§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України

Органи Служби безпеки України становлять собою єдину централізовану систему, в яку входять:

— Центральне управління Служби безпеки України;

— підпорядковані Центральному управлінню регіональні органи;

— Служба безпеки Автономної Республіки Крим;

— органи військової контррозвідки, військові формування;

— навчальні, науково­дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

Центральне управління СБУ, інші органи та установи, що входять до її системи, є юридичними особами. Керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Центральним управлінням здійснює Голова СБУ, який несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених законодавством на цей орган. Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.

До складу Центрального управління згідно зі ст. 10 Закону «Про Службу безпеки України» входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: організаційного, інформаційно­аналітичного, кадрового, правового, фінансового та інших видів діяльності; контррозвідки; контррозвідувального захисту економіки держави; боротьби з корупцією та організованою злочинністю; боротьби з тероризмом; захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, досудового слідства; охорони державної таємниці; оперативного документування; оперативно­технічних заходів та ін.

При Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр.

§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України

Правове положення Служби безпеки України визначене Законом України «Про Службу безпеки України». Відповідно до вимог Закону в роботі органів Служби безпеки виділяють три основних напрямки: контррозвідувальна діяльність, боротьба зі злочинністю і розвідувальна діяльність.

Контррозвідувальна діяльність являє собою виявлення, запобігання і припинення розвідувальної або іншої дія­ль­ності спеціальних служб й організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованої на заподіяння шкоди безпеці України. Найбільш характерною формою ворожої діяльності з боку спецслужб іноземних держав є шпигунство, пред­мет якого становлять відомості про оборону й еконо­міч­ний потенціал держави, про нові досягнення української науки, про Збройні Сили України.

У процесі контррозвідувальної діяльності органи Служби безпеки можуть використовувати гласні та негласні методи і засоби, особливий характер яких визначається умовами цієї діяльності.

Боротьба зі злочинністю відповідно до законодавства України ведеться по виявленню, запобіганню, припиненню і розкриттю терористичної діяльності, організованої злочинності, корупції, незаконного обігу зброї і наркотичних засобів, контрабанди та інших злочинів органами дізнання та досудового слідства Служби безпеки. Крім того, проводиться робота по виявленню, запобіганню, припиненню і розкрит­тю діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань, злочинних організацій, окремих осіб і громад­ських об’єднань, які ставлять за мету зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Розвідувальна діяльність здійснюється СБУ в межах своїх повноважень органами зовнішньої розвідки з метою одержання інформації про зовнішні загрози безпеці України.

Органи Служби безпеки України в межах названих основних напрямків діяльності мають широке коло обов’язків, визначених у ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України»:

1) здійснювати розвідувальну та інформаційно­аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовніш­ньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально­еконо­мічного будівництва, науково­технічного прогресу, еко­логії та інших питань, пов’язаних з національною безпекою України;

2) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов’язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовніш­ньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

3) виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України; проводити дізнання і досудове слідство у цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв’язку з вчиненням зазначених злочинів.

Обов’язки, якими наділені органи СБУ, дозволяють у повному обсязі виконувати завдання із захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково­технічного і оборонного потенціалу держави, її законних інтересів та прав громадян від розвідувально­підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп і осіб.

Для виконання покладених на органи Служби безпеки України обов’язків її органам і співробітникам надаються широкі права, в тому числі:

а) вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби безпеки України, перевіряти у зв’язку з цим документи, що посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза вте­чі пі­дозрюваного або знищення чи приховування речових доказів злочинної діяльності;

б) подавати органам державного управління обов’язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки України, в тому числі про припинення робіт, пов’язаних з державною таємницею, які виконуються з порушенням встановлених правил;

в) входити у порядку, погодженому з адміністрацією під­приємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;

г) використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (окрім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і органі­зацій), транспортних засобів спеціального призначення для виїзду на місце події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, доставлення до лікувальних установ осіб, які потребують термінової медичної допомоги;

д) виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, переслідувати осіб, які пі­дозрюються в їх вчиненні, заходити в житлові, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора про­тягом 24 годин;

е) проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно­розшукову діяльність», та деякі інші.

Перелік прав органів Служби безпеки України цілком забезпечує виконання ними завдань, які визначені Законом України «Про Службу безпеки України».