§ 2. Організація нотаріату

Вчинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах мають обмежені повноваження щодо вчинення нотаріальних дій. Вони лише видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.

Враховуючи факт відсутності українських нотаріусів за кордоном, а також у багатьох населених пунктах (селах, селищах), законодавець надає право вчиняти деякі нотаріальні дії іншим органам та посадовим особам, для яких нотаріальна діяльність не є основною.

Так, у населених пунктах, де немає нотаріусів, деякі нотаріальні дії (посвідчення довіреностей, заповітів, засвідчення вірності копій тощо) вчиняють уповноважені на це посадові особи місцевих (сільських, селищних, міських) рад. За кордоном нотаріальні дії вчиняють консульські установи.

Цивільним кодексом України та Законом України «Про нотаріат» право посвідчувати заповіти і довіреності, прирів­няні до нотаріальних, надається певним посадовим особам (головним лікарям, командирам військових частин та ін.).

До 1993 р. в Україні, як і в СРСР в цілому, існував тільки державний нотаріат.

У кожному районі, місті були створені державні нотарі­альні контори, які утримуються за рахунок державного бюджету. За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси стягують державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Згідно з Законом України «Про нотаріат» державні нотаріальні контори відкриваються і ліквідуються Міністер­­ством юстиції України. Керівництво ними здійснюється Міністерством юстиції України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва і Севастополя.

Державна нотаріальна контора є юридичною особою. Очолює її завідуючий.

У 1993 р. з прийняттям Закону України «Про нотаріат» почалося реформування нотаріату в Україні. Цим законом був збережений державний нотаріат, поряд з яким запроваджувалася приватна нотаріальна діяльність, яку здійснюють самозайняті особи — приватні нотаріуси. За своєю сутністю це незалежна професійна діяльність, оскільки приватні нотаріуси діють за принципом самофінансування, самостійно забезпечують себе роботою, а також несуть повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду внаслідок своїх незаконних дій або недбалості.

Час засвідчив дієвість такої реформи, оскільки зріс престиж професії нотаріуса, підвищився рівень обслуговування фізичних і юридичних осіб, а також рівень довіри громадян до нотаріуса. Зараз на розгляді Верховної Ради України знаходиться законопроект про внесення змін і доповнень до Закону України «Про нотаріат», згідно з яким державний нотаріат ліквідується, а всі державні нотаріуси мають право здійснювати нотаріальну діяльність на тих самих умовах, що і приватні нотаріуси. При цьому у законопроекті вжива­ється термін не «приватний нотаріус», а «нотаріус». Перед­ба­ча­ється і створення органів нотаріального самовряду­вання (регіональні палати нотаріусів, Палата нотаріусів Укра­їни), завданням яких є захист професійних інтересів нотаріусів, а також заохочення нотаріусів і притягнення їх до професійної відповідальності. Таким чином пропонується створити організаційно й економічно незалежний нотаріат по типу латинського нотаріату.