
- •1.1. Поняття про темперамент як індивідуально-психологічну властивість особистості
- •1.2. Історичні аспекти розвитку вчення про темперамент
- •1.3. Характеристика основних типів темпераменту
- •1.4. Властивості темпераменту
- •1.5. Вікові прояви темпераменту
- •2.1. Методи діагностики темпераменту
- •2.2. Вивчення особливостей темпераменту дітей підліткового віку
- •2.3. Індивідуальний підхід у навчанні й вихованні дітей різних типів темпераменту
1.5. Вікові прояви темпераменту
Риси темпераменту вроджені, спадково зумовлені, як і властивості нервової системи, що становлять їхню фізіологічну основу. Проте особливості прояву кожного типу темпераменту змінюються з віком.
Вікові зміни темпераменту перебувають у прямій залежності від дозрівання та розвитку організму дитини, її психіки. Що менша дитина, то яскравіше можна побачити ознаки слабкості нервової системи, що характеризує високу чутливість. Вікова слабкість нервової системи зумовлює в дитинстві яскравість сприймання, дитячу вразливість, імпульсивність.
Для дітей характерні також інтенсивність емоційних переживань та їхня нестійкість. А тому дуже часто в дитинстві ми спостерігаємо швидкий перехід від сліз до сміху, веселощів.
На тлі вікових особливостей уже в перші роки життя можна визначити ті динамічні риси, які свідчать про належність до того чи іншого типу темпераменту. Особливості типу темпераменту починають проявлятися вже з раннього дитинства [23]. Розглянемо вікові прояви дітей з немовлячого періоду по підлітковий вік.
Немовлячий період
Сангвініки
Це стійкий, сильний тип. У такого крихти не виникає особливих проблем ні з режимом, ні з харчуванням, ні з поведінкою. Карапузи-сангвініки в міру самостійні, спокійні, цікаві, досить добре навчаються. Прекрасно ладнають з іншими дітьми та дорослими. Неегоїстичні та необразливі.
Флегматики
Це також сильний тип темпераменту. Але на відміну від сангвініків, такі малюки відрізняються просто «слонячим» спокоєм. Здається, що їм все дарма. Вони добре грають з дітьми, також не конфліктні, але складається враження, що на тлі інших дітей малюки в цілому трохи повільніші і мало емоційні. Вони довго «розгойдуються», але як тільки вони знайшли «свою колію», то звернуть з неї не скоро. У цих карапузів завжди є най-найулюбленіша іграшка, мультик, футболка, пісочниця.
Холерики
Це той самий непосида - надто рухливий і пустотливий малюк. Але основною відмінністю цього типу від всіх інших є швидке перемикання з одного на інше: настрій, заняття, іграшки, думка, емоції ... Таке відчуття, що у дитини всього дуже багато. Якщо радість, то вона не знає кордонів, а якщо печаль (хай і без причини) - так по повній програмі. Карапузові вкрай складно триматися в рамках, грати в обмеженому просторі і з однією і тією ж іграшкою. Нестійкість настрою - ось основна слабка риса таких малюків. Через непосидючості увагу і пам'ять теж послаблюються, це веде до деяких труднощів у навчанні. Виховувати такого карапуза непросто. В ньому буквально кипить енергія. Але енергія ця дуже творча.
Меланхоліки
Власники цього типу темпераменту дуже довго переживають будь-яку подію, а незначне падіння може стати причиною поганого настрою не на один день. Це діти з дуже тонкою душевною організацією. Вони вразливі, сором'язливі, відлюдники і замкнуті, але водночас дуже емоційні. Вони повільно звикають до змін, до нових людей. Такі малюки по своїй поведінці найменше нагадують дітей, тому що воліють тихі ігри, музику, розглядування картинок або виду за вікном. Таке відчуття, що вони занурені в себе. По суті так воно і є. І звичайно, падіння і удари для таких малюків - це історія дня. Інший би пробіг і не помітив, що вдарився, а така дитина, швидше за все, буде демонструвати довгу печаль і сльози[28].
Переддошкільний вік
Сангвіники
Він — життєрадісний, рухливий і товариський. Найчастіше він спокійний. Він уважно слухає і живо відгукується на усе, що привертає його увагу. Малюк легко знайомиться з іншими дітьми, звикає до нової обстановки, до дитячого саду і нових вимог. Апетит у нього стійкий. Засинає малюк швидко, і сон у нього глибокий. У дитини настільки жива міміка, що по його обличчю можна прочитати, що він відчуває в даний момент. Сльози у нього з'являються швидко і так само швидко висихають, тому що він занадто спритний і швидко знаходить цікаве для себе заняття. Непостійність і швидка перемикана — властивості темпераменту сангвініка. Такі діти швидко втомлюються від одноманітності, стають в'ялими. Вони виявляють цікавість як до рухливих, так і до спокійних ігор і занять.
Флегматики
Флегматикам властивий сильний урівноважений інертний, або повільний, тип вищої нервової системи, при якому процес гальмування переважає над процесом збудження. Найчастіше флегматик — угодований повільний лінивець. Він — урівноважена, спокійна, терпляча і витривала дитина. У флегматика міміка слабка, він тихо сміється і плаче, його рухи не різкі, мова повільна. Флегматик дуже спокійний, його важко вивести з себе. Плаче дитина рідко. Він повільно реагує на будь-які дії, до якої-небудь справи приступає не відразу. Апетит у малюка хороший. Сон спокійний і тривалий. У ва, напевно, не буде проблем з його заколисуванням, оскільки перед засипанням дитина лежить спокійно. Діти-флегматики нетовариські, інертні, вони важко зближуються з людьми, рідко відкрито проявляють свої почуття. Але якщо вони з кимось подружилися, то це надовго. Зате вони вдумливі і спостережливі, старанні, акуратні, здатні довго займатися одноманітною справою.
Холерики
Холерики мають сильний неурівноважений, або нестримним, типом вищої нервової системи, при якому процес збудження сильніший, ніж процес гальмування. Холерик — дуже рухлива, енергійна дитина. Він рішучий і швидкий, наполегливий в здійсненні задуманого. Міміка у нього виразна, а мова швидка і гучна. Характер у нього вибухонебезпечний: він легко втрачає самоконтроль і стає агресивним. Радість і невдоволення він виражає дуже бурхливо, швидко переходить від одного стану до іншого.
Сон малюка — неглибокий, чуйний: щонайменший шум, навіть розмова може його розбудити. Холерик — самостійна дитина. Він любить сам приймати рішення, не прислухаючись до думки інших. Ці непосидьки люблять рухливі ігри і завжди прагнуть бути першими. У дитячій компанії вони дуже шумні і із-за свого вибухового характеру нерідко конфліктують з однолітками.
Меланхоліки
Меланхолікам властивий слабкий тип вищої нервової системи, при якому збудження і гальмування уповільнені. Малюк-меланхолік не по роках серйозна, чутлива і ранима дитина. Він часто плаче. Для нього характерний неяскравий прояв почуттів і тиха мова. Радість дитина виражає посмішкою або тихим сміхом. Він добрий, м'який і довірливий. Такому малюкові буває добре тільки з тими, кого він любить і з ким почуває себе затишно і надійно. Він украй вразливий і замкнутий, не упевнений в собі, лякається незвичної обстановки і незнайомих дорослих. Дитина-меланхолік, як правило, повільно засинає, любить тихенько полежати в ліжечку, помріяти. Його сон неглибокий, тому слід виключити навіть щонайменші шуми. Уранці він довго не може піднятися. Апетит малюка нестійкий. Він охоче займеться малюванням, музикою і твором віршів [29].
Дошкільний вік
Сангвіник
Як правило, це начебто розсіяний, легковажний, несерйозний, швидкий в рухах, плаксивий, але такий, що швидко заспокоюється та починає радіти, малюк. Сангвініки відносяться до тих дітей, які і сміються із сльозами на очах. Вони швидко відволікаються від ігор і інших справ, не можуть бути довго зосередженими на чому-небудь. Бути «непостійним» не порок, а властивість цього темпераменту дітей дошкільного віку. Вихователі в дитячих садах називають таких дітей «неуважними», «поверхневими», «легковажними».
Флегматик
У цих дітей схильність до смутку, його егоїзм і боязкість повинні розглядатися приблизно також, як байдужість і сонливість флегматика. У вихованні флегматика потрібна розумність: його не треба дуже рано відправляти спати, не давати довго спати вдень. Для нього добре, коли він не дуже тепло одягнений і укритий. Не потрібно дозволяти йому довго сидіти за сніданком.
Холерик
Це так звані бунтуючі малюки, яких часто можна бачити в гніві. Вони знають, чого хочуть, і завжди прагнуть будь-якими (хай недозволеними) способами досягти своїх цілей. Обдумувати, планувати вони не вміють і часто впадають в такій, повторюваний, гнів, у якому не пам´ятають самі себе. Проте на інший день такі діти можуть бути тихими і «прирученими». Холеричні діти дошкільного віку хотіли б тримати себе в руках, але оскільки в їх віці ще не дозріла сила, яка стримує і направляє волю, вони справедливо чекають від дорослих енергійної, але розуміючої поведінки. Душа дитини, особливо холерика, не виносить насмішок й іронії. І навпаки, делікатний гумор сприймається ними з вдячністю.
Меланхолік
Ці діті люблять вишукувати темні, затишні місця для роздумів. У своїх власних думках меланхоліки самі грають велику роль: то вони принцеси, то жебраки, то герої. Коли такі діти не грають, вони найчастіше бувають сумними, не в настрої. Часто хлоп´ята цього темпераменту розсудливі і поводяться як дорослі. Вони люблять слухати казки, читати сумні історії. Їм властивий раптовий перехід до сміху і веселості. Вони можуть бути відкриті і щиросерді, але все таки нерідко замикаються в собі. Характерно для меланхоліків мати шкідливі звички - смоктати великий палець, крутити волосся, гризти нігті. Воля у меланхоліків слабка. Засипають вони довго, важко, тому що в ліжку прагнуть роздумувати і придумувати «історії» (вголос або про себе). Меланхоліки − ніжні діти, що вимагають багато батьківської турботи і люблячого розуміння. Дбайливість і увага потрібні їм як хліб [30].
Молодший шкільний вік
Сангвіники
Сангвініків приваблює усе нове, у них швидко формується здатність навчатися, легко виробляються нові вміння і навички і перетворюються набуті. Вони працелюбні, легко переносять нетривалі навантаження, відновлюють працездатність, оволодівають довільною регуляцією власної поведінки. Почуття у дітей-сангвініків виникають швидко й активно проявляються. На ситуацію реагують активно, виразно, але не втрачають самовладання, здатності бачити і чути іншого, не лише себе, навіть у гостро конфліктній ситуації. За позитивних стимулів діти радіють, сміються, за негативних — нерідко плачуть. їхній загальний емоційний тонус частіше мажорний, вони рідко вередують, не схильні до афективних реакцій. Вони не можуть довго зосереджуватись на одному об'єкті, через що їх часто вважають легковажними.
Флегматики
Діти цього темпераменту спокійні, не схильні до поспіху, послідовні і ґрунтовні у справах, з низькою емоційністю, невиразною, стриманою мімікою, їм потрібен час, щоб правильно відреагувати на будь-який вплив. Повільно і з труднощами вони адаптуються до нових умов життя. Важко пристосовуються до закладу, нового режиму і вимог. Нелегко їм даються розлука з батьками, знайомство з дітьми. Діти-флегматики повільно реагують на новизну. Необхідність включатися в нову діяльність викликає в них розгубленість, нерідко — переляк. Не менш повільно, але надійно формуються у них навички і звички, тому змінювати їх надзвичайно важко. Флегматики, як правило, працелюбні, хоч трапляються серед них і ледарі. Навчити їх швидких і енергійних дій дуже важко, однак легко сформувати витримку і стійкість.
Холерики
Мовлення дітей-холериків швидке, нерівномірне, нерідко незрозуміле, з коливанням інтонації, багате на міміку і жести. За активного збудження мовленнєвий процес уповільнюється, дитина збивається на паузи, поспішні звуковимови, повтори. Такі діти активно реагують на новизну, виявляючи при цьому бадьорість, піднесення. Невідоме, труднощі сприяють динамічному пошуку способів розв'язання завдань, а досягнення успіху приносить задоволення. Займаючись цікавою діяльністю, виявляють творче піднесення, наполегливість, силу волі, що приносить їм значні результати. Вони швидко відновлюють сили і знову беруться за складну, але цікаву їм справу, уперто досягаючи мети. Однак це можливо лише у ситуації психологічного комфорту. За інших умов бурхлива активність через різкий спад настрою може змінитися бездіяльністю, роздратуванням, афектацією.
Діти-холерики дуже активні, надають перевагу рухливим іграм з елементами спорту, бігу. Вони охоче беруть участь у заняттях, де можна проявити себе, грають головні ролі в іграх, організовують однолітків, керують ними, нерідко намагаються управляти і дорослими. Дуже не люблять ситуацій, у яких потрібно стримувати себе. Уміння й навички формуються в них довго і важко перебудовуються. Холерики з труднощами переключають і конкретизують свою увагу, їх важко дисциплінувати. Через імпульсивність такі діти часто порушують відомі їм правила поведінки.
Меланхоліки
Діти-меланхоліки малоактивні, сором'язливі, замкнуті, з підвищеною вразливістю. Вони дуже чутливі до найменших подразників, сильно реагують на схвалення і осуд, підозрілі. У них швидко настає втома, слабкий гальмівний і збуджувальний процеси. Водночас меланхоліки виявляють здатність співпереживати іншим, пройматися настроєм, втіленим у творах мистецтва.Болісно і довго вони адаптуються до нових умов життя, зміна яких може бути для них сильним стресогенним фактором. Тому їх необхідно завчасно готувати до змін, сприяти поступовому входженню у нове життя, виявляти особливу чуйність до них.Переживання глибоких емоційних криз меланхоліками супроводжується фізичними проявами: пересиханням у роті і носі, відчуттям холоду у кінцівках, почервонінням шкіри тощо [13].
Підлітковий вік
Сангвінік
Дуже жвавий підліток. У класі ні хвилини не сидить спокійно, постійно міняє позу, крутить щось у руках, тягне руку, розмовляє із сусідом. Легка хода, підстрибцем, швидкий темп мови. Дуже вразливий і легко захоплюється. Емоційно і збуджено розповідає про переглянутий фільм, прочитану книгу. На уроках жваво відгукується на кожен новий факт або нове завдання. А втім, його інтереси й захоплення дуже непостійні та нетривкі: розпочавши нову справу, швидко втрачає інтерес до неї. У нього живе, рухоме виразне обличчя. З його обличчя легко здогадатися, який у нього настрій, яке його ставлення до предмета чи людини. На цікавих для нього уроках виявляє високу працездатність. На решті уроків майже не слухає вчителя, розмовляє із сусідом, позіхає .Почуття і настрої його дуже мінливі. Отримавши погану оцінку, він ладен розплакатись і ледве стримується. Та не минає й півгодини, як він забуває про неї і на перерві бурхливо й весело гасає коридорами. Швидко звикає до нової ситуації та нових вимог.
Флегматик
Відзначається неспішністю і спокоєм. На запитання відповідає не відразу і без жодної жвавості, як би добре не знав матеріал. Для нього характерна невтомлюваність: він не уникає додаткового розумового навантаження, хоч би яким значним воно було, і ніколи не виглядає стомленим. Він прагне до логічно розгорнутих, просторих висловлювань: вимовляє слова рівним голосом, не боячись збитися, начебто на початку довгої побудови зає, яким чином буде закінчена почата думка. Зовні він не збуджується і нічому не дивується на уроці, щоб не відбувалося у класі. Він бере участь у змаганнях, не виявляючи, на відміну від більшості учасників, якогось азарту чи хвилювання. Він не буває ні метушливим, ні веселеньким, ні смутним.
Холерик
Вирізняється з-поміж однокласників своєю рвучкістю. Захопившись роповіддю вчителя, легко збуджується і перериває її різними вигуками. На будь-яке запитання викладача відповідає не подумавши, тому часто — не до ладу. У прикрості й роздратованості легко втрачає витримку, кидається в бійку. Пояснення вчителя слухає дуже зосереджено, не відволікаючись. Так само зосереджено виконує класну і домашню роботу. На перервах ніколи не сидить на місці, бігає коридорами чи бореться з кимось. Розмовляє голосно, швидко. Пише швидко, розгонисто, почерк нерівний. Дуже виразне обличчя. У виконанні домашніх доручень, а також у спортивних заняттях виявляє захопленість, наполегливість. Його інтереси досить постійні й тривкі. Не лякається труднощів і з великою енергією їх долає.
Меланхолік
На уроках спокійний, сидить завжди в одному положенні, щось крутить у руках; настрій міняється з незначних причин. Дивлячись циркову виставу, він довго сидить мовчки, з нерухомим обличчям; згодом починає "танути” — усміхатися, сміятися, вступати в розмову із сусідами. Легко розгублюється. Якщо вчитель зробив йому навіть найм’якіше зауваження, він ніяковіє, голос його стає глухим, тихим, дуже стриманий у почуттях. Відповідає на уроці невпевнено, затинаючись, навіть якщо ретельно підготувався до уроку. Свої здібності й знання оцінює низько, тоді як насправді вони дещо вищі від середнього рівня. Якщо під час виконання якогось навчального завдання трапляються труднощі, він губиться, не доводить роботу до кінця. Рухи кволі, слабкі, говорить повільно, трохи протяжно [ 15].
Розділ 2. Урахування темпераменту у навчально-виховній роботі