§ 5. Статус слідчого

Загальними вимогами до осіб, які призначаються на посаду слідчих, є громадянство України та наявність необхідних ділових і моральних якостей.

Вимога про наявність вищої юридичної освіти осіб, що призначаються на посади слідчих, міститься лише у Законі України «Про прокуратуру». Що ж стосується СБУ, МВС та податкової міліції, то положення про призначення на посади слідчих осіб, які мають вищу юридичну освіту, містяться у підзаконних нормативних актах цих відомств.

Слідчі СБУ і МВС окрім цього проходять відповідно вій­ськову службу в СБУ і державну службу в МВС.

Військовими слідчими призначаються офіцери, які проходять військову службу або знаходяться в запасі.

Кримінально­процесуальне законодавство встановлює процесуальну самостійність слідчого. При проведенні досудового слідства всі рішення про напрямок слідства та про проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно і несе повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення.

В той же час у певних випадках кримінально­процесуальний кодекс передбачає санкціонування або узгодження з прокурором певних дій слідчого, а також дозвіл суду на прове­дення деяких слідчих дій.

Так, для проведення обшуку у певному приміщенні чи місці слідчому потрібна санкція прокурора або його заступника, а обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку проводиться слідчим за погодженням з прокурором і лише на підставі відповідної постанови судді.

Здійснюючи нагляд за дотриманням законів органами досудового слідства, прокурор має право скасовувати незаконні постанови слідчого, брати участь у проведенні або самостійно здійснювати слідчі дії, давати слідчому вказівки по справі та здійснювати інші повноваження, надані йому кримінально­процесуальним законодавством. Начальник слідчого відділу, керуючи роботою слідчого апарату, також має право давати слідчому вказівки по справі. Вказівки прокурора і начальника слідчого відділу по кримінальній справі є обов’язковими для виконання. У той же час слідчий має право оскаржити вказівки начальника слідчого відділу прокурору, а вказівки прокурора — вищому прокурору.

Оскарження слідчим вказівок прокурора або начальника слідчого відділу про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про припинення справи зупиняє їх виконання. У цьому випадку прокурор або скасовує вказівки нижчого прокурора (начальника слідчого відділу), або доручає проведення слідства з цієї справи іншому слідчому.

Відповідно до ст. 55 Конституції України дії, рішення або бездіяльність будь­якої посадової чи службової особи можуть бути оскаржені до суду, у тому числі й дії, рішення чи бездіяльність слідчого.

§ 6. Слідчий апарат, його структура

Слідчий апарат органів прокуратури складається зі слід­чих, старших слідчих та слідчих з особливо важливих справ.

У Генеральній прокуратурі України є слідчі й старші слідчі, які призначаються Генеральним прокурором України.

У прокуратурах обласного рівня є слідчі управління та відділи, а в Генеральній прокуратурі — управління по роз­слідуванню особливо важливих справ.

У прокуратурах районів, міст є слідчі та старші слідчі, які призначаються та звільняються прокурором АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Слідчий апарат органів МВС і СБУ складається зі слідчих, старших слідчих і слідчих з особливо важливих справ.

У міських і районних відділах (управліннях) внутрішніх справ є слідчі групи і слідчі відділення, а в обласних і при­рів­няних до них управліннях Міністерства внутрішніх справ — слідчі управління.

Керівництво слідством в органах прокуратури, МВС, СБУ і податкової міліції здійснюють начальники слідчих підроз­ділів.

Повноваження начальника слідчого відділу визначені у ст. 114­1 КПК. Він має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про проведення досудового слід­ства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про проведення окремих слідчих дій, має також право передавати справу від одного слідчого до іншого, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у проведенні досудового слідства і особисто проводити попереднє слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Слід зазначити, що Концепцією судово­правової реформи 1992 р. передбачалося створення єдиного слідчого апарату. Вбачається, що таке об’єднання органів досудового слідства усуне «розпилення» сил, паралелізм у роботі, сприятиме більш повному технічному оснащенню слідчих, посилить їх взаємодію з органами дізнання, що в результаті підвищить рівень досудового розслідування в цілому. Згідно з Конституцією України органи досудового слідства будуть реформовані в систему досудового слідства. Так, пунктом 9 Пере­хідних положень Конституції України передбачається, що прокуратура продовжує виконувати функцію розслідування злочинів до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Термін об’єднання слідчих апаратів прокуратури, МВС та СБУ в єдину систему досудового слідства ні Конституцією, ні іншими нормативними актами не визначений. Це залежить від темпів реалізації судово­правової реформи в Україні.