5.2. Функція досудового слідства

Функція досудового слідства — це діяльність слідчого у кримінальній справі в порядку, встановленому Кримінально­процесуальним кодексом, по з’ясуванню всіх обставин, що підлягають доказуванню, зокрема, вона полягає у збиран­ні, закріпленні та дослідженні доказів для вирішення питання про наявність або відсутність події злочину, вини певної особи у його вчиненні, про характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, тощо. Ця функція також є ненагля­довою.

Інші функції, покладені на прокуратуру, крім названих, є наглядовими.

5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно­розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор відповідно до ст. 227 КПК України у межах своєї компетенції:

1) витребовує від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менше одного разу на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

2) скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфі­кацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини;

4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;

5) бере участь у провадженні дізнання і досудового слід­ства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування у повному обсязі по будь­якій справі;

6) санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК України;

7) продовжує строк розслідування у випадках і в порядку, встановлених КПК;

8) дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому КПК;

9) повертає кримінальні справи органам досудового слід­ства із вказівками щодо провадження додаткового роз­слідування;

10) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь­яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування;

11) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони припустилися порушень закону при розслідуванні справи;

12) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження у кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим у тих випадках, коли це передбачено КПК; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду;

13) вирішує питання про допущення захисника до участі у справі;

14) здійснює також інші повноваження, надані йому кримінально­процесуальним законодавством.

Вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв’язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, надані в порядку, передбаченому КПК, є для цих органів обов’язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК.

5.4. Функція нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Предметом прокурорського нагляду в цій сфері є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно­трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально­виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків. Під час здійснення цієї функції прокурор має право, зокрема:

1) у будь­який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання; опитувати осіб, що там перебувають; зна­йомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ; зупиняти виконання таких актів; опротестовувати або скасовувати їх у разі невід­по­відності законодавству; вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

3) прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню.

5.5. Функція нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами

Відповідно до Закону України від 8 грудня 2004 р. № 2222­IV «Про внесення змін до Конституції України»¹⁰⁵ на прокуратуру покладається функція нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Зміст цієї функції складає нагляд за відповідністю закону правових актів і становить собою одну зі складових частин функції нагляду за додержанням і застосуванням законів, що буде розглянута нижче. Цей нагляд охоплюється ді­я­ль­ністю прокурора по виявленню цих актів і реагуванню на порушення у встановлених законом процесуальних формах аж до звернення у разі необхідності до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» прокурор має право вимагати для перевірки відпо­відності закону рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, а також й інші документальні матеріали (їх перелік не є вичерпним), у тому числі виконавчих і розпорядчих органів місцевого самоврядування, в яких можуть міститися відомості про порушення закону. Особливістю здійснення функції нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами є те, що перевірки відповідності актів закону проводяться незалежно від надходження інформації про порушення закону, в тому числі про видання незаконного правового акту. Одним із способів запобігання порушенням закону при виданні актів є участь прокурора в засіданнях колегіальних органів.