Практичне заняття №3

Тема: "Опіки, ураження електричним струмом, утоплення, перша медична допомога"

Мета роботи:

• Ознайомити студентів з основними ознаками опіків;

• Ознайомити студентів з основними ознаками ураження електричним струмом;

• Ознайомити студентів з основними ознаками утоплення;

• Сформулювати необхідні вміння і навички для надання першої медичної допомоги.

А. Опіки.

Завдання 1. Після вивчення теми студент повинен знати:

• визначення терміну "опік", "опікова хвороба;

• способи гасіння запалюючих речовин та спеціальних запалюючих сумішей;

• класифікацію опіків;

• способи визначення площі опікової поверхні та ступеня опіку;

• ознаки термічних, хімічних і променевих (радіаційних) опіків;

• обсяг першої медичної допомоги при термічних, хімічних і радіаційних опіках;

• правила накладання пов´язок на опечену поверхню;

• способи транспортної іммобілізації при опіках;

• правила транспортування опечених.

Література: Гусєв Г.Ф., Сусло С.Т., Безпека життєдіяльності. Перша медична допомога у екстремальних ситуаціях. Навчальний посібник.

Завдання 2. Після проведення практичного заняття студент повинен вміти:

• гасити одяг, що горить;

• розрізняти вид опіку в залежності від діючого вражаючого фактора (термічного, хімічного, променевого);

• розрізняти поверхневі і глибокі опіки;

• надати першу медичну допомогу при термічних, хімічних і радіаційних опіках: провести профілактику опікового шоку, накласти пов´язку на опікову поверхню, забезпечити транспортну іммобілізацію підручними засобами.

Опік – це пошкодження тканин внаслідок дії високих температур, хімічних речовин, випромінювань і електричного струму.

Опікова хвороба – патологічний стан організму, при якому у відповідь на опік виникають значні порушення життєдіяльності органів і систем, які можуть призвести до смерті.

1. Термічні опіки. Виникають від дії полум´я, гарячої рідини, пару та ін.

Тяжкість опіку і опікової хвороби визначається двома факторами:

а) глибиною (ступенем) пошкодження тканин;

б) площею ураження.

Глибина ураження залежить від тривалості дії вражаючого фактора.

Опік І ступеню. Виникає внаслідок короткочасного впливу на шкіру або слизову оболонку температури 60-70С. При цьому уражаються поверхневі шари шкіри або слизових оболонок. На місці ураження через деякий час зявляється гіперемія (почервоніння), набряк, гострий жагучий біль.

Опік ІІ ступеню під впливом температури 60-70С або короткочасної дії температури понад 100-120С.Спостерігаються більш глибокі ураження: на шкірі зявляються пухирі, наповнені прозорою або жовтою рідиною.

Опік ІІІ А ступеню. Вражаються усі шари шкіри. Це виглядає жовтим або світло-коричневим струпом, пухирі з колоїдним вмістом, зниженням больової або тактильної чутливостей.

Опік ІІІ Б і ІV ступенів. Уражаються усі шари шкіри з підлеглими тканинами до появи некрозу і виглядає сухим щільним струпом буро-коричневого кольору, який не збирається у складки і характеризується відсутністю усіх видів чутливості у тому числі і при уколі голкою.

Опіки І, ІІ, ІІІА ступенів – поверхневі і шкіряний покрив при цих ураженнях регенерує самостійно, опіки ІІІБ і ІV ступенів – глибокі, вимагають хірургічної корекції.

Площу ураження визначають наступними способами:

А. Правило долоні, згідно якому площа долоні дорослої людини приблизно складає 1% від поверхні тіла. Кількість долоней постраждалого, яка вміщується на поверхні опіку, дорівнює площі опіку. Наприклад площа опіку вміщує три долоні і тоді площа опіку буде дорівнювати трьом відсоткам. Цим правилом можна користуватися при обмежених опіках.

Б. Правило дев´ятки, згідно якого площа окремих частин тіла складає 9% поверхні тіла (мал. 1 ).

Мал 1. Визначення площі опіку (правило девятки).

Голова, шия – 9%,

верхня кінцівка (одна) – 9%,

грудна клітина – 9%,

живіт – 9%, спина – 18%, стегно (одне) – 9%,

гомілка (одна) – 9%, промежина – 1%.

Увага: При опіках ІІ і ІІІА ступенях більше 20% поверхні тіла або при глибокому опіку ІІІБ – ІV ступенях більше 10% поверхні тіла розвивається опіковий шок.

Алгоритм першої медичної допомоги при термічних опіках:

1. Припинити дію термічного фактору.

2. Незалежно від фактору (термічного, хімічного) опікову поверхню необхідно 20 – 30 хв поливати холодною проточною водою (8 – 20^о С).

Вода охолоджує опікову поверхню і зменшує подальший перегрів тканин.

3. Асептичною (стерильною) пов’язкою повністю закрити опікову поверхню.

4. Якщо площа опіку будь –якого ступеня і глибини ураження займає більше 3 – 4% поверхні тіла, обов’язкове знеболювання (анальгін та інши знеболюючі засоби), краще в ін’єкціях.

5. У потерпілих з опіками будь – якого ступеня ураження площею більше 12 – 15% у дорослих та 5 – 7% і більше у дітей – протишокові дії.

6. При опіках дихальних шляхів надати свіже повітря і забезпечити прохідність дихальних шляхів.

2. Хімічні опіки. Виникають від потрапляння на шкіру кислот, лугів та ін. хімічно активних речовин.

Глибина опіку залежить від концентрації хімічного агента, його температури і тривалості дії.

Особливості хімічних опіків:

1. опіки кислотами викликають розпад білків і різке зневоднення тканин, утворюючи щільний струп (кірочку).

2. опіки лугами розщіплюють білки, обмиляють жири.

Наскрізь ушкодженої тканини лугу проникають у глибокі тканини і викликають їх ушкодження.

Великі опіки від різних хімічних речовин викликають значні зміни внутрішніх органів:

• фосфор та його сполуки, пікринова кислота – викликають токсичну дію на нирки;

• фосфорні і танінові кислоти – на печінку.

При наданні першої допомоги у випадках опіків хімічними речовинами необхідно негайно обмити обпечені ділянки великою кількістю води, по можливості струминою (під краном). Після цього необхідно застосувати на обпечену поверхню нейтралізатори: при опіках кислотами – 5%- ний розчин соди; при опіках лугами – 10% - ний розчин борної кислоти або оцту.

3. Електроопіки. Виникають на місці безпосереднього контакту з джерелом струму.

Відрізняються від термічних опіків тим, що у вигляді "мітки струму" можуть бути різних розмірів (від крапки до значних) в залежності від площі контакту шкіри з електрострумом.

У перші години ці "мітки струму" мають вигляд білих або коричневих плям, на місці яких з часом утворюється щільний струп.

Особливістю електроопіків є глибоке ураження не тільки шкіри, а м´язів, судин і кісток.

Перша медична допомога при електротравмах принципово не відрізняється від лікування глибоких термічних опіків.

Алгоритм надання першої медичної допомоги при термічних опіках:

• збити полум´я з одягу, що горить на людині;

• на опечену поверхню накладають асептичну пов´язку;

• введення знеболюючих засобів (анальгін і т.д.);

• транспортна іммобілізація;

• найпростіші протишокові заходи (спокій, зігрівання, гаряче питво, ін.);

• транспортування до медичного закладу.

4. Променеві опіки. Виникають при іонізуючих випромінюваннях.

Гострі променеві опіки виникають після одноразового опромінення великою дозою окремої ділянки тіла (1000-1500Р та більше)

Гострі променеві опіки, як і термічні, в залежності від глибини ураження ділять на 4 ступеня:

І – ерітема (почервоніння);

ІІ – пухирі;

ІІІ – тотальне ураження шкіри;

ІV – ураження м´язів, внутрішніх органів.

Перебіг променевих уражень шкіри має 4 періода:

І – скарги потерпілого на свербіння, почервоніння шкіри.

ІІ – патологічних змін на шкірі немає, можлива пігментація. Тривалість періоду залежить від дози опромінення, чим вище доза, тим коротше прихований період і глибше ураження.

ІІІ – поява на шкірі ознаки променевого опіку.

ІV – період відторження мертвих тканин та процесів регенерації.

Перша медична допомога.

Обсяг ПМД залежить від періоду розвитку опіка та індивідуальних особливостей їх прояву потерпілого.

При вираженому почервонінні накласти стерильну пов´язку, застосувати холод.

Робота 1. Розв´язати ситуаційну задачу

"Внаслідок загоряння і вибуху каністри з бензином чоловік отримав опік обличчя і передньої частини тулуба. потерпілий різко збуджений, на обличчі є розкриті пухирці, на передній частині грудної клітки – щільна темна кірка, на ділянці живота – розкриті пухирці.

Завдання:

1. Вкажіть площу і ступінь опіку.

2. Скласти алгоритм першої медичної допомоги

3. Накласти стерильну пов´язку на передню грудну клітку (на студент-асистенту).