§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури

Діяльність прокуратури будується на певних принципах. Принцип (із латинської — основа) містить у собі вихідні положення будь­якої теорії, науки, світогляду, політичної організації. Так у загальній формі визначається поняття принципу.

Принципи організації та діяльності прокуратури — це закріплені у Конституції та в інших законах України основоположні вимоги, що відбивають призначення прокуратури в державі та суспільстві, визначають завдання та повноваження прокурорів, а також зміст та характер правових заходів і засобів здійснення нагляду за точним і однома­ніт­ним виконанням законів у державі, а також містять ознаки та властивості, які допомагають відокремити органи прокуратури від інших державних органів, у тому числі і від правоохоронних.

До принципів прокурорського нагляду належать положення, які ґрунтуються на Конституції України. Вони спри­яють становленню органів прокуратури як незалежного державного органу з наданням йому необхідних повноважень для виконання поставлених перед ними завдань. Такими принципами є наступні.

1. Принцип єдності та централізації органів прокуратури. Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Зазначений принцип полягає у тому, що ці органи становлять собою єдину систему, очолювану Генеральним прокурором України. Він означає єдність мети та завдань, що стоять перед прокуратурами всіх ланок, і визначається спільністю форм і методів, засобів здійснення нагляду за виконанням законів, єдністю засобів прокурорського реагування на виявлені порушення закону, а також вжиттям заходів щодо запобігання порушенням закону. Принцип єдності визначає те становище, відповідно до якого вищестоящий прокурор має право передати свої повноваження нижчестоящому прокурору, а також прийняти на себе його повноваження.

2. Принцип незалежності прокуратури від будь­яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їх органів означає здійснення прокуратурою своїх повноважень на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів незалежно від будь­яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їх органів, незважаючи ані на які місцеві відмінності і всупереч яким би не було місцевим впливам. Працівники прокуратури не можуть належати до будь­яких політичних партій чи рухів.

3. Принцип рівного захисту прав і свобод громадян озна­чає, що органи прокуратури у межах своєї компетенції захищають права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

Цей принцип також зобов’язує прокурорів вживати заходи щодо усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які припустилися цих порушень.

Виконуючи вимоги зазначеного принципу, прокурори вжи­вають усіх заходів для забезпечення охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, котрі, зокрема, беруть в участь у кримінальному процесі, а також швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних і правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний, як того вимагає КПК України. Прокурор, слідчий та орган дізнання зобов’язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання (ст. 4 КПК України). В той же час на прокурора покладається відповідальність щодо того, щоб ніхто не був притягнутий як обвинувачений інакше, ніж на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 5 КПК), тощо.

4. Принцип гласності, що лежить в основі демократії, стосовно діяльності роботи органів прокуратури припускає відкритість, повноту і достовірність інформації про функ­ціонування прокуратури, а також поінформованість органів державної влади та населення через засоби масової інформації про дійсні цілі, характер роботи органів прокуратури, а також про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

При цьому органи прокуратури діють гласно в тій мірі, що не суперечить вимогам закону про охорону прав і свобод громадян, а так само про державну та іншу таємницю.

Окрім названих, прокуратура у своїй діяльності керується такими принципами:

– пріоритетність прав людини і громадянина;

– верховенство права;

– законність.

При розгляді конкретних справ кожний прокурор приймає рішення самостійно і одноособово на підставі свого переконання та закону, дотримуючись рівності усіх громадян перед законом і судом, презумпції невинуватості, справедливості, законності.

Незалежність прокуратури у здійсненні повноважень та обов’язковість виконання вимог прокурора гарантуються законом.

Вплив у будь­якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або домогтися прийняття неправомірного рішення тягне перед­бачену законом відповідальність (ст. 7 Закону України «Про прокуратуру»). Вимоги прокурора, що відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, під­при­ємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки (ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»).