
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Форма звіту.
- •Методика оцінки ступеню ризику діяльності людини
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Практичне заняття №2
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після проведення практичного заняття треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •План практичного заняття
- •Транспортні аварії та катастрофи.
- •Автомобільні травми
- •Поведінка людини під час аварії.
- •Пожежа в салоні.
- •Захисні положення при зіткненнях і наїздах на перешкоди
- •Пожежа в легковому автомобілі.
- •Подушки безпеки.
- •Вибір безпечного місця в автомобілі.
- •Травмування пасажирів легкового автомобіля.
- •Практичне заняття №3
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Організаційно-методичні вказівки.
- •Форма звіту.
- •Примітка:
- •Додатки
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Учбова точка №__
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи з дисципліни “Безпека життєдіяльності”
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
Вибір безпечного місця в автомобілі.
Кожен з нас час від асу буває пасажиром легковика. Їдучи в ньому, ми преш за все звертаємо увагу на комфортність і швидкість руху. Та іноді забуваємо, що на деякий час довіряємо своє життя водієві, якому не завжди вдається правильно відреагувати на зміну дорожньої ситуації і впоратися з керуванням. Тому слід самому вжити запобіжних заходів.
Отже, не забувай, що ти на дорозі. Сідати в легковий автомобіль можна лише після повної його зупинки і тільки з боку тротуару або узбіччя. Перш ніж відчинити двері, переконайся, що ти не вдариш пішоходів, які стоять або рухаються поруч з автомобілем.
Запитай водія, де тобі можна сісти. Під час руху водій – твій командир, і ти маєш виконувати його вказівки, що стосуються безпеки руху та поведінки в автомобілі.
Якщо тобі дозволили сісти куди завгодно, обери найбезпечніше з вільних місць. На мал.. зображено салон легкового автомобіля і безпечність кожного місця в ньому.
Як ти думаєш, чому дітей до 12 років заборонено перевозити на передньому сидінні легкового автомобіля? Виявляється, що це місце – найбільш травмонебезпечне для пасажира. Це корисна інформація для тих, хто часто їздить у легкових автомобілях, особливо з незнайомими або недостатньо досвідченими водіями.
Травмування пасажирів легкового автомобіля.
Мал.2. Наїзд легкового автомобіля на перешкоду
При первинному ударі спочатку деформується кузов автомобіля. Водій і пасажири за інерцією продовжують рухатися вперед з попередньою швидкістю. Сили, які утримують тіло людини (м´язові зусилля рук і ніг, тертя об поверхню сидіння), порівняно з інерційними навантаженнями невеликі і не можуть протидіяти їм.
Коли людина вдаряється об деталі інтер´єру (кермове колесо, панель приладів або вітрове скло) відбувається вторинний удар.
Під час ДТП на швидкості понад 80 км/год виникає ще й третинний удар внутрішніх органів людини об її кістяк.
Це призводить до травм, серед яких найпоширенішими є: забиття, розтягнення і розриви зв´язок, вивихи, переломи, струси мозку, кровотечі, ушкодження внутрішніх органів. Інколи пасажир може отримати травми, характерні тільки для постраждалих у ДТП, наприклад, переломи шийних хребців через різке відкидання голови назад, коли автомобіль вдаряють ззаду.
Для пасажирів на передньому сидінні особливу небезпеку становлять стояки салону, панель приладів і вітрове скло, а для тих, хто позаду, - спинки передніх сидінь. Характер травм залежить від виду ДТП, швидкості і конструкції автомобіля, віку пасажирів, а головне від того, чи користувалися вони захисними засобами.