орендні платежі – 3 тис. грн., адміністративні та збутові витрати – 25 тис. грн.

Відносини між страховою компанією (страховиком) і підприємством

Спочатку страхування визначалось як «взаємодопомога».

Діяльність сучасних підприємств тісно пов'язана з витратами й ризиками. Страхування є одним зі способів передачі ризику іншим суб'єктам.

Підприємство може застрахувати:

1. власне майно, тобто свою продукцію, основні засоби (у тому числі нерухомість, транспортні засоби тощо), а також інше майно, що належить йому;

2. орендоване підприємством майно, ризики його неповернення або ризики повернення в неналежному стані тощо;

3. ризики, пов'язані з використанням майна в господарській діяльності тощо.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та за рахунок доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховики – це фінансові установи, які одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика має бути не менш ніж три.

Страхувальники – це юридичні та дієздатні фізичні особи, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страховий ризик – це певна подія, на випадок якої здійснюється страхування та яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка сталася, у результаті чого виникає обов'язок страховика сплатити страхову суму (страхове відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова виплата – це грошова сума, що виплачується страховиком за договором страхування в разі настання страхового випадку.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страхові тарифи – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Договір страхування обов'язково укладається в письмовій формі. При цьому страховик зобов'язаний:

1. ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2. упродовж двох робочих днів після того як станс відомо про настання страхового випадку, ужити всіх заходів з оформлення необхідних документів для своєчасної страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

3. у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або страхове відшкодування в передбачений договором строк;

4. відшкодувати витрати страхувальника через настання страхового випадку;

5. за заявою страхувальника в разі здійснення ним дій, що зменшили страховий ризик, або у випадку збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування.

Страхувальник зобов'язаний:

1. своєчасно сплачувати страхові платежі в розмірі, установленому договором;

2. під час укладання договору страхування надати страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінювання страхового ризику;

3. під час укладання договору страхування повідомити страховику про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта майна, який страхується;

4. уживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку;

5. повідомити страховику про настання страхового випадку в строк, установлений договором.