3.Звіздочки

Не було для Василька нічого кращого, як ходити весною на полонину. Гори навколо в рожевих туманах виглядають, як дівчата у свято. Синім цвітом зацвітають бриндуші. Та нема квітів кращих для легінів, як звіздочки. І що то за парубок, як на крисані у нього нема звіздочки?

Та звіздочки треба шукати, наче дорогі скарби. Вони ростуть на диких урвищах. Їх треба досягати, і не всякому то вдається.

Василько ще не був парубок, він був малий хлопець. Але він ходив у гори по звіздочки. Їх оксамитові товсті пелюстки завжди були однакові, не в’янули. Певно, тому і здавалися вони такими заманливими.

І зараз Василько йшов по звіздочки. Він піднявся в гори, і вершини розгорнулись перед ним у своїй величі. Горде, високе почуття виростало в кожного, хто сходив сюди.

Далі треба було дряпатися по гострих виступах наверх. Там Василько назбирав звіздочок. А як вертав з ними назад, то наче щастя ніс у руках.

На полонині він дав по одній двом пастухам, щоб прикрасили свої крисані, а вони напоїли його молоком, дали бринзи і кулеші.

Лише як сонце повернуло на захід, Василько ввійшов у своє село. Всі привітно зустрічали його, і він відчував велику гордість, що ніс звіздочки. Бо всі знали, як їх здобувати. (За А.Турчинською, 200 сл.)

• Визначити діалектні слова, пояснити лексичне значення кожного (звіздочки, полонина, легінь, крисаня, бриндуші, кулеша).

• Дібрати синоніми до слів урвище, заманливий, жолоб.

• Скласти план (орієнтовний: 1. Весною на полонині. 2. Звіздочки треба шукати, як дорогі скарби. 3. Чому звіздочки були заманливими. 4.Високе почуття охопило хлопця на вершині. 5.Де росли звіздочки. 6. Василько наче щастя ніс у руках. 7. Подарунок пастухам. 8.Хлопця привітно зустрічали в селі. )

Урок № 10

Тема: Діалектні, професійні слова і терміни. Лексичний розбір слова.

Мета: узагальнити та систематизувати знання з лексикології;; формувати навички користування словниками, сприяти збагаченню словникового запасу учнів; повправляти в лексичному розборі слова; розвивати культуру усного та писемного мовлення; виховувати поважливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Обладнання: підручник, словники.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Аналіз мовного матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Вибірковий диктант. Виписати професійні слова, терміни та діалектні слова (у формі називного відмінка однини). З’ясувати лексичне значення кожного, за потреби звернувшись до словника. Пояснити, з якою метою такі слова використовуються в художніх творах.

І. У машиннім залі, повному ЕОМ, в хаосі перфострічок і сигналів, у звичайнісінький буденний день одна машина усвідомила раптово, що закохалась у конструктора вона. Та був лише людиною коструктор: не зрозумів нічого, не помітив, лиш перевірив креслення та схеми та замінив діоди та тріоди… Машинне серце б’ється і пульсує, згоріло лиш одне реле. (В.Моляко.)

ІІ .Сниться мені, що іду на гору з бесагами. Ліс висохлий до найменшої галузки. Роздивляюсь, а передо мною брама. З неї виходить вуйко і несе місяць в руках. Поклав мені руки на рамена та й каже: “Дитино моя! Будеш іти сім миль і сім годин. Найдеш свого судженого!” (За О.Кобилянською.)

Для довідок. Діод – електронна лампа з двома електродами, що пропускає струм лише в одному напрямі. Тріод – електронна лампа, в якій є катод, анод і керуючий електрод (сітка); використовується в радіотехніці. Реле – автоматичний пристрій, який реагує на зміну параметра (температури, тиску тощо) фізичного процесу і в разі досягнення заданої величини примушує діяти виконавчий механізм. Бесаги – торби. Галузки – гілки. Вуйко – літній чоловік. Рамена – плечі.

ІV. Узагальнення здобутих знань з лексикології.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці на с. 36.

* Робота біля дошки. За поданою нижче схемою зробити лексичний розбір виділених у реченнях слів (усно).

1. Пояснити лексичне значення слова (бажано за допомогою словника).

2. Яке слово за походженням: власне українське чи запозичене.

3. Чи належить слово до активного словникового запасу (можливо, є застарілим

або неологізмом).

4. Пояснити, є слово загальновживаним чи обмеженим у вживанні (наприклад,

діалектним, професійним словом або терміном).

5. Пояснити, до багатозначних чи однозначних слів воно належить.

6. Визначити, у прямому чи переносному значенні вжите слово.

7. Назвати його омоніми, синоніми, антоніми (якщо є).

Чи не буде над морем хвиля вставати, чи не буде із турецької каторги бранців визволяти? (Нар.творч.) Пливуть віки, мов кораблі Колумба, у берег часу хвиля б’є важка… Хвала вам, астролябії і румби! (Є.Гуцало.) Промовлю слово “батько” і слово “буревій”, а потім знов два слова: “криниця” і “кобзар”… Могутня рідна мова народ водила мій по мисленому древу від мурави до хмар. (Б. Стельмах.)