
- •Рецензенти:
- •Автори підручника:
- •Передмова
- •Розділ і Основні поняття, предмет, система та нормативні джерела навчальної дисципліни «організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •Розділ іі Судова влада
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •2.1. Загальні ознаки судової влади
- •2.2. Специфічні ознаки судової влади
- •2.3. Форми реалізації судової влади
- •2.4. Функції судової влади
- •Розділ ііі Принципи судової влади
- •§ 1. Система принципів судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •2.1. Принцип паритетності судової влади
- •2.2. Принцип справедливості судової влади
- •2.3. Принцип законності судової влади
- •2.4. Принцип здійснення судової влади тільки судом
- •2.5. Принцип доступності судової влади
- •2.6. Принцип незалежності судової влади
- •2.7. Принцип безсторонності судової влади
- •2.8. Принцип процедурності судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •3.2. Територіальність
- •3.3. Спеціалізація судової системи
- •3.4. Інстанційність
- •3.5. Принцип незалежності суддів
- •3.6. Принцип недоторканності суддів
- •3.7. Принцип незмінюваності суддів
- •3.8. Принцип професіоналізму суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.2. Принцип гласності судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •4.6. Принцип змагальності в судочинстві
- •4.7. Принцип презумпції невинуватості
- •4.8. Принцип забезпечення обвинуваченому, підозрюваному, підсудному права на захист
- •4.9. Принцип права на оскарження судового рішення
- •4.10. Принцип обов’язковості судового рішення
- •Розділ іv Судова система
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1.1. Основні поняття й інститути судової системи
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародноправові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •2.2. Порядок утворення судів
- •2.3. Місцеві суди
- •2.4. Апеляційні суди
- •2.5. Військові суди
- •2.6. Касаційний суд України
- •2.7. Вищі спеціалізовані суди
- •2.8. Верховний Суд України
- •Розділ V Конституційний суд
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду України
- •Розділ vі Статус суддів
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.1. Добір суддівських кадрів
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •3.1. Поняття правового статусу суддів
- •3.2. Вимоги, що висуваються до суддів
- •3.3. Права та обов’язки суддів
- •3.4. Матеріальне забезпечення суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •4.1. Підстави припинення повноважень суддів
- •4.2. Процедура припинення повноважень судді
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.1. Поняття народних засідателів та присяжних
- •5.2. Вимоги до народних засідателів та присяжних
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов’язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •Розділ vіі Органи суддівського самоврядування
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З’їзд суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •Розділ vііі Кваліфікаційні комісії суддів
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •Розділ іх Вища рада юстиції
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.2. Повноваження Голови Вищої ради юстиції
- •3.3. Повноваження члена Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •Розділ х організаційне забезпечення діяльності судів
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення судів
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§ 11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •Розділ хі Органи прокуратури україни
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні99
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.1. Генеральний прокурор України
- •3.2. Генеральна прокуратура України
- •3.3. Колегії органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •3.6. Спеціалізовані прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури104
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативнорозшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.6. Функція нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •5.7. Функція координації діяльності по боротьбі зі злочинністю
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •Розділ хіі Органи досудового розслідування
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •Розділ хііі Органи внутрішніх справ
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •2.4. Внутрішні війська
- •Розділ хіv Органи служби безпеки
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •Розділ хv Державна податкова служба. Податкова міліція
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •Розділ хvі Органи та установи юстиції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •Розділ хvіі Державна виконавча служба
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби в системі органів державної влади. Структура державної виконавчої служби. Статус працівників державної виконавчої служби та їх повноваження
- •Розділ хvііі Адвокатура
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •1.2. Поняття та сутність інституту адвокатури
- •1.3. Правове регулювання адвокатської діяльності
- •1.4. Принципи і гарантії адвокатської діяльності
- •1.5. Організаційні форми діяльності адвокатури
- •§ 2. Статус адвоката
- •2.1. Право на зайняття адвокатською діяльністю
- •2.2. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •2.3. Види адвокатської діяльності
- •2.4. Права та обов’язки адвокатів
- •2.5. Спілки та асоціації адвокатів
- •Розділ хіх Нотаріат
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
- •§ 4. Статус нотаріуса
§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
Кваліфікаційні комісії окрім кваліфікаційної атестації суддів вирішують також питання про їхню дисциплінарну відповідальність. Дисциплінарна відповідальність суддів регламентується законами України «Про статус суддів» (глава VI), «Про Вищу раду юстиції» (глава 4), «Про судоустрій України» (глава 4).
Суддя притягується до цього виду відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення: законодавства при розгляді справ; вимог, передбачених ст. 5, та обов’язків, зазначених у ст. 6 Закону України «Про статус суддів». При цьому важливим є те, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його винесенні, якщо при цьому не було навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки. Таке положення ч. 2 ст. 31 вказаного закону націлене на забезпечення свободи суддівського переконання, яка припускає неможливість притягнення до відповідальності за висловлену суддею правову позицію у розглянутій справі.
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, яке відповідно до ст. 99 Закону України «Про судоустрій України» складається з декількох стадій: перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; відкриття дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення. При цьому, на жаль, закон залишив поза увагою такі стадії як виконання рішення по справі й перегляд рішення по скарзі (факультативна стадія).
Дисциплінарне провадження здійснюють:
– кваліфікаційні комісії суддів — щодо суддів місцевих судів;
– Вища кваліфікаційна комісія суддів України — щодо суддів апеляційних судів.
Відносно суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України дисциплінарне провадження здійснює Вища рада юстиції України, яка також переглядає по скарзі рішення з дисциплінарних справ кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України «Про судоустрій України» право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України; Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; Голові Верховного Суду України; Голові вищого спеціалізованого суду — щодо судді відповідного спеціалізованого суду; Міністру юстиції України; голові відповідної ради суддів; членам Ради суддів України. У той же час у ч. 1 ст. 34 Закону України «Про статус суддів» як суб’єкти ініціювання зазначеного питання виділені: Міністерство юстиції України та його органи на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян; голови відповідних судів, посадові особи державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування. Ініціювати процедуру притягнення до відповідальності можуть і повідомлення в засобах масової інформації.
Дисциплінарне провадження щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями. В інших випадках, тобто за наявності ознак дисциплінарного проступку, провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.
Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їхню перевірку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії.
Після закінчення перевірки матеріали справи передаються на розгляд комісії, яка повинна розглянути їх у десятиденний строк і прийняти рішення. Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення судді, котрий притягується до дисциплінарної відповідальності. Його неявка на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи.
Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. Воно повинно містити назву комісії, прізвище, ім’я, по батькові й посаду судді, який притягується до дисциплінарної відповідальності, обставини дій, що тягнуть дисциплінарну відповідальність, пояснення судді й відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вказівку на заходи дисциплінарної відповідальності, застосовані до судді, або підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення.
Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, голова відповідної комісії або комісія припиняють дисциплінарне провадження та повідомляють про це заінтересованих осіб. Рішення про припинення дисциплінарного провадження, прийняте головою комісії, може бути переглянуто комісією на вимогу одного з членів комісії.
При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності. Взагалі до суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення як догана, пониження кваліфікаційного класу. Окрім того, за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.
Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше як через шість місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має стягнення. Поновлення кваліфікаційного класу проводиться в загальному порядку, тобто після проходження кваліфікаційної атестації.
Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково зняте відповідною комісією за поданням голови суду, де працює цей суддя, а дисциплінарне стягнення, накладене на голову суду, — за поданням голови вищого суду.