Правила Дебатування у Британському парламентському форматі

1. Перед дебатами.

У дебатах є резолюція- тема гри. Вона формулюється наступним чином: «Ця Палата (ЦП) вважає (заборонить/дозволить/введе/і т.п.)...», а далі йде опис певної дії, необхідність вчинення якої треба довести, твердження яке необхідно довести або спростувати. Наприклад: «ЦП легалізує смертну кару», «ЦПВЩO участь у виборах має бути обов'язковою».

У грі є дві сторони: Уряд і Опозиція. Кожна з них представлена ​​двома командами по два спікера (разом 4 команди та 8 спікерів).

Команди Уряду - Перший (Відкриваючий) і Другий (Закриваючий) Уряд, виступають на підтримку резолюції. Команди Опозиції- Перша (Відкриваюча) і Друга (Закриваюча) Опозиція - спростовують резолюцію.

Перший/ Відкриваючий Уряд (1У/ВУ)	Перша/ Відкриваюча Опозиція (1О/ВО)
1. Прем’єр-міністр (ПМ)	2. Лідер опозиції (ЛО)
3. Заступник прем’єр-міністра (ЗПМ)	4. Заступник лідера опозиції (ЗЛО)
Другий/ Закриваючий Уряд (2У/ЗУ)	Друга/ Закриваюча Опозиція (2О/ЗО)
5. Член Уряду (ЧУ)	6. Член Опозиції (ЧО)
7. Секретар/Аналітик Уряду (СУ)	8. Секретар/Аналітик Опозиції (СО)

Позиція команди визначається методом жеребкування перед початком гри і командам дається 15 хвилин на підготовку.

Під час підготовки гравці команди можуть радитися тільки один з одним. Гравцям дозволено використовувати друковані (книги, журнали, газети тощо) та письмові матеріали в ході підготовки до дебатів і в ході самої гри. Використання електронних пристроїв заборонено під час підготовки і в ході самих дебатів, за винятком секундомірів і електронних словників.

2. Порядок виступів і таймінг.

В раунді БПФ кожен гравець виступає з промовою одинраз. Виступи відбуваються у певній послідовності, починаючи з першого гравця 1У (Прем'єр-міністра) і чергуючись з протилежною стороною, поки кожен з дебатерів не виступить. Порядок виступів наступний:

1. Прем’єр-міністр (ПМ)

2. Лідер опозиції (ЛО)

3.Заступник прем’єр-міністра(ЗПМ)

4. Заступник лідера опозиції (ЗЛО)

5. Член Уряду (ЧУ)

6. Член Опозиції (ЧО)

7. Секретар/Аналітик Уряду (СУ)

8. Секретар/Аналітик Опозиції (СО)

Кожному спікеру надається однаковий час на виступ - п’ять/сімхвилин (в залежності від регламенту).

Перша й остання хвилина кожної промови – це «захищений час». Кінець першої та початок останньої хвилини вказуються одиничним ударом по столу або дзвоником одним із членів суддівської колегії або таймкіпера. У період між першою та останньою хвилиною промови гравцям з протилежної сторони дозволяється задавати виступаючому дебатеру інформаційні запити (питання, репліки), які він може прийняти або відхилити.

Закінченняостанньої хвилини буде вказано подвійним ударом або дзвоном. Після цього наступає період, тривалістю не більше ніж 30 секунд, для завершення промови.

3. Функції гравців.

Спікерів судять не як незалежних виступаючих, а як команду, що представляє один кейс і підтримує аргументи один одного.

Кейс - це сукупність «конструктивного матеріалу» (аргументів, фактичного матеріалу, уточнюючих тверджень), спрямованих на доведення необхідності прийняття/відхилення резолюції.

Кожен гравець повинен виконати свою роль – сукупність функцій, які визначаються в залежності від позиції у раунді. Розглянемо функції кожного з гравців.

Функції Прем’єр-міністра. Основним завданням ПМ є визначення предмету дебатів, напрямку дебатів, встановлення того, якою буде «лінія» команд уряду (про що будуть дебати?). Предмет дебатів визначається шляхом інтерпретації теми (визначення ключових понять, введення механізму - див. п. 5).

Після визначення предмету дебатів, ПМ повинен створити поле для дебатування шляхом введення аргументів у підтримку кейсу У1.

Функції Лідера опозиції. Основним завданням ЛО є створення «зіткнення» між лінією Уряду та Опозиції шляхом висунення позиції О1, яка має бути протилежна позиції У1. Перед цим, ЛО може надати необхідні дефініції (якщо ПМ цього не зробив). ЛО не може замінити інтерпретацію (крім випадків передбачених правилами - див. п. 5).

Для створення зіткнення ЛО повинен спростувати(відбити) аргументи, надані ПМ та надати аргументи у підтримку позиції власної команди.

Функції Заступника прем’єр-міністра / Заступника лідера опозиції. Обидва заступника мають однакові за змістом функції. Заступники повинні відбити аргументи, надані попереднім гравцем команди опонентів.

Основним завданням ЗПМ та ЗЛО є підтримати позицію введену першими спікерами своїх команд шляхом:

- відновлення аргументів колеги (розбиття критики опонентів аналогічно відбиттю),

- надання нових аргументів,доказів або прикладів у підтримку позиції власної команди.

Загальна помилка, яка трапляється у промовах ЗПМ та ЗЛО, – вони часто приділяють надто багато часу відбиттю й залишають замало на основний матеріал. Незважаючи на те, що для поділу промови немає суворих і стійких правил, якщо більше ніж половина виступу використовується для відбиття, часу на важливі аргументи зазвичай не вистачає.

Функції Члену Уряду/Члену Опозиції. Члену Уряду та Члену Опозиції необхідно підтримати кейс, заданий відкриваючою командою їхньої сторони та ввести розширення - надати нові важливі докази на користь їх позиції.

Член Уряду у своєму розширенні повинен надати додаткові аргументи на підтримку позиції Уряду, а також повинен спростувати аргументи О1, які були не відбиті У1.

Член Опозиції у своєму розширенні повинен надати додаткові аргументи проти позиції Уряду, а також відбити розширення, висунуте ЧУ.

Існують наступні підходи для розширення:

- Нові аргументи/приклади (найбільш бажаний варіант).

- Нове відбиття (відбиття раніше не відбитих або погано відбитих аргументів).

- Новий аналіз чи пояснення існуючих аргументів (погляд на заявлені аргументи з іншого боку, додаткове розкриття аргументів, пояснення чому даний аргумент працює тощо).

Усі зазначені підходи вірні. Виграшне розширення є розширення, зроблене на підставі матеріалу, який найбільшою мірою здатний переконати суддю у тому, що резолюцію (законопроект) необхідно прийняти або відхилити. Успішне «розширення» можна виконати, зробивши, по суті, те ж, що робила команда, яка виступала до вас, але зробити це краще.

Другі команди у БПФ не повинні суперечити матеріалу, викладеному першими командами їхніх ліній (ні позиції, ні політиці, ні доказам, ні будь-чому іншому). Якщо команда вдається до цього – це називається «найфінг» та дуже шкодить команді при прийнятті суддею рішення.

Функції Секретаря Уряду / Секретаря Опозиції. Завданням останніх спікерів – Секретарів – є підбиття підсумків дебатів від імені їх сторонни.

Секретарі повинні провести аналіз гри та показати чому саме у дебатах перемогла їх сторона (чому Уряд/Опозиція), зокрема чому саме їх команда (чому 2У/2О).

Слід звернути увагу, що завданням Секретаря є провести аналіз усієї гри. У зв’язку з цим, при проведенні аналізу не потрібно зводити до мінімуму або взагалі не проводити аналізу гри відкриваючих команд, тому що в такому випадку буде проаналізовано лише половину гри. Також не потрібно забувати про вклад власної команди у гру, СУ або СО у своїй промові повинні показати внесок їх команди у гру (підкреслити важливість розширення власної команди для перемоги у дебатах).

Підсумкові промови можна вибудувати за тим, що говорив кожен конкретний промовець. Більшість промовців робить аналіз за тематичними сферами стосовно яких точились дебати, або за основними точками зіткнення між ідеями команд.

Під час аналізу Секретарям дозволяється робити невелике відбиття, таке відбиття не повинно займати значну частину промови (бажано не більше 1 хвилини).

У той же час, останнім промовцям не дозволяється вводити нову інформацію. Що слід розуміти під «новою інформацією»? Дебати ведуться про вчинення або не вчинення певних дій або про істинність/не істинність певних речей. У зв’язку з цим, під новою інформацією слід розуміти нові аргументи, тобто ідеї, які не були заявлені до цього та які є новими причинами для прийняття/спростування резолюції чи доведенням істинності певних речей.

При цьому, не є новою інформацією:

- Новий захист вже зроблених аргументів.

- Нові пояснення/приклади для підтримки існуючих аргументів.

- Відбиття.

Якщо Секретар у своїй промові вводить нову інформацію, дана інформація буде проігнорована суддею та не буде враховуватись при прийнятті рішення. У зв’язку з цим, гравцеві рекомендується не витрачати свій час на введення нової інформації та сконцентруватись на виконанні своєї основної функції – аналізі гри.