
- •Глава 10
- •Глава 11
- •11.1. Загальна характеристика інтраіндивідуальної підструктури особистості
- •11.2. Поняття про відчуття
- •11.3. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •11.4. Класифікація та різновиди відчуттів
- •11.5. Загальні властивості відчуттів
- •Глава 12
- •12.1. Поняття про сприйняття
- •12.2. Фізіологічне підґрунтя сприйняття
- •12.3. Властивості та види сприйняття
- •Глава 13
- •13.1. Поняття про пам’ятьта її теоріїї
- •13.2. Фізіологічне підґрунтя пам’яті
- •13.3. Процеси пам’яті
- •13.5. Різновиди пам’яті
- •13.6. Індивідуальні особливості пам’яті
- •13.7. Шляхи розвитку пам’яті
- •Глава 14
- •14.1. Поняття про мислення
- •14.2. Теорії мислення
- •14.3. Розумові дії та операції мислення
- •14.4. Форми мислення та його різновиди
- •14.5. Процес мислення і розуміння
- •14.6. Мислення та інтелект
- •14.7. Індивідуальні особливості мислення Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:
- •Глава 15
- •15.1. Поняття про уяву
- •Відмінність рис асоціативної та бісоціативної дії
- •15.2. Види уяви
- •15.3. Процес уявлення
- •Глава 16
- •16.1. Поняття про увагу
- •16.2. Фізіологічне підґрунтя уваги
- •16.3. Теорії уваги
- •16.4. Основні властивості та види уваги
- •Глава 17
- •17.1. Розуміння емоцій та почуттів.
- •17.2. Класифікація емоцій та почуттів
- •Класифікація емоцій людини залежно від характеру дії
- •17.3. Експресивний компонент емоційного реагування
- •17.4. Характеристика різних видів емоційного реагування
- •Мал. 17.1. Властивості емоцій
- •17.5. Теорії емоцій
- •Співвідношення між адреналіном і норадреналіном при різних негативних емоціях
- •17.6. Роль і функції емоцій у керуванні поведінкою та діяльністю
- •17.7. Прикладна роль емоцій
14.7. Індивідуальні особливості мислення Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:
1) самостійність мислення, яка характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв’язання пізнавальних та інших проблем;
2) критичність мислення, яка виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважує на всі аргументи, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій. Критичність мислення великою мірою залежить від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань;
3) гнучкість мислення, яка виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язання аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв’язування завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язування, знаходити нові нестандартні способи дій за умов, що змінились;
4) глибина мислення, яка виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які в простих, добре відомих фактах уміють помічати протиріччя й на цій підставі розкривати закономірності природи та суспільного життя;
5) широта мислення, яка виявляється в здатності охопити широке коло питань, в творчому мисленні у різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різносторонності;
6) послідовність мислення, яка виявляється в умінні дотримувати логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка точно дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не перестрибує з однієї думки на другу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, зрозумілість плану, відсутність протиріч і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об’єктивність у висновках, що робляться;
7) швидкість мислення – це здатність швидко розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мислительних навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів.
Усі якості мислення людини формуються і розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідним чином організована діяльність сприяє всебічному розвитку цінних якостей мислення особистості.
Контрольні питання:
У чому виявляється сутність мислення?
Які особливості процесу мислення?
Розкрийте сутність теорій мислення.
У чому виявляються розумові дії людини?
Які операції мислення Ви знаєте? Охарактеризуйте їх?
Які форми мислення використовуються людиною?
У чому виявляється судження?
У чому виявляється міркування?
У чому виявляється умовивід?
У чому виявляється поняття?
Які головні різновиди мислення?
Що становить собою наочно-дійове мислення?
Що становить собою наочно-образне мислення?
Що становить собою словесно-логічне мислення?
У чому виявляється розуміння?
Яким чином відбувається розв’язання простих завдань?
Яким чином відбувається розв’язання складних завдань?
Коли розв’язання завдань переходить у творчий процес?
Розкрийте умови розв’язання завдання.
Яка роль набору альтернатив у розв’язанні завдання?
У чому виявляють функціональні взаємодії в ситуації в ході розв’язання завдань?
У чому виявляється «переорієнтування» мислення?
Як співвідносяться поняття «інтелект» і «мислення»?
У чому виявляються індивідуальні особливості мислення?
Література:
Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование (Логико-психологический анализ). – М.: Мысль, 1979.
Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение: Избр. психол. тр. – Москав; Воронеж: МОДЭК, 1996.
Бурлаков Ю.А. Механизмы речи и мышления. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995.
Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. – Т. 1. – Л.: Изд-во Ленинг. ун-та, 1974.
Вертгеймер М. Продуктивное мышление: пер. с англ. – М.: Прогресс, 1987.
Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном форировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии. – М.: Наука, 1966.
Завалишина Д.Н. Психологический анализ оперативного мышления: Экспериментально-теоретическое исследование. – М.: ЦЕНТР, 1997.
Загальна психологія : Підручн. для студ. вищ. навч. закладів / Під заг. ред. акад. С.Д. Максименка. – К.: Форум, 2000.
Загальна психологія: Навч. посіб. 3-14 / Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. – К.: А.Г.Н., 2002.
Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посіб. – Луцьк, Волинський держ. у-т ім. Л. Українки, 1997.
Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. – М.: педагогика, 1984.
Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., Политиздат, 1975.
Милордова Н.Г. Мышление в дискуссиях и решении задач. – М.: Изд-во Ассоц. строит. вузов, 1997.
М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. – 3-є вид. випр. – К.: Вища шк., 2004.
Основи психології / Під заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. –К.: Либідь, 1996.
Поддьяков Н.Н. Мышление дошкольника. – М.: Педагогика, 1977.
Поспелов Н.Н., Поспелов И.Н. Формирование мыслительных операций у старшеклассников. – М.: педагогика, 1989.
Психология XXI века: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Дружинина. – М.: ПЕР СЭ, 2003.
Психологія / Під ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.
Психологія: Підручник / Під ред. Ю.Л. Трофімова, 3-те видання., стереотипне. – К.: Либідь, 2001.
Тихомиров О.К. Психология мышления. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.
Тихонов О.К. Психология мышления: Учеб. пособ. – М.: Моск. у-та, 1984.
Якиманская И.С. Развитие пространственного мышления школьников. – М.: Педагогика, 1980.