Питання для повторення з історіографії всесвітньої історії

1. Предмет, завдання, принципи, методи історіографії.

2. Принципи періодизації розвитку історичних знань, історичної думки та науки.

3. Архаїчна міфологія та її роль у формуванні історичної думки.

4. Становлення і розвиток історичних знань у країнах стародавнього Сходу.

5. «Старий Заповіт» і нове бачення минулого людства.

6. Концепція світової історії в «Історичних записках» Сима Цяня.

7. Зародження історизму в античній культурі.

8. Внесок грецьких логографів у становлення античного історизму.

9. «Історія» Геродота і формування наративного напряму античної історіографії.

10. «Історія» Фукідіда і формування прагматичного напряму античної історіографії.

11. Особливості історіописання Ксенофонта в «Грецькій історії».

12. Виникнення ранніх форм історичного знання в Римі (старші та молодші анналісти).

13. Новаторський підхід до історіописання Гая Саллюстія Кріспа.

14. Тіт Лівій та його «Римська історія від заснування Риму».

15. Історичні погляди і твори Корнелія Тацита.

16. Гай Светоній Транквілл, Плутарх і розвиток біографічного жанру в римській історіографії.

17. Аврелій Августин і його роль у становленні історичної свідомості середньовіччя.

18. Характерні риси головних видів історичних творів середньовіччя анналів, хронік, історій.

19. Релігійно-містична концепція світової історії Іоахіма Флорського.

20. Розвиток літописання у слов’янських народів. «Повість временних літ».

21. Історія «варварських королівств» у творах Григорія Турського, Ісидора Севільського, Беди Венерабіліса і Павла Диякона.

22. «Життя Карла Великого» Ейнгарда як зразок біографічного жанру середньовічної історіографії.

23. Зображення Першого Хрестового походу в «Діяннях Бога через франків» Гвіберта Ножанського.

24. «Хроніка» Жана Фруассара – «Геродота середньовіччя».

25. Прокопій Кесарійський про імператорську владу у Візантії («Історія війн Юстиніана», «Таємна історія»)

26. Риторичний напрям гуманістичної історіографії Італії (Леонардо Бруні, Лоренцо Валла).

27. Політичний напрям гуманістичної історіографії Італії (Ніколо Макіавеллі, Франческо Гвіччардіні).

28. Ерудитський напрям італійської історіографії епохи Відродження (Флавіо Бьондо).

29. Франсуа Бодуен і Жан Боден як фундатори історико-правового напряму гуманістичної історіографії в Європі.

30. «Мемуари» Філіппа де Комміна і початок французької політичної історіографії.

31. Наукова революція ХVІ – XVІІ ст. та її вплив на розвиток історичної думки.

32. Нова концепція історії в «Міркуваннях про всесвітню історію» Жана Бені Боссюе.

33. Наукове суперництво між «мавристами» і «болландистами» і розвиток спеціальних історичних дисциплін.

34. Концепція історичного процесу Джанбатіста Віко.

35. «Соціальна фізика» у творах Гуго Гроція і Томаса Гоббса.

36. Просвітництво. Передумови розвитку історичної думки та історичних знань у XVІІІ ст.

37. Вольтер як історик.

38. Шарль Монтескьє про роль природних факторів в історичному процесі.

39. Наукова полеміка між Буленвільє і Дюбо щодо походження класів і держави у ранньосередньовічній Франції.

40. Концепція світової історії Габрієля де Бонно де Маблі.

41. Історико-філософська концепція Жан-Жака Руссо.

42. Жан Антуан Кондорсе про ідею прогресу в історії.

43. Англійська історіографія епохи Просвітництва (Юм, Болінгброк, Робертсон, Гіббон).

44. Німецька філософія історії (Кант, Шіллер, Гердер).

45. Історична концепція Юстуса Мьозера.

46. Романтичний напрям європейської історіографії.

47. Французька історична школа доби Реставрації (Жозеф де Местр, Шатобріан).

48. «Історична школа права» в Німеччині (Гуго, Пухта, Савіньї).

49. Бартольд-Георг Нібур про використання джерел в історичному дослідженні.

50. Німецька класична школа історіографії Леопольда Ранке.

51. Франсуа Гізо, Огюстен Тьєрі – представники ліберально-романтичного напряму французької історіографії.

52. Романтична історіографія в Англії (Маколей, Карлейль).

53.  Позитивізм: методологія і напрямки історичних досліджень.

54. Позитивістська концепція історичного процесу Іполіта Тена.

55. «Вступ до вивчення історії» Шарля Ланглуа і Шарля Сеньобоса про роботу з історичними джерелами.

56. Розробка проблем медієвістики у творчості Н.Д. Фюстель де Куланжа і Жака Флакка.

57. Позитивістська історіографія в Англії (Бокль, Стеббс, Роджерс, Сібом).

58. Зародження марксистської історіографії.

59. Концепція культурно-історичного синтезу Карла Лампрехта.

60. Соціо-культурні, політичні та інтелектуальні передумови кризи історичної науки на рубежі ХІХ – ХХ стст.

61. Фрідріх Ніцше про історію.

62. Критика позитивізму в працях «неокантіанців» Вільгельма Віндельбанда і Генріха Ріккерта. Теорія «культурних типів».

63. Теорія «ідеальних типів»Макса Вебера.

64. Критичний напрям європейської історіографії (Георг фон Белов, Альфонс Допш, Фредерик Метланд).

65. Концепція історичного синтезу Анрі Берра.

66. Концепція світової історії Освальда Шпенглера.

67. «Абсолютний історизм» Бенедетто Кроче.

68. Робін Колінгвуд та його історико-філософські ідеї.

69. Історичні погляди Карла Ясперса.

70. Виникнення «нової історичної науки». Школа «Анналів». Марк Блок і Люсьєн Февр про історичну науку.

71. Друге покоління школи «Анналів». Теорія історичного часу Фернана Броделя.

72. Історична антропологія третього покоління школи «Анналів».

73. Наративна філософія історії. Творчість Хейдена Уайта.

74. Новітні напрями сучасної історіографії: історія пам’яті, ментальна географія, потестарна імагологія, локальна соціальна історія.

75. Френсіс Фукуяма про «кінець історії».