
- •Рецензенти:
- •Автори підручника:
- •Передмова
- •Розділ і Основні поняття, предмет, система та нормативні джерела навчальної дисципліни «організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •Розділ іі Судова влада
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •2.1. Загальні ознаки судової влади
- •2.2. Специфічні ознаки судової влади
- •2.3. Форми реалізації судової влади
- •2.4. Функції судової влади
- •Розділ ііі Принципи судової влади
- •§ 1. Система принципів судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •2.1. Принцип паритетності судової влади
- •2.2. Принцип справедливості судової влади
- •2.3. Принцип законності судової влади
- •2.4. Принцип здійснення судової влади тільки судом
- •2.5. Принцип доступності судової влади
- •2.6. Принцип незалежності судової влади
- •2.7. Принцип безсторонності судової влади
- •2.8. Принцип процедурності судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •3.2. Територіальність
- •3.3. Спеціалізація судової системи
- •3.4. Інстанційність
- •3.5. Принцип незалежності суддів
- •3.6. Принцип недоторканності суддів
- •3.7. Принцип незмінюваності суддів
- •3.8. Принцип професіоналізму суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.2. Принцип гласності судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •4.6. Принцип змагальності в судочинстві
- •4.7. Принцип презумпції невинуватості
- •4.8. Принцип забезпечення обвинуваченому, підозрюваному, підсудному права на захист
- •4.9. Принцип права на оскарження судового рішення
- •4.10. Принцип обов’язковості судового рішення
- •Розділ іv Судова система
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1.1. Основні поняття й інститути судової системи
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародноправові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •2.2. Порядок утворення судів
- •2.3. Місцеві суди
- •2.4. Апеляційні суди
- •2.5. Військові суди
- •2.6. Касаційний суд України
- •2.7. Вищі спеціалізовані суди
- •2.8. Верховний Суд України
- •Розділ V Конституційний суд
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду України
- •Розділ vі Статус суддів
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.1. Добір суддівських кадрів
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •3.1. Поняття правового статусу суддів
- •3.2. Вимоги, що висуваються до суддів
- •3.3. Права та обов’язки суддів
- •3.4. Матеріальне забезпечення суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •4.1. Підстави припинення повноважень суддів
- •4.2. Процедура припинення повноважень судді
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.1. Поняття народних засідателів та присяжних
- •5.2. Вимоги до народних засідателів та присяжних
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов’язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •Розділ vіі Органи суддівського самоврядування
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З’їзд суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •Розділ vііі Кваліфікаційні комісії суддів
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •Розділ іх Вища рада юстиції
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.2. Повноваження Голови Вищої ради юстиції
- •3.3. Повноваження члена Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •Розділ х організаційне забезпечення діяльності судів
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення судів
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§ 11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •Розділ хі Органи прокуратури україни
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні99
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.1. Генеральний прокурор України
- •3.2. Генеральна прокуратура України
- •3.3. Колегії органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •3.6. Спеціалізовані прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури104
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативнорозшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.6. Функція нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •5.7. Функція координації діяльності по боротьбі зі злочинністю
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •Розділ хіі Органи досудового розслідування
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •Розділ хііі Органи внутрішніх справ
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •2.4. Внутрішні війська
- •Розділ хіv Органи служби безпеки
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •Розділ хv Державна податкова служба. Податкова міліція
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •Розділ хvі Органи та установи юстиції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •Розділ хvіі Державна виконавча служба
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби в системі органів державної влади. Структура державної виконавчої служби. Статус працівників державної виконавчої служби та їх повноваження
- •Розділ хvііі Адвокатура
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •1.2. Поняття та сутність інституту адвокатури
- •1.3. Правове регулювання адвокатської діяльності
- •1.4. Принципи і гарантії адвокатської діяльності
- •1.5. Організаційні форми діяльності адвокатури
- •§ 2. Статус адвоката
- •2.1. Право на зайняття адвокатською діяльністю
- •2.2. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •2.3. Види адвокатської діяльності
- •2.4. Права та обов’язки адвокатів
- •2.5. Спілки та асоціації адвокатів
- •Розділ хіх Нотаріат
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
- •§ 4. Статус нотаріуса
3.6. Спеціалізовані прокуратури
Спеціалізовані прокуратури будуються за загальними для всіх органів прокуратури принципами; вони керуються тими ж законами, що й територіальні прокуратури; перед ними стоять загальні для всіх органів прокуратури завдання; вони використовують ті ж засоби прокурорського реагування на виявлені порушення закону. Однак у їх системноструктурній побудові, а також в об’єктах по здійсненню нагляду є певні особливості.
Військові прокуратури. Організація й порядок діяльності військової прокуратури визначаються ч. 2 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру».
До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура ВійськовоМорських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).
Військові прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об’єднаннями, з’єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, СБУ та інших військових формувань, дислокованих на території України.
На органи військової прокуратури покладено здійснення нагляду за виконанням законів при провадженні дізнання та попереднього слідства, яке здійснюється в цих установах і формуваннях. Вони також розслідують злочини, що вчинені військовослужбовцями, службовцями військових установ та закладів у зв’язку з виконанням службових обов’язків або вчинені в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, а також військовозобов’язаними під час проходження ними зборів.
Військовій прокуратурі підслідні також справи про вчинення злочинів групою осіб, якщо один із злочинців є військовим, або вчинені за участю військовослужбовця на території військової частини.
На органи військової прокуратури покладений обов’язок щодо підтримання державного обвинувачення у військових судах, участі в межах своїх повноважень у розгляді судами цивільних і господарських справ, а також внесення апеляційних і касаційних подань на вироки, рішення, постанови та ухвали військових судів.
Окрім цього, військові прокурори регіонів здійснюють нагляд за додержанням кримінальновиконавчого законодавства у дисциплінарному батальйоні Збройних Сил України, а відповідні військові прокурори гарнізонів — на гауптвахтах, де відбувають арешт військовослужбовці, та у військових частинах щодо службового обмеження для військовослужбовців.
Військові прокурори наглядають за додержанням природоохоронного законодавства військовими об’єктами, підприємствами, установами, організаціями.
Транспортні прокуратури. Транспортна прокуратура як одна зі структурних ланок прокуратури колишнього СРСР була заснована водночас із територіальними прокуратурами, але 3 березня 1960 р. їх було ліквідовано. Функції транспортних прокуратур були передані територіальним прокуратурам.
Погіршення стану законності на транспорті, збільшення аварійності, зростання кількості розкрадань вантажів, особливо імпортних і експортних, що перевозилися транспортом, викликали необхідність відтворення транспортних прокуратур, що й сталося 28 лютого 1977 р. Ці прокуратури були підпорядковані безпосередньо прокурорам союзних республік, хоча і мали правовий статус районних прокуратур.
Новий період у діяльності транспортних прокуратур почався з прийняттям у 1991 р. Закону України «Про прокуратуру».
У теперішній час в Україні ці органи діють на правах міжрайонних прокуратур із підпорядкуванням обласним територіальним прокуратурам (наприклад, прокуратурі Харківської області підпорядкована Харківська міжрайонна транспортна прокуратура).
На ці прокуратури покладається забезпечення нагляду за додержанням законів, зокрема: 1) підприємствами, установами, організаціями і посадовими особами залізничного, морського, річкового й повітряного транспорту системи Міністерства транспорту України, метрополітенами, а також тими, що займаються експлуатацією, будівництвом, ремонтом об’єктів і матеріальнотехнічним забезпеченням зазначених видів транспорту, іншими підприємствами, що здійснюють діяльність, яка не є транспортною, але пов’язана з обслуговуванням пасажирів та вантажів на об’єктах транспорту, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності; 2) юридичними й фізичними особами, які займаються експлуатацією рухомого складу на під’їзних коліях, незалежно від форм власності щодо забезпечення безпеки руху; 3) юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією планерів, дельтапланів, надлегких літальних апаратів, інших повітряних суден спортивного призначення, повітряних суден аматорської конструкції, аеростатичних апаратів та допоміжних пристроїв, що впливають на безпеку польотів, на діяльність авіації та перевезення пасажирів переліченими типами повітряних суден; 4) юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією торговельних, риболовних, маломірних суден, водних мотоциклів, плавучих засобів спеціального призначення незалежно від валової місткості та довжини, веслових, парусних та парусномоторних суден, що впливають на безпеку судноплавства, на діяльність флоту та перевезення пасажирів вказаними суднами; 5) підприємствами незалежно від відомчої належності, підпорядкованості та форми власності, акціонерними товариствами, об’єднаннями й управліннями з рибного господарства, риболовецькими господарствами щодо забезпечення безпеки судноплавства; 6) органами, які проводять дізнання та досудове слідство на транспорті (лінійні відділи МВС на транспорті).
Окрім цього, транспортні прокуратури проводять розслідування злочинів, які віднесені до підслідності слідчих прокуратури, зокрема: вчинених на повітряних та водних шляхах України, у метрополітенах, у поїздах, на вокзалах і територіях станцій у їх рейкових межах від вхідного до вихідного світлофорів, на перегонах поза межами станцій — на залізничному полотні з насипом, якщо злочини пов’язані з функціонуванням залізничного транспорту, в портах, на причалах і пристанях, на повітряних та водних суднах, а також посадових злочинів, вчинених працівниками залізничного, морського, річкового й повітряного транспорту, співробітниками органів внутрішніх справ на транспорті, та ін.
На транспортних прокурорів також покладено підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах беруть свій початок з 1983 р. Вони були утворені з метою підсилення впливу на стан законності при виконанні кримінального покарання у вигляді позбавлення волі та інших заходів примусового характеру, що призначаються судом.
У наш час в Україні прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах діють на правах міжрайонних прокуратур та підпорядковуються обласним прокуратурам. На ці прокуратури покладено, зокрема: 1) проведення з урахуванням вимог ст. 112 КПК України досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені у тюрмах, виправнотрудових та виховнотрудових колоніях, у кримінальновиконавчих установах відкритого типу (виправних центрах), у тимчасових слідчих ізоляторах на території виправнотрудових колоній, у лікувальнотрудових профілакторіях управлінь (відділів) ДДУВП в Автономній Республіці Крим та областях будьякими особами, у тому числі й працівниками вказаних установ; 2) нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені у вищеназваних установах; 3) підтримання державного обвинувачення в судах у кримінальних справах про такі злочини, а також участь у судових засіданнях при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироків у піднаглядних установах; 4) представництво інтересів громадян та держави в суді у випадках, передбачених законом; 5) внесення апеляційних та касаційних подань на вироки, ухвали, постанови та рішення суду у кримінальних та цивільних справах, а також за матеріалами, у розгляді яких вони брали участь; 6) здійснення нагляду за виконанням вимог законів щодо охорони прав і законних інтересів громадян, які тримаються у місцях попереднього ув’язнення, виконання покарань та заходів примусового характеру, що призначаються судом, запобігання вчиненню такими особами правопорушень і злочинів, усунення причин та умов, що їм сприяють, а також нагляд за законністю наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ; 7) перевірку законності рішень за заявами та повідомленнями про злочини, а також про переведення ув’язнених і засуджених до приміщень камерного типу, одиночних камер, ізоляторів, карцерів та гауптвахт; 8) перевірку в порядку ст. 97 КПК України з прийняттям відповідного рішення заяв про зловживання владою або службовим становищем працівниками місць попереднього ув’язнення, виконання покарань та заходів примусового характеру, що призначаються судом, перевищення ними влади або службових повноважень, вчинення інших злочинів у сфері службової діяльності та ін.
Природоохоронні прокуратури. У зв’язку з погіршенням у країні екологічного становища й необхідністю підвищення якості та ефективності прокурорського нагляду за додержанням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, а також безпечного для здоров’я і життя громадян довкілля, запобігання негативному впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів і комплексів у системі органів прокуратури засновані природоохоронні прокуратури. Вони утворені за принципом міжрайонних прокуратур із відповідною штатною чисельністю: прокурор, його заступник, помічники прокурора, слідчі. Контроль і керівництво діяльністю цих прокуратур здійснюють прокурор АР Крим і прокурори областей за місцем їх знаходження. Природоохоронна прокуратура наділена всіма притаманними цьому органу повноваженнями. Рамки нагляду обмежені наглядом за додержанням законів про охорону природи і навколишнього середовища. Прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з метою забезпечення належної організації роботи відповідно до структури органів прокуратури відповідним наказом розмежовуються обов’язки між відділами нагляду за додержанням природоохоронного законодавства (старшими помічниками прокурорів областей), міжрайонними природоохоронними та іншими прокурорами з питань здійснення нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього природного середовища, де за кожним із них визначаються і закріплюються окремі, конкретні об’єкти, які становлять підвищену екологічну небезпеку в регіоні.
На природоохоронні прокуратури покладається, зокрема, нагляд:
— за додержанням законності в діяльності місцевих структурних підрозділів спеціально уповноважених органів державного контролю у сфері охорони довкілля;
— за додержанням законності при розслідуванні кримінальних справ, за якими досудове слідство провадиться слідчими природоохоронних прокуратур.