Семінарське заняття № 4 Тема: Історична думка Західної Європи в хvіі ст.

План

1. «Наукова революція» і формування нового образу суспільства й історії.

2. Основні риси європейської історіографії ХVІІ ст. Концепція всесвітньої історії Жана Боссюе.

3. Історики-ерудити. «Мавристи і «болландисти». Становлення нових спеціальних історичних дисциплін.

4. Формування нового вчення про суспільство. «Соціальна фізика».

Р е ф е р а т и

Критичний раціоналізм як базовий принцип наукового пізнання.

Рене Декарт і його «Міркування про метод».

Жан Мабільон – історик-ерудит.

Творчість Жана Болланда.

Світські ерудити ХVІІ ст.

Механістична модель суспільства.

Основні поняття: раціоналізм, наукова картина світу, теорія «суспільного договору» і «природних прав», «соціальна фізика», закономірність, дипломатика, палеографія.

Проблемні запитання і завдання:

1. В чому полягали особливості раціоналістичного погляду на світ і на суспільство ?

2. Які ідеї історії розвивав Жан Боссюе ?

3. Розкрийте роль суперництва між двома групами істориків-ерудитів: «мавристами і «боландистами».

4. В чому полягає сутність вчення про суспільство «соціальна фізика» ?

5. Яка роль держави у творах Томаса Гоббса і Гуго Гроція.

Л і т е р а т у р а

Барг М.А. Историческая мысль английского Просвещения. – М., 1978.

Виноградов К.Б. Очерки английской историографии нового и новейшего времени. – Л., 1975.

Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в XVIII веке. – М., 1958.

Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. – М., 1985.

Декарт Р. Рассуждение о методе // Избранные произведения. – М., 1950.

Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. – М., 1952. – Т.1-2.

Историография истории СССР. С древнейших времен до Великой Октябрьской социалистической революции. – М., 1971.

Косминский Е.А. Историография истории средних веков. – М., 1963.

Очерки истории исторической науки в СССР. – Т.1. – М. – Л., 1952.

Сборник материалов по истории исторической науки в СССР (конец XVIII - первая треть ХІХ века. – М.,1990.

Тюрго А.Р. Рассуждение о всеобщей истории. Избранные философские произведения. – М., 1937.

Фридлендер Г.М. Лессинг. Очерк творчества. – М.,1957.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.

Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2004. – 536 с.

Семінарське заняття № 5 Тема: Основні історичні школи і напрями просвітницької історіографії

П л а н

1. Передумови виникнення і розвитку просвітницької історіографії.

2. Основні риси історіографії епохи Просвітництва.

3. Просвітницька історіографія у Франції.

4. Особливості просвітницької історіографії в Англії.

5. Історіографія в Німеччині епохи Просвітництва.

Р е ф е р а т и

Розробка теорії «суспільного договору» в творах Жан-Жака  Руссо.

Шарль Монтескьє про географічний фактор в історії .

Теорія історичного прогресу в творах  Тюрго і Кондорсе.

Болінгброк як теоретик історичного пізнання.

«Гомерівське питання» в Німеччині.

Концепція історії Росії Василя Татіщева.

Основні поняття: Просвітництво, географічний детермінізм, теорія «суспільного договору» і «природних прав», «соціальна фізика», раціоналізм, прогрес.

Проблемні запитання і завдання:

1. Які основоположні ідеї раннього раціоналізму були сприйняті просвітниками?

2. Як просвітники розуміли соціальне призначення історії?

3. Розкрийте місце просвітницької історіографії у розвитку історичної думки.

4. В чому полягали особливості німецького просвітництва?

5. З’ясуйте специфічні риси просвітницької думки Англії.

Л і т е р а т у р а

Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа в XVII – первой четверти XVIII в. – М., 1976.

Асмус В.Ф. Жан-Жак Руссо. – М., 1962.

Барг М.А. Историческая мысль английского Просвещения. – М., 1978.

Вайнштейн О.Л. Западноевропейская средневековая историография. – М. –Л., 1964.

Виноградов К.Б. Очерки английской историографии нового и новейшего времени. – Л., 1975.

Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в XVIII веке. – М., 1958.

Вольтер В. Избранные произведения. – М., 1947.

Грановский Т.Н. Лекции по истории средневековья. – М., 1986.

Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. – М., 1985.

Декарт Р. Рассуждение о методе //Избранные произведения. – М., 1950.

Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. –М., 1952. – Т.1-2.

Историография истории СССР. С древнейших времен до Великой Октябрьской социалистической революции. – М., 1971.

Косминский Е.А. Историография истории средних веков. – М., 1963.

Луппол И.К. Дени Дидро. Очерки жизни и мировоззрения. – М., 1960.

Макогоненко Г.П. Н.Новиков и русское Просвещение XVIII века. – М. – Л., 1952.

Монтескье Ш.-Л. Персидские письма. – М., 1956.

Очерки истории исторической науки в СССР. – Т.1. – М. – Л., 1952.

Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре или принципы политического права. – М., 1938.

Сборник материалов по истории исторической науки в СССР (конец XVIII – первая треть ХІХ века. – М., 1990.

Соколов В.В. Вольтер (общественно-политические воззрения). – М., 1956.

Тюрго А.Р. Рассуждение о всеобщей истории. Избранные философские произведения. – М., 1937.

Фридлендер Г.М. Лессинг. Очерк творчества. – М., 1957.

Черепнин Л.В. Русская историография до ХІХ в. – М., 1957.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.

Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2004. – 536 с.