Контрольні питання

1. Опишіть конструкцію трифазного тристрижньового трансформатора.

2. Які основні рівняння характеризують роботу трансформатора?

3. Які існують схеми заміщення трансформатора та яке їх практичне використання?

4. Для чого виконуються досліди неробочого ходу та короткого замикання трансформатора?

5. Які втрати потужності існують в трансформаторі при неробочому ході, при короткому замиканні та при навантаженні?

6. Які властивості трансформатора характеризує напруга короткого замикання?

7. Яка причина змінювання вторинної напруги трансформатора при підвищенні навантаження?

8. Як визначити параметри у схемі заміщення трансформатора за даними дослідів неробочого ходу та короткого замикання?

9. Як визначити ККД трансформатора за дослідами неробочого ходу та короткого замикання?

10. Поясніть характеристики неробочого ходу та короткого замикання трансформатора.

Лабораторна робота 3 визначення полярності трифазного тристрижньового трансформатора

3.1 Мета роботи

Метою лабораторної роботи є визначення полярності обмоток трифазного тристрижньового трансформатора, складання заданих схем та груп з’єднань обмоток та визначення фазних та лінійних напруг трансформатора.

3.2 Завдання щодо проведення лабораторної роботи

У експериментальній частині роботи виконуються такі завдання:

• визначити полярність трансформатора, виконавши маркування виводів його обмоток;

• скласти вказані керівником схеми та групи з’єднання, виконати вимірювання та супутні розрахунки відповідних напруг.

У результаті теоретичної підготовки та проведення роботи студент повинен знати:

• порядок визначення полярності трансформатора;

• способи отримання різних груп трифазного трансформатора;

• метод визначення групи трансформатора з досліду та з сумісних векторних діаграм напруг обмоток вищої та нижчої напруги.

3.3 Теоретичні положення

Серед трифазних трансформаторів найбільше розповсюдження отримали стрижньові трансформатори з розташуванням стрижнів в одній площині. На кожному з трьох стрижнів знаходяться первинна та вторинна обмотки одної фази.

Якщо маркування обмоткових затискачів відсутнє, то необхідно проводити низку дослідів, сукупність яких називається визначенням полярності трансформатора.

З’єднуючи певним чином обмотки вищої та нижчої напруги, можна отримати трансформатор з будь-якою групою з’єднання обмоток, яка зазначається на табличці номінальних даних трансформатора. Основні теоретичні відомості про групи з’єднань обмоток трансформатора наведені в розд. А.4.

3.4 Опис випробувальної установки

Принципова схема випробувальної установки наведена на рис. 3.1.

Випробуваним є трифазний тристрижньовий двообмотковий трансформатор Т. Такий трансформатор має 12 вивідних кінців: кожній фазі з трьох належить по дві обмотки, кожна обмотка має по два вивідних кінці. Всі вивідні кінці обмоток трансформатора Т виведені на стенд у довільному порядку (клеми 1 – 12). До випробувального стенду підведені трифазне живлення напругою 220 В та однофазне живлення напругою 36 В, які вмикаються автоматичними вимикачами QF1 та QF2, відповідно. Наявність напруги трифазної мережі контролюється індикатором HL1. Для «продзвонювання» кола обмоток трансформатора Т використовується лампа розжарювання EL, яка увімкнена до мережі напругою 36 В. Для вимірювання напруги на обмотках вищої та нижчої напруги трансформатора на стенді знаходяться два вольтметри PV1 та PV2, відповідно.