Міністерство освіти і науки України

Львівський юридичний інститут

Міністерства внутрішніх справ України

Варій М.Й.

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Навчальний посібник

для студентів психологічних і

педагогічних спеціальностей

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних

закладів

Львів–2005

УДК 159.9(075.8)

ББК 88я73

В18

Варій М.Й.

В18 Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і

педагог. спеціальностей. – Львів: В-во «Каменяр», 2005. – ??? с.

Рецензенти:

доктор психологічних наук, професор В.П. Москалець

доктор психологічних наук, професор М.В. Савчин

У навчальному посібнику розкриваються всі головні аспекти загальної психології в обсязі, необхідному для підготовки професіональних психологів і педагогів.

Викладення навчального матеріалу посібника носить проблемно-дослідницький характер, що дає студенту можливість не лише розширити свої уявлення про психологічну науку, а й активізувати свою пізнавальну діяльність. Водночас при написанні навчального посібника автор дотримується запропонованої ним психоенергетичної концепції психіки і психічного та побудованої на її основі психологічної структури особистості.

УДК 159.9(075.8)

ББК 88я73

 Варій М.Й., 2005

ISBN

 Видавництво «Каменяр», 2005

Передмова

Психологія – одна з наук про людину, людські спільноти, їх життя й діяльність. Вона вивчає закономірності, механізми, умови, чинники та особливості розвитку й функціонування психіки, її взаємодію із внутрішнім і зовнішнім психічним, а також сутність і зміст останніх. До неї належать різні області психологічного знання.

У наш час психологія одержала можливість для подальшого наукового продуктивного розвитку в різних напрямах. Які особливості психології як науки?

По-перше, психологія становить собою науку про найбільш складне явище – психіку, яке ще до кінця не вивчено і не усвідомлено людством, про внутрішнє і зовнішнє психічне та їх взаємодію.

По-друге, психологія є однією з наймолодших наук. Умовно її наукове оформлення пов’язують з 1879 роком, коли німецьким психологом В. Вундтом у Лейпцизі було створено першу в світі Лабораторію експериментальної психології. Проте у практичній площині психологія є однією із найстарших оскільки вона застосовувалася ще в сиву давнину, коли наші предки готувалися до полювання, війн та ін. У кожному племені, фактично, були свої практичні психологи – це заклинателі, шамани, пророки, чаклуни, ясновидці тощо.

По-третє, наукова психологія відрізняється від побутової, народної і релігійної, тому що використовує більш фундаментальний і різноманітний інструментарій для одержання знання, прагне до узагальнень, дозволяє побачити загальні закономірності розвитку особистості й групи. Наукові знання не носять інтуїтивний характер, а є більш раціональними й усвідомленими. Отже, наукова психологія володіє унікальним фактичним матеріалом, не доступним жодному іншому носію.

По-четверте, психологія є наукою розгалуженою, оскільки має десятки галузей.

По-п’яте, психологія має унікальне практичне значення для будь-якої людини та діяльності, в тому числі й практикуючого психолога.

На жаль, нині досягнення психологічної науки дуже повільно, з певним острахом упроваджуються в життя нашого українського суспільства, а часом й зовсім ігноруються. Важливі рішення, і навіть закони, по-перше, приймаються без попередньо проведеної психологічної експертизи, внаслідок чого вони «не спрацьовують», оскільки або суперечать психологічним закономірностям, або не враховують психологічні особливості індивідуальної психіки окремих громадян та соціальної психіки різних людських спільнот, або ігнорують їх, або, навпаки, викликають психологічне неприйняття. По-друге, фактично, відсутнє психологічне супроводження їхнього впровадження в життя і діяльність суспільства.

Насправді, щоб докорінно змінити наше суспільство, мобілізувати його потенціал на розбудову правової, заможної держави, необхідно змінити світовідчуття, світосприймання і світорозуміння всіх її громадян, наповнити їхню свідомість і самосвідомість відповідним змістом. А це під силу лише тим, хто добре озброєний психологічними знаннями, навичками і вміннями.

Зараз створюються різні психологічні, психотерапевтичні, соціально-психологічні служби, центри, лабораторії та ін., але ефективність їхньої діяльності ще не досягла необхідного рівня, оскільки не змінені підходи до підготовки психологів-професіоналів.

Сучасні завдання, які розв’язуються суспільством, вимагають від психологів оволодіння конструктивними підходами й продуктивними психолого-педагогічними технологіями для розв’язання практичних завдань. Реалізуючи свої функціональні обов’язки, психологи повинні активно брати участь у навчанні та вихованні підростаючого покоління, в управлінні різнобічними соціальними, соціально-правовими, соціально-економічними і політичними процесами, в оптимізації всієї системи різноманітних соціальних зв’язків – у родині, колективі, школі, організаціях, партіях, підприємствах, установах закладах, суспільстві та ін. Психолог має забезпечувати психічне здорові людей, їхній соціальній оптимізм, розвиток, віру в майбутнє, допомагати в життєвих, службових, сімейних і професійних труднощах, сприяти отриманню ними задоволення від життя і діяльності.

Серед усіх галузей психології особливе місце посідає загальна психологія, оскільки пов’язана з усіма іншими. Це галузь психологічної науки, предметом дослідження якої є загальні закономірності, тенденції, особливості розвитку психіки у філо- та онтогенезі, а також теоретичні методи й принципи психології, її основні поняття та категоріальний апарат. Загальна психологія іноді іменується теоретичною та експериментальною психологією. В її завдання входить розробка проблем методології та історії психології, теорії і методів дослідження найбільш загальних законів виникнення, розвитку і буття психічних явищ. Вона вивчає пізнавальну і практичну діяльність; загальні закономірності відчуттів, сприйняття, пам’яті, уяви, мислення, психологічну саморегуляцію; диференціально-психологічні особливості особистості; характер і темперамент, провідні мотиви поведінки та ін. Отож результати досліджень в області загальної психології – фундаментальна основа розвитку всіх галузей і розділів психологічної науки.

Методологічну основу психології складає вчення про психіку і світ психічних явищ людини, про принципи психології, про найбільш загальні підходи до пізнання людини з метою її навчання, виховання, розвитку, підготовки до життєдіяльності, здійснення психологічного впливу на неї тощо.

На цьому етапі розвитку українського суспільства, коли відбуваються глобальні зрушення у свідомості громадян, зростають роль і значення вищої школи. Тому цей навчальний посібник у змістовному і структурному плані побудований таким чином, щоб сприяти оволодінню студентами науковими психологічними знаннями, навичками і вміннями.

У главах навчального посібника розкриваються загальні теоретичні аспекти, принципи і найважливіші методи психології, характеризуються основні наукові поняття психології, при аналізі яких виявляються її найважливіші закономірності.

Викладення матеріалу навчального посібника носить проблемний та дослідницький характер. У ньому розкриваються різні підходи, погляди й позиції вчених на те чи інше питання, явище, проблему. Отже, студентам дається можливість не лише осмислити їх, але й сформувати широкий психологічний кругозір. Водночас при написанні навчального посібника автор дотримується запропонованої ним психоенергетичної концепції психіки і психічного та побудованої на її основі психологічної структури особистості.

Така постановка питання зумовлена тим, що психологічні проблеми в сучасних умовах здобувають нове звучання і специфічне забарвлення. Фактично, нині не має таких сфер і галузей, які б не потребували втручання психологів. Загалом, у нинішніх умовах психологія стає продуктивною силою діяльності та невід’ємною частиною соціального, економічного, політичного, громадського, сімейного та особистого життя. Це все вимагає серйозної підготовки професіональних психологів.

Для здійснення саме такого підходу сприяють структура і логіка вивчення навчальної дисципліни. Вони допускають систематичність і послідовність освоєння навчального матеріалу, оптимальність переходу від простих проблем до більш складних.

Для досягнення кінцевих цілей навчання можуть використовуватися різноманітні види занять. Їхній перелік, співвідношення і логіку розкриття навчальних питань визначають наукові рекомендації, вимоги Держстандарту і практична доцільність. Як показує досвід, потрібне поєднання лекцій і семінарів, індивідуальних контрольних співбесід і теоретичних конференцій, практичних занять і самостійної роботи студентів під керівництвом викладачів, тренінгів, практикумів, заліків, іспитів та інших видів і форм активної навчальної роботи.

Важливу роль у своєму професійному становленні покликані зіграти самі студенти. Це відбудеться за рахунок виконання ними курсових і дипломних робіт, написання рефератів, виконання практичних завдань, практики і активної участі в суспільному житті факультету, вузу і за їхніми межами.