
- •Рецензенти:
- •Автори підручника:
- •Передмова
- •Розділ і Основні поняття, предмет, система та нормативні джерела навчальної дисципліни «організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •Розділ іі Судова влада
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •2.1. Загальні ознаки судової влади
- •2.2. Специфічні ознаки судової влади
- •2.3. Форми реалізації судової влади
- •2.4. Функції судової влади
- •Розділ ііі Принципи судової влади
- •§ 1. Система принципів судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •2.1. Принцип паритетності судової влади
- •2.2. Принцип справедливості судової влади
- •2.3. Принцип законності судової влади
- •2.4. Принцип здійснення судової влади тільки судом
- •2.5. Принцип доступності судової влади
- •2.6. Принцип незалежності судової влади
- •2.7. Принцип безсторонності судової влади
- •2.8. Принцип процедурності судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •3.2. Територіальність
- •3.3. Спеціалізація судової системи
- •3.4. Інстанційність
- •3.5. Принцип незалежності суддів
- •3.6. Принцип недоторканності суддів
- •3.7. Принцип незмінюваності суддів
- •3.8. Принцип професіоналізму суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.2. Принцип гласності судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •4.6. Принцип змагальності в судочинстві
- •4.7. Принцип презумпції невинуватості
- •4.8. Принцип забезпечення обвинуваченому, підозрюваному, підсудному права на захист
- •4.9. Принцип права на оскарження судового рішення
- •4.10. Принцип обов’язковості судового рішення
- •Розділ іv Судова система
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1.1. Основні поняття й інститути судової системи
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародноправові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •2.2. Порядок утворення судів
- •2.3. Місцеві суди
- •2.4. Апеляційні суди
- •2.5. Військові суди
- •2.6. Касаційний суд України
- •2.7. Вищі спеціалізовані суди
- •2.8. Верховний Суд України
- •Розділ V Конституційний суд
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду України
- •Розділ vі Статус суддів
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.1. Добір суддівських кадрів
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •3.1. Поняття правового статусу суддів
- •3.2. Вимоги, що висуваються до суддів
- •3.3. Права та обов’язки суддів
- •3.4. Матеріальне забезпечення суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •4.1. Підстави припинення повноважень суддів
- •4.2. Процедура припинення повноважень судді
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.1. Поняття народних засідателів та присяжних
- •5.2. Вимоги до народних засідателів та присяжних
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов’язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •Розділ vіі Органи суддівського самоврядування
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З’їзд суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •Розділ vііі Кваліфікаційні комісії суддів
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •Розділ іх Вища рада юстиції
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.2. Повноваження Голови Вищої ради юстиції
- •3.3. Повноваження члена Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •Розділ х організаційне забезпечення діяльності судів
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення судів
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§ 11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •Розділ хі Органи прокуратури україни
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні99
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.1. Генеральний прокурор України
- •3.2. Генеральна прокуратура України
- •3.3. Колегії органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •3.6. Спеціалізовані прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури104
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативнорозшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.6. Функція нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •5.7. Функція координації діяльності по боротьбі зі злочинністю
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •Розділ хіі Органи досудового розслідування
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •Розділ хііі Органи внутрішніх справ
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •2.4. Внутрішні війська
- •Розділ хіv Органи служби безпеки
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •Розділ хv Державна податкова служба. Податкова міліція
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •Розділ хvі Органи та установи юстиції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •Розділ хvіі Державна виконавча служба
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби в системі органів державної влади. Структура державної виконавчої служби. Статус працівників державної виконавчої служби та їх повноваження
- •Розділ хvііі Адвокатура
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •1.2. Поняття та сутність інституту адвокатури
- •1.3. Правове регулювання адвокатської діяльності
- •1.4. Принципи і гарантії адвокатської діяльності
- •1.5. Організаційні форми діяльності адвокатури
- •§ 2. Статус адвоката
- •2.1. Право на зайняття адвокатською діяльністю
- •2.2. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •2.3. Види адвокатської діяльності
- •2.4. Права та обов’язки адвокатів
- •2.5. Спілки та асоціації адвокатів
- •Розділ хіх Нотаріат
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
- •§ 4. Статус нотаріуса
4.2. Процедура припинення повноважень судді
Правові засади порушення та вирішення по суті питання про припинення повноважень відповідних категорій суддів передбачено законами «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» (гл. 3), «Про статус суддів» (ст. 15), «Про Вищу раду юстиції» (ст. 31), «Про Конституційний Суд України» (ст. 23).
Так, рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках закінчення строку призначення, досягнення суддею шістдесяти п’яти років, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього, припинення його громадянства, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням приймається на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках припинення повноважень за підставою порушення суддею присяги або порушення суддею вимог щодо несумісності — Верховною Радою України.
Щодо суддів судів загальної юрисдикції, то за наявності законних підстав рішення про припинення повноважень судді приймається тим органом, який призначив (Президентом України) або обрав (Верховною Радою України) суддю. Попередню процедуру припинення повноважень суддів судів загальної юрисдикції здійснює Вища рада юстиції, яка за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. До Вищої ради юстиції з пропозицією внести подання про звільнення судді з посади можуть звернутися відповідна кваліфікаційна комісія суддів або член Вищої ради юстиції.
Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин: закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п’яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням — приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні.
Питання про звільнення судді з причин порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Суддя, справа якого розглядається, обов’язково запрошується на засідання.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді з підстав порушення вимог щодо несумісності та порушення присяги приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді — більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції, тобто не менше 11 голосів. Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед ВРЮ про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні.
У разі прийняття рішення про звільнення судді з посади Вища рада юстиції надсилає своє подання з матеріалами перевірки та розгляду до органу, який уповноважений прийняти остаточне рішення.
Про наявність підстав для припинення повноважень судді голова суду або голова вищого суду повідомляє орган, що призначив або обрав суддю, протягом не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про статус суддів»).
Суддя, якого призначено вперше на строк п’ять років, звільняється з посади Президентом України. Матеріали провадження щодо звільнення судді надсилаються до Секретаріату Президента, де вони перевіряються і за результатами цього готується проект указу про припинення повноважень судді.
Що стосується суддів, обраних на посади безстроково, то процедуру їх звільнення закріплено в Законі України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» та Регламенті Верховної Ради.
Ініціювання питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, відповідно до пунктів 1–3, 6–9 ч. 5 ст. 126 Конституції України здійснюється в наступному порядку:
1) у випадках, передбачених п. п. 1–3, 9 ч. 5 ст. 126 Конституції, суддя з відповідною заявою звертається до територіального управління Державної судової адміністрації, а судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду — до голови відповідного суду;
2) подання про звільнення з посади судді на підставах, передбачених п. п. 1–3, 6–9 ч. 5 ст. 126 Конституції, вноситься територіальним управлінням Державної судової адміністрації до відповідної кваліфікаційної комісії суддів, а щодо судді Верховного Суду України та судді спеціалізованого суду — головами цих судів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) пропозиція щодо прийняття подання про звільнення з посади судді вноситься відповідною кваліфікаційною комісією суддів до Вищої ради юстиції;
4) Вища рада юстиції за пропозицією відповідної кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення з посади судді до Верховної Ради України.
Ініціювання питання про звільнення з посади судді на підставах, передбачених п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції, здійснюється в наступному порядку:
1) відповідна кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції розглядають та перевіряють звернення Комітету Верховної Ради України, депутатів, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, інших посадових осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, якщо вони містять відомості про наявність підстав для звільнення з посади судді, що передбачені п. 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції;
2) відповідна кваліфікаційна комісія суддів або член Вищої ради юстиції вносить до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання про звільнення з посади судді;
3) Вища рада юстиції розглядає пропозицію про звільнення з посади судді в порядку, передбаченому Законом України «Про Вищу раду юстиції України»;
4) Вища рада юстиції вносить подання про звільнення з посади судді до Верховної Ради України.
Таким чином, згідно з законом процедура звільнення з посади судді, обраного безстроково, здійснюється в декілька етапів:
1) ініціювання перед Вищою радою юстиції питання про звільнення з посади судді;
2) розгляд питання Вищою радою юстиції й прийняття рішення щодо внесення подання до Верховної Ради України;
3) направлення Вищою радою юстиції до Верховної Ради України матеріалів про звільнення;
4) розгляд подання Вищої ради юстиції відповідним Комітетом Верховної Ради (до компетенції якого входить розгляд питань про звільнення суддів, обраних безстроково) та прийняття рішення по суті цього подання;
5) розгляд подання Вищої ради юстиції та висновку Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради та прийняття відповідного рішення.
Порядок розгляду Комітетом ВР України подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, перевірки звернень або повідомлень щодо діяльності судді аналогічний порядку при обранні його на посаду. Участь судді, стосовно якого розглядається подання про звільнення, є обов’язковою, а у випадку повторного нез’явлення без поважних причин розгляд питання щодо цього судді провадиться за його відсутності.
Кожна кандидатура на звільнення з посади судді, обраного безстроково, персонально представляється на пленарному засіданні Верховної Ради представником Комітету. У випадку, коли суддя не згодний з поданням про звільнення, його пояснення заслуховуються в обов’язковому порядку. Якщо при обговоренні виникає необхідність зробити перевірку звернень стосовно діяльності судді або витребувати додаткову інформацію, Верховна Рада доручає Комітету здійснити таку перевірку.
Рішення про звільнення судді, якого було обрано безстроково, приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради.