Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тесту вчителем.

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми та головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та дооміжних типів мовлення.

*Колективне складання плану тексту.

*Повторне читання вчителем тексту.

ІІІ. Усне переказування учнями тексту за планом.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Повторити п.4.

Тексти для переказу

1.Вуйко і дівчинка

Гори розбігалися на всі боки, як овеча отара. Вони були схожі на застиглі хвилі кам’яного моря. Річка була схожа на бурхливу душу гір.

До шуму річки прислухався вуйко. Було задушливо, і бурий подався до води. Він уже проминув глибоке урвище, коли його увагу привернули незвичайні звуки, що долинали звідти. Ведмідь ступив до урвища, витягнув шию і подивився вниз.

На кам’яній приступці сиділа дівчинка. Вона плакала, і саме її схлипування привернуло увагу ведмедя. Дівчинка побачила над собою вуйкову голову, звелася на ноги й злякано втупилась у його очі. Так вони дивилися одне на одного і не могли дійти тями. Бурого заспокоїло те, що дівчинка застигла непорушно, вона не збиралася нападати. Дівчинка побачила в очах вуйка розгублений вираз і похоробрішала.

- Я тут хотіла зірвати чічку, оступилася і впала, - сказала вона вуйкові. – Ледь не звалилася далі.

Вуйко ступив до дівчинки, обхопив її лапами. Дівчинка міцно заплющила очі. Вона розплющила повіки тільки тоді, коли відчула, що вже стоїть на твердому. Дівчинка озирнулася й зрозуміла, що вуйко виніс її з урвища.

Велике волохате тіло вже погойдувалося між смереками. Вуйко навіть не озирнувся.

Дівчинка пішла пдаєм на полонину. Коли вибралася на вершину, озирнулася й побачила навколо застиглі хвилі кам’яного моря (За Є.Гуцалом; 200 сл.)

Завдання

• Визначити діалектні слова (вуйко, чічка, плай), пояснити їхнє лексичне значення.

• Пояснити значення виразу не могли дійти тями.

• Дібрати синоніми до слів застиглий, урвище, приступка.

• Скласти план тексту (орієнтовний: 1. Гори були схожі на хвилі кам’яного моря. 2. Вуйко подався до води. 3. Незвичайні звуки з урвища. 4. Що побав у прірві бурий (На кам’яній приступці сиділа дівчинка). 5. Звір і дівчинка не могли дійти тями. 6. «Хотіла зірвати чічку й оступилася». 7. Вуйко виніс дівчинку з урвища. 8. Волохате тіло між смереками. 9. Дівчинка пішла плаєм на полонину).

2.Гірська казка

Десь далеко в горах жив колись славний хлопчик Шугай. Він пас овець і грав на флояру. Що тільки собі не задумає, то заграє, і так воно буде. Захочуть вовки чи ведмеді напасти на отару, а він заграє на дудочку. Стануть тоді звірі, наче вкопані, послухають та посунуть назад у темний ліс.

Флоярою Шугай спиняв зливи і викликав дощі.

Узнав лютий Бабай про славного вівчарика, скликав своє військо і пішов на гори війною.

Шугай спав, коли бабай напав на нього. Хлопець винувся на ворогів. Один бився він проти Бабая та його війська. Вороги не давали йому вийняти флояру з тайстри, хотіли її в нього відняти. Роздер Шугай тайстру, флояра полетіла вниз, у глибоке провалля. Бабай як не кинеться за нею. А за ним усе його військо. Всі враз скам’яніли й покотилися валунищами.

Упав на землю поранений Шугай. Підхопив його вітер, і став малий сопілкар громом. А його череда стала гірським потоком.

Тепер, коли заблищать блискавки, коли вдарить грім, то це хлопець Шугай дає знак, де шукати його флояру. Та люди лякаються, зупиняються перед гірським потоком. А потік вирує, жене хвилі, як вівці (За Б.Харчуком; 185 сл.)

Завдання

• Визначити в тексті діалектні слова (флояра, тайстра), пояснити лексичне значення кожного.

• Пояснити лексичне значення слова валун (обточений водою камінь – уламок гірської породи).

• Скласти план тексту (орієнтовний: 1. Чудодійна флояра вівчарика Шугая.2. Бабай пішов на гори війною. 3. Битва з нападниками. 4. Вороги перетворилися на валуни. 5. Сопілкар став громом, череда – гірським потоком. 6. Який знак подає Шугай людям).