2. Основні принципи та способи життєзабезпечення людини.

1. Безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму - залежність людини від таких факторів: повітря, питна вода, продукти харчування, тепло, світло, предмети споживання, оселя, одяг, взуття.

2. Принципи взаємозв'язку з навколишнім середовищем - енергоресурси, корисні копалини, продукти харчування, елементи штучного середовища, науково-технічний прогрес ще не досяг такого розвитку, щоб усі технологічні процеси були безпечними, безвідходними і без аварій.

3. Принципи раціональної праці за ціллю, часом, місцем і нормами. Грамотна організація праці включає управління, організацію праці. Порушення норм праці, технологічних процесів, і фізична залежність виробництва призводить до аварійних ситуацій.

4. Принципи матеріального заохочення. Певний вплив на продуктивність праці мають індивідуальні особливості працівників, їх фізіологічні та психічні можливості, параметри навколишнього середовища.

Порушення уваги, послідовності виконання технічних операцій, низький рівень професійної підготовки можуть призвести до надзвичайних ситуацій.

5. Принцип захисту здоров’я, меж і умов життєдіяльності. Для забезпечення цього принципу людство створило спеціальні інструменти: медичного забезпечення оборони, екологічного захисту, моралі.

6. Принцип ліквідації негативних наслідків життєдіяльності. Кожна держава повинна мати професійно придатні структури ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, техногенного, екологічного, промислового та воєнного характеру.

3. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини.

Розвиток людської цивілізації неможливий без раціональної взаємодії з природою. Людина отримує все необхідні для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, бере від природи емоційну та естетичну наснагу.

Цілеспрямованість дії людини на природу зумовлює не тільки позитивний вплив, а й веде до негативних наслідків. Тому сьогодні необхідна стратегія охорони довкілля, широке екологічне виховання населення.

Екологія - це наука про відносини між тваринними і рослинними організмами та навколишнім середовищем. Важливим об'єктом вивчення екології є біосфера. Біосфера - оболонка Землі, у межах якої і існує життя. Основним елементом біосфери є людина. Людина - вищий ступінь розвитку живих організмів на землі, об'єкт суспільно-історичної культури та діяльності. Людина - розробляє і створює знаряддя виробництва., використовує їх, таким чином впливає на навколишнє середовище. Речовини. Які бере людський організм з оточуючого середовища (їжа, вода, повітря) використовують в процесі життєдіяльності, а потім у зміненому вигляді повертає у зовнішнє середовище. Де внаслідок біогеохімічних

перетворень розпадаються на складові елементи, які знову надходять у біологічний кругообіг.

Поки людство було не численним, а його діяльність примітивної, люди могли впливати на навколишнє середовище тільки локально, тобто істотно не змінюючи біологічний кругообіг речовин у масштабах планети і динамічної рівноваги в цілому. При цьому середовище самоочищалося, що не впливало на організм людини та її здоров'я.

Із збільшенням чисельності людства і розселення його по всій планеті потреби у природних ресурсах постійно зростають. Людина, щоб забезпечити свої потреби і поліпшити умови життя, за допомогою запасу знань починає відбирати у природи все більше її ресурсів, іноді на шкоду собі. На відміну від інших істот людина бере не тільки ті речовини, які потрібні їй для фізіологічних потреб (вода, продукти харчування) але й використовує велику кількість копалин та інші матеріали, потрібні для функціонування тисяч електростанцій, заводів, фабрик. їх відходи потрапляють до навколишнього середовища, що перевищує можливість його самоочищення.

На планеті сформувалися регіони, де рівень забруднення біосфери є загрозливих розмірів. У атмосферу щорічно викидається 15 млд. вуглецю, як наслідок горіння палива та різних видів господарської діяльності.

Проблема «людина – біосфера» має 2 основних аспекти:

1. Техніко-економічний - пов'язаний із виснажуванням природних ресурсів планети, що становить перед ученими проблеми пошуку нових джерел енергії.

   2. Економічний - пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища, порушенням рівноваги у системі людина - біосфера.

Щорічно в Україні викидається в атмосферу 20 млн. тон шкідливих речовин (Кривий Ріг 1,56 млн. тон, Маріуполь - 824 тис. тон, Дніпропетровськ - 443 тис. тон, Запоріжжя - 407 тис. тон, Київ - 327 тис. тон). В середньому на кожного громадянина України припадає понад 380 кг шкідливих речовин. Крім того, працює 14 атомних реакторів АЕС за умов ідеальної безаварійної роботи. Викидають в атмосферу понад 140 тис. кюрі радіоактивних речовин на рік.

Певну проблему сьогодні становлять викиди в атмосферу хлористих і фтористих сполук, а саме фреонів, які забезпечують дію холодильних установок та аерозольних упаковок. Фреони руйнують озон, який перебуває у верхніх шарах атмосфери, перешкоджає доступу до Землі ультрафіолетового опромінення. Глобальною проблемою людства є утворення так званих «озонових дір».