Робота зі словником

Встановіть відповідність:

Поняття	Зміст поняття
1. Прагматизм	а) термін аналітичної філософії (Р. Карнап), який означає , що кожне наукове знання у принципі може бути спростоване через недосконалу фактологічну базу.
2. Парадигма науковості (за Т. Куном)	б) за Т. Куном, це окреме або декілька теоретичних досягнень, які протягом певного часу визначаються певною науковою спільнотою як основа для подальших наукових досліджень, задають методи і проблеми цих досліджень.
3. Верифікація	в) вчення в західній філософії, за яким цінність понять, суджень та інших знань про об’єкти, їх властивості тощо визначається практичними наслідками для людини дій, що базуються на цих знаннях.
4. Фальсифікація	г) термін, який у логічному позитивізмі означає перевірку висловлювання на істинність, шляхом узгодження його з емпіричним фактом або ланцюгом логічних суджень.
5. «Нормальна наука»	ґ) правила і стандарти наукової практики, прийняті певною науковою спільнотою.
6. Неопозитивізм	д) один з основних напрямів філософії ХХ ст., який зводить філософію до аналізу мови науки і прагнуть вилучити з науки поняття, які не ґрунтуються на фактах.

Творчі завдання

1. Інтерпретація наукового знання О. Контом та Г. Спенсером.

2. Відношення між наукою та філософією в логічному позитивізмі (М. Шлік, Р. Карнап).

3. Філософія як методологія практичної діяльності в прагматизмі.

4. Як співвідносяться між собою дві частини філософії марксизму: «діалектичний матеріалізм» та «історичний матеріалізм».

5. Інтерпретація В. Дільтаєм життя як своєрідного тексту, який витлумачує філософія.

6. В який спосіб Ф. Ніцше розглядає філософію не як науку, а як форму символічно-естетичного сприйняття і переживання світу.

7. З’ясуйте зміст поняття «структури» в структуралізмі (М. Фуко, К. Леві-Строс).

8. Критерії наукового знання згідно з першим позитивізмом.

9. Чим зумовлений розвиток замкнених динамічних систем?

Рекомендовані теми есеїв, доповідей, рефератів, наукових робіт

1. Філософія абсурду А. Камю.

2. Проблема людини в екзистенціалізмі (Ж.-П.Сартр, М.Гайдеґґер).

3. Позитивізм та його історична еволюція.

4. Критичний раціоналізм К. Поппера.

5. Філософська герменевтика, її місце і роль у науковому пізнанні.

6. Конкуренція науково-дослідницьких програм (НДП) як джерело розвитку науки ,за І. Лакатосом.

7. Математизація, формалізація та теоретичний опис як критерій раціональності некласичної науки.

8. Місце принципу фалібілізму (фальсифікації) в некласичній науці.

9. Критерій постнекласичної науки за І. Пригожиним.