
- •Передмова
- •Глава 1
- •1.1. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки
- •1.2. Психологія як наука про душу
- •1.3. Психологія як наука про свідомість
- •1.4. Психологія як наука про поведінку
- •1.5. Психологія – наука про психіку як єдність свідомого і несвідомого, зовнішнього і внутрішнього психічного у взаємодії людини зі світом
- •Глава 2
- •2.1. Структуралізм, функціоналізм і гештальтпсихологія
- •2.2. Фройдизм, психоаналіз
- •2.3. Трансперсональна психологія
- •2.4. Біхевіоризм
- •Типи поведінки
- •2.5. Когнітивізм і гуманістична психологія
- •2.5. Психологічні концепції
- •Глава 3
- •3.1. Предмет і завдання сучасної психології
- •3.2. Місце психології в системі наук
- •3.3. Галузі психології
- •Глава 4
- •4.1. Структура і функціонування центральної нервової
- •4.2. Мозок, людська психіка і психічне в єдності світу
- •Глава 5
- •5.1. Сутність людської психіки і психічного
- •5.2. Багаторівневість психіки
- •5.3. Багатосистемність психіки
- •Глава 6
- •6.1. Психічна норма, нормативні відхилення та аномалії
- •Характеристика відхилень у психічному розвитку
- •Психічний дезонтогенез (за в.В. Лебединським)
- •6.2. Причини та наслідки ненормативного психічного розвитку
- •Умови, чинники та наслідки ненормативного психічного розвитку
- •6.3. Рівні ненормативного психічного розвитку
- •Глава 7
- •7.1. Методологічний простір психології
- •7.2. Принципи психології
- •7.3. Методи психології
- •Глава 8
- •8.1. Особистість у психоаналізі, трансперсональній психології, біхевіоризмі.
- •8.2. Особистість у когнітивній та гуманістичній психології
- •8.3. Теорії особистості у французькій соціологічній школі
- •8.4. Особистість у логотерапії в. Франкла
- •8.5. Особистість в «описовій психології» в. Дільтея та е. Шпрангера
- •8.6. Теорія особистості в. Джемса
- •8.7. Теорія особистості г. Тома
- •8.8. Типологія особистостей о.Ф. Лазурського
- •II. Середній рівень:
- •III. Вищий рівень
- •II. Середній рівень
- •8.9. Особистість у теорії с.Л. Рубінштейна
- •8.10. Теорія діяльності о.М. Леонтьєва та поняття особистості
- •8.11. Погляди б.Г. Ананьєва на особистість
- •8.12. Концепція особистості г.С. Костюка
- •8.13. Людина як багатосистемне явище
- •Людина у різних вимірах
- •8.14. Концепція психоенергетичної цілісності особистості м.Й. Варія
- •Глава 9
- •9.1. Загальна характеристика біопсихічної підструктури
- •9.2. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості
- •9.3. Темперамент
8.7. Теорія особистості г. Тома
В поведінці особистості Г. Том виділяє наступні категорії:
1. Спокій – активність (частота фаз, форм спокою і активності).
2. Одноманітність – різноманітність (ступінь повторюваності або частота зміни різних напрямів і форм поведінки).
3. Залежність – незалежність (поведінка залежить від зовнішніх обставин або визначається ініціативою самої людини).
4. Ступінь упередженості (періодична емоційна ізольованість від соціальної ситуації або постійний тісний зв’язок).
5. Неузгодження – врівноваженість (ступінь розриву між цілями і можливостями людини).
6. Негативна і позитивна тональність (частота відчуття незадоволеності чим-небудь).
7. Замкнутість – відвертість (ступінь ухвалення вимоги ситуації, своєї ролі в ній).
8. Мала або велика тематизація (наявність або відсутність чіткої «Я» – концепції, розробленої системи життєвих цілей).
Г. Том виділяє сім фундаментальних тематик мотивації:
1. Регулятивна (гомеостатична) мотивація (особисті події, компенсація, порушення і відновлення рівноваги).
2. Антиципаційна тематика – прагнення до профілактичного зняття потенційного майбутнього порушення.
3. Активація існування – прагнення до активності, до діяльності, до повноти життя.
4. Соціальна інтеграція (прагнення до розширення, продовження соціальних зв’язків).
5. Соціальне виділення (бажання відрізнятися від інших, прагнення до влади, престижу).
6. Креативна тематика (творче самоздійснення).
7. Нормативна тематика (прагнення наслідувати норми, правила).
8.8. Типологія особистостей о.Ф. Лазурського
Спроба побудови всеосяжної класифікації типів особистості здійснена на початку нашого століття О. Ф. Лаврським (1874–1917). В основі запропонованої ним «психосоціальної в широкому розумінні» класифікації лежить принцип активного пристосування особистості до навколишнього середовища, яке містить не тільки речі, природу, людей, а й ідеї, духовні блага, естетичні, моральні та релігійні цінності.
Використання вказаного основного принципу зумовлює наявність у класифікації двох головних розділів: за психічним рівнем, який у свою чергу розподіляється на три підрозділи (нижчий, середній, вищий), та за психічним змістом. У зв’язку з цим О.Ф. Лазурський виділяє чисті, комбіновані, спотворені та перехідні типи особистостей різних рівнів.
Так, до чистих типів особистості належать такі:
І. Нижчий рівень:
1. Розсудливі.
2. Афективні:
а) рухливі;
б) чутливі;
в) мрійники;
3. Активні:
а) енергійні нижчого порядку;
б) покірні-діяльні;
в) уперті.
II. Середній рівень:
1. Непрактичні, теоретики-ідеалісти:
а) науковці;
б) художники;
в) релегійні споглядачі.
2. Практики-реалісти:
а) людинолюбці (альтруїсти);
б) громадські працівники;
в) владні;
г) господарі.
III. Вищий рівень
Типи-ідеали цього рівня за своїм змістом відповідають таким психосоціальним комплексам рис особистості:
1. альтруїзм.
2. знання:
а) індуктивні;
б) дедуктивні;
3. краса.
4. релігія.
5. суспільство.
6. зовнішня діяльність, ініціатива.
7. система, організація
8. влада, боротьба.
До комбінованих типів особистості належать:
1. Науково-практичні;
2. Науково-суспільні;
3. Художньо-практичні;
4. Релігійно-адміністративні;
І. Нижчий рівень:
1. Пасивні:
а) апатичні;
б) безвільна.
2. Розважливі егоїсти
3. Афективні спотворені.
4. Активні спотворені (ґвалтівники):
а) безладні ґвалтівники;
б) зосереджено-жорстокі;