
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Форма звіту.
- •Методика оцінки ступеню ризику діяльності людини
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Практичне заняття №2
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після проведення практичного заняття треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •План практичного заняття
- •Транспортні аварії та катастрофи.
- •Автомобільні травми
- •Поведінка людини під час аварії.
- •Пожежа в салоні.
- •Захисні положення при зіткненнях і наїздах на перешкоди
- •Пожежа в легковому автомобілі.
- •Подушки безпеки.
- •Вибір безпечного місця в автомобілі.
- •Травмування пасажирів легкового автомобіля.
- •Практичне заняття №3
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Організаційно-методичні вказівки.
- •Форма звіту.
- •Примітка:
- •Додатки
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Учбова точка №__
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи з дисципліни “Безпека життєдіяльності”
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
термінове звільнення потерпілого від подальшої дії електричного струму;
забезпечення ізоляції рук і ніг (на руки одягаються гумові печатки або братися за такі частини одягу, які не торкаються тіла потерпілого; під ноги кидається сухий одяг);
за необхідністю: а) штучну вентиляцію легень;
б) закритий масаж серця;
на опечену ділянку тіла накладають пов´язку.
Робота 2. Розв´язати ситуаційну задачу
На вулиці знайшли людину з електричним дротом на тілі. Свідомість відсутня, пульс на сонній артерії не прослуховується, дихання відсутнє. Що сталося із людиною?
Скласти алгоритм дій у потрібній ситуації.
Робота 3. Скласти алгоритм поведінки людини під час грози, та надання першої медичної допомоги при ураженні блискавкою.
В. Утоплення
Завдання 1. Після вивчення теми студент повинен знати:
визначення основних понять і термінів:
утоплення;
асфіксія
"синє" утоплення;
"біле" утоплення;
реанімація;
реанімаційні заходи;
ознаки "синього" і "білого" утоплення;
прийоми рятування утопаючого;
прийоми звільнення потерпілого від води;
обсяг першої медичної допомоги потерпілому, якщо він не втратив свідомості;
обсяг першої медичної допомоги потерпілому, якщо свідомість відсутня: при "синьому" і "білому" утопленні.
Завдання 2. Після проведення практичного заняття студент повинен вміти:
застосувати прийоми рятування на воді;
застосувати прийоми звільнення утопаючого від води;
скласти алгоритм першої медичної допомоги при "синьому" і "білому" утопленні та провести реанімаційні заходи.
Визначення основних понять і термінів:
Утоплення – це термінальний стан організму, при якому внаслідок потрапляння у бронхи та легені води зупиняється дихання, розвивається кисневе голодування, відбувається припинення серцевої діяльності.
"Синє" утоплення (або вологе) – зупинка дихання відбувається внаслідок потрапляння води у дихальні шляхи, легені і шлунок.
"Біле" утоплення (або сухе) – це раптова зупинка дихання під водою рефлекторного характеру (напр., холодна вода, переляк) або патологічного стану (напр., зупинка серця). Вода при такому утопленні не потрапляє у дихальні шляхи і легені.
Реанімація – оживлення, повернення до життя.
Реанімаційні заходи – це комплекс термінових заходів, які спрямовані на заміну і поновлення основних життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу, - з метою загибелі головного мозку людини.
Головними ознаками "синього" утоплення є:
синьо-сірий колір шкіри;
відсутність дихання;
свідомість або відсутня або збережена;
серцева діяльність збережена або відсутня.
Головними ознаками "білого" утоплення є:
блідий колір шкіри;
відсутність дихання;
відсутність серцевої діяльності.
При утопленні у прісній воді серцева діяльність припиняється раніше, ніж зупинка дихання. При утопленні у морській воді внаслідок гіпертонічності вода не поступає з легенів у кров. Серце продовжує працювати і зупиняється пізніше, ніж дихання.
Якщо потерпілий занурився у воду, необхідно пірнути і знайти його.
Увага! Практичний термін перебування під водою, після якого можливе оживлення, складає від 3 до 30 хвилин. Цей термін залежить від температури води, стану центральної нервової системи людини під час утоплення – збуджена або загальмована.
Починаючи надавати першу медичну допомогу врятованому необхідно встановити:
свідомість збережена або відсутня;
серцева діяльність збережена або відсутня;
дихання збережене або відсутнє;
вид утоплення: "синє", "біле";
у якій воді відбулося утоплення: прісна чи морська.
Загальний алгоритм надання першої медичної допомоги при утопленні:
Витягти потерпілого з води.
Роздягнути потерпілого до пояса.
Звільнити дихальні шляхи (ніс, рот) від сторонніх предметів, води, слизу.
Якщо "синє" або вологе утоплення:
а) укласти врятованого животом на своє коліно;
б) надавлюючи на грудну клітку, видалити воду з легень і шлунку;
в) покласти на спину і провести реанімаційні заходи – штучну вентиляцію легень "рот до рота" і непрямий масаж серця.
Якщо "біле" або сухе утоплення:
покласти на спину і провести реанімаційні заходи: непрямий масаж серця і штучну вентиляцію легень.
Робота 4. Розв´язати ситуаційну задачу
З води витягли чоловіка без дихання, шкіра обличчя сіро-синього кольору. Визначити вид утоплення, скласти алгоритм першої медичної допомоги.
Робота 5. Розв´язати ситуаційну задачу
У людини, яку витягли з води, відсутня свідомість, шкіра обличчя бліда, пульс на сонній артерії відсутній, грудна клітка не рухається.
Як встановити жива людина чи ні?
Скласти алгоритм першої медичної допомоги.
Практичне заняття № 4.
ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ТА ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ.
Мета роботи:
поглибити й закріпити теоретичні знання з оцінки обстановки після аварії на об’єкті з викидом радіоактивних речовин;
розробити заходи по захисту співробітників та населення в ситуаційній задачі згідно варіанту роботи;
визначити способи захисту співробітників та населення у НС;
набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат у зоні лиха.
Завдання лабораторної роботи:
порядок застосування приладів радіаційної розвідки та дозиметричного контролю під час моніторингу навколишнього середовища;
оцінити радіаційну обстановку, яка може скластися в мікрорайоні, згідно з вихідними даними заданого варіанту роботи, наведеного нижче;
запропонувати заходи по захисту працівників об’єкту та населення в зоні лиха;
передбачити порядок оповіщення про загрозу ураження людей.
Робота виконується із застосуванням вимірювальних приладів.
При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів у надзвичайних ситуаціях (НС) оцінка радіаційної обстановки проводиться заздалегідь прогнозуванням подій на тому чи іншому об’єкті.
Порядок підготовки вимірювальних приладів до роботи та проведення вимірювань”
Навчальні цілі:
Вивчити теоретичний матеріал, викладений у зазначених підручниках по ЦО і посібниках.
Практично підготувати прилади до роботи (проведенню вимірювань) згідно завдань викладача.
Оцінити радіаційну обстановку згідно вимог ситуаційної задачі. (додаток).
Метод проведення: лабораторна робота (індивідуальне заняття) під керівництвом викладача.
Місце проведення: спеціалізований клас
Матеріальне забезпечення:
радіометричні прилади ДП-5Б, ДП-5В -2
дозиметричні прилади ДП-24, ДП-22В -2
побутовий прилад “ПРИП’ЯТЬ” - 1
План проведення заняття
Призначення, технічна характеристика, особливості роботи і загальна будова приладів ДП-5Б, ДП-5В.
Підготовка приладу до роботи і виконання вимірювань.
Призначення, технічна характеристика, особливості роботи і загальна будова комплектів ДП-24 та ДП-22В.
Підготовка їх до роботи і виконання вимірювань.
За результатами моніторингу зробити висновок.