
- •Глава 10
- •Глава 11
- •11.1. Загальна характеристика інтраіндивідуальної підструктури особистості
- •11.2. Поняття про відчуття
- •11.3. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •11.4. Класифікація та різновиди відчуттів
- •11.5. Загальні властивості відчуттів
- •Глава 12
- •12.1. Поняття про сприйняття
- •12.2. Фізіологічне підґрунтя сприйняття
- •12.3. Властивості та види сприйняття
- •Глава 13
- •13.1. Поняття про пам’ятьта її теоріїї
- •13.2. Фізіологічне підґрунтя пам’яті
- •13.3. Процеси пам’яті
- •13.5. Різновиди пам’яті
- •13.6. Індивідуальні особливості пам’яті
- •13.7. Шляхи розвитку пам’яті
- •Глава 14
- •14.1. Поняття про мислення
- •14.2. Теорії мислення
- •14.3. Розумові дії та операції мислення
- •14.4. Форми мислення та його різновиди
- •14.5. Процес мислення і розуміння
- •14.6. Мислення та інтелект
- •14.7. Індивідуальні особливості мислення Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:
- •Глава 15
- •15.1. Поняття про уяву
- •Відмінність рис асоціативної та бісоціативної дії
- •15.2. Види уяви
- •15.3. Процес уявлення
- •Глава 16
- •16.1. Поняття про увагу
- •16.2. Фізіологічне підґрунтя уваги
- •16.3. Теорії уваги
- •16.4. Основні властивості та види уваги
- •Глава 17
- •17.1. Розуміння емоцій та почуттів.
- •17.2. Класифікація емоцій та почуттів
- •Класифікація емоцій людини залежно від характеру дії
- •17.3. Експресивний компонент емоційного реагування
- •17.4. Характеристика різних видів емоційного реагування
- •Мал. 17.1. Властивості емоцій
- •17.5. Теорії емоцій
- •Співвідношення між адреналіном і норадреналіном при різних негативних емоціях
- •17.6. Роль і функції емоцій у керуванні поведінкою та діяльністю
- •17.7. Прикладна роль емоцій
13.6. Індивідуальні особливості пам’яті
В пам’яті людей спостерігаються значні індивідуальні відмінності. Вони виявляються у: а) відмінностях продуктивності процесів пам’яті; б) переважанні пам’яті тієї чи іншої модальності; в) відмінностях у рівні розвитку різних типів пам’яті.
Загальними характеристиками продуктивності процесів пам’яті є обсяг матеріалу, який може запам’ятати людина за деякий проміжок часу, швидкість і точність запам’ятання матеріалу, тривалість збереження матеріалу в пам’яті і готовність до його відтворення. Ці параметри значно розходяться у різних людей, оскільки певною мірою залежать від особливостей типів вищої нервової системи. Встановлено, що продуктивність процесів пам’яті в осіб зі слабким типом нервової системи нижча, ніж у представників сильної. Проте вони краще запам’ятовують логічну структуру матеріалу. Висока рухливість нервових процесів обумовлює високу швидкість запам’ятовування, а сильне гальмування підвищує точність і міцність запам’ятовування. В представників рухливої нервової системи краще розвинена мимовільна пам’ять, а у осіб із інертною нервовою системою – довільна. Але на продуктивність пам’яті впливає не тільки тип вищої нервової системи. Остаточно властивості пам’яті формуються у процесі мнемічної діяльності людини, в результаті тренувань.
Крім індивідуальних відмінностей пам’ять різних людей може розрізнятися за рівнем розвитку різних типів пам’яті: рухової, емоційної, образної та словесно-логічної. Переважання того чи того типу пам’яті у людини залежить від характеру та особливостей діяльностей, з якими пов’язаний її життєвий шлях. Найпоширенішими типами пам’яті є образний, словесно-логічний і проміжний.
Людині з образним типом пам’яті простіше запам’ятовувати і відтворювати образний матеріал. Вона легко оперує наочним матеріалом, добре запам’ятовує кольори, картини природи, обличчя, звуки, мелодії, запахи та смаки. При цьому, як правило, простіше вдається оперувати образами тієї чи іншої модальності: зоровими, слуховими, тактильними, нюховими чи смаковими. Найчастіше люди оперують зоровими та слуховими образами.
Людям зі словесно-логічним типом пам’яті просто запам’ятати словесний, абстрактний матеріал: логічні схеми, формули. Такі люди без зусиль можуть відтворити структуру складно організованого матеріалу.
Якщо у людини немає переважання того чи іншого типу оперування матеріалом, то вона є володарем проміжного типу пам’яті.
Тип пам’яті впливає на успішність людини в оволодінні тією чи іншою професією. І, навпаки, оперування людиною в своїй діяльності тим чи іншим типом матеріалу веде до розвитку відповідного типу пам’яті, у людини формується професійна пам’ять. Образний тип пам’яті властивий, наприклад, працівникам матеріального виробництва, художникам, музикантам, акторам. Економістам, аналітикам властивий словесно-логічний тип пам’яті.
Зустрічаються люди, які мають феноменальну пам’ять, яка характеризується незвичайно великим обсягом, тривалістю зберігання слідів і виключно сильною образністю. Такі люди можуть утримати в пам’яті величезні таблиці чисел, слів, можуть уявити собі відсутній предмет до дрібних деталей. Часто вони користуються спеціальними прийомами для запам’ятовування. Однак наявність феноменальної пам’яті не завжди свідчить про високий рівень загального інтелекту, хоча багато хто з видатних людей мали надзвичайно хорошу пам’ять.
Індивідуальні особливості пам’яті:
– швидкість запам’ятовування визначається кількістю повторень, потрібних людині для запам’ятовування нового матеріалу;
– точність запам’ятовування характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам’ятовувалося, та кількістю допущених помилок;
– міцність запам’ятовування виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу (або в повільності його забування);
– готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати потрібні їй відомості.
Індивідуальні відмінності пам’яті можуть бути зумовлені типом вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасових нервових зв’язків пов’язана з силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам’ятовування.
Індивідуальні відмінності пам’яті виявляються і в тому, який матеріал краще запам’ятовується – образний, словесний чи в однаковій мірі продуктивно той і той.
У зв’язку з цим у психології розрізняють наочно-образний, словесно-абстрактний, змішаний або проміжний типи пам’яті. Ці типи зумовлені частково співвідношенням першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини, але головним чином – умовами життя та вимогами професійної діяльності.