- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Форма звіту.
- •Методика оцінки ступеню ризику діяльності людини
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Практичне заняття №2
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після проведення практичного заняття треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •План практичного заняття
- •Транспортні аварії та катастрофи.
- •Автомобільні травми
- •Поведінка людини під час аварії.
- •Пожежа в салоні.
- •Захисні положення при зіткненнях і наїздах на перешкоди
- •Пожежа в легковому автомобілі.
- •Подушки безпеки.
- •Вибір безпечного місця в автомобілі.
- •Травмування пасажирів легкового автомобіля.
- •Практичне заняття №3
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Організаційно-методичні вказівки.
- •Форма звіту.
- •Примітка:
- •Додатки
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Учбова точка №__
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи з дисципліни “Безпека життєдіяльності”
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
Завдання 1. Після вивчення теми студент повинен знати:
визначення термінів: електричні травми, струмковий опік, дуговий опік, електричні мітки (знаки), електричний шок, крокова дуга;
дії електричного струму в організмі людини;
обсяг першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом;
обсяг реанімаційних дій при ураженні електричним струмом та блискавкою.
Література: Гусєв Г.Ф., Сусло С.Т., Безпека життєдіяльності. Перша медична допомога у екстремальних ситуаціях. Навчальний посібник.
Завдання 2. Після проведення практичного заняття студент повинен вміти:
усунути дію електричного струму на потерпілого;
надати першу медичну допомогу при ураженні електричним струмом;
провести реанімаційні заходи.
Визначення основних понять і термінів:
Електричні травми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканин і органів людини, які виникають унаслідок дії електричного струму і від дії електричної дуги.
Струмковий (контактний) опік – внаслідок проходження через тіло людини значних струмів ( >1А ).
Електричні мітки (знаки) – це чітко окреслені плями сірого або блідо жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка опинилася під дією струму.
Електричні удари – це реакція організму людини на дію електричного струму, що характеризується збудженням живих клітин організму і супроводжується судомним скороченням різних м´язів тіла.
Електричний шок – своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на надмірне подразнення електричним струмом, яке супроводжується глибоким розладом кровообігу, дихання, обміну речовин.
Крокова напруга – зона розтікання струму замикання в грунт під напругою при падінні електричного дроту на землю, замиканні струмоведучих частин на заземлений корпус, використанні землі в якості провідника та ін.
Дії електричного струму в організмі людини.
Суттєвим для наслідків ураження є шлях проходження струму. Так, якщо на шляху струму опиняються життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження дуже висока, оскільки струм безпосередньо діє на ці органи.
Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його дія на життєво важливі органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою. Можливих шляхів проходження струму в тілі людини дуже багато, але характерними, які частіше зустрічаються на практиці, є не більше як 15 петель. Найбільш поширені з них — "рука — рука", "права рука — ноги", "ліва рука — ноги". Найбільш небезпечними є петлі "голова — руки" та "голова — ноги", коли струм може проходити через головний і спинний мозок. Але ці петлі на практиці виникають відносно рідко. Наступний по небезпеці шлях - "права рука — ноги", який по частоті утворення займає друге місце. Найменш небезпечний шлях — "нога — нога", який виникає під час дії на людину так званої напруги кроку. Напруга кроку навіть відносно невеликих значень (50—80 В) викликає мимовільні судорожні скорочення м'язів ніг і як наслідок — падіння людини на землю. У цей момент припиняється вплив на людину напруги кроку і виникає більш тяжка ситуація: замість нижньої петлі в тілі людини утворюється новий більш небезпечний шлях, як правило, від рук до ніг. Оскільки в такому положенні людина доторкається одночасно точок землі, віддалених одна від одної на відстань, що перевищує довжину кроку, напруга, що діє на неї, як правило, більша за напругу кроку. Як результат, створюється загроза смертельного ураження.