III блок завдань.

Виконання завдань третього блоку передбачало визначення рівнів розвитку музично-слухових уявлень учнів 1-4 класу. У першому завданні дітям пропонувалося проспівати знайому пісню. Серед пісень, які вони виконували, були народні, дитячі, котрі раніше вивчили на уроках музики, і пісні, які вони чули по радіо й телебаченню. Основним критерієм оцінювання була чистота інтонації та емоційність виконання.

Для виявлення рівня інтонування мелодії нами була використана класифікація, запропонована К.В.Тарасовою (6 етапів становлення інтонування мелодії голосом): перший – інтонування відсутнє; дитина просто промовляє слова пісні у певному ритмі; другий – з’являється інтонування 1-2 звуків мелодії, на яких проспівується уся пісня; третій – інтонується загальний напрямок мелодії; четвертий – на фоні правильного відтворення загального напрямку руху мелодії з’являється чисте інтонування окремих її відрізків; п’яте – чисто інтонується уся мелодія з акомпанементом; шостий – чисто інтонується уся мелодія без акомпанементу. Згідно такої класифікації низьким вважався рівень, який відповідав двом першим етапам, середній – третьому й четвертому, а високому – п’ятий і шостий [77; с.82].

У другому завданні потрібно було відтворити окремий звук у межах примарної зони, запропонований вчителем. Для цього вчитель почергово (2-3 рази) співав і грав на фортепіано цей звук.

Під час виконання зазначеного завдання ми часто спостерігали, що багато дітей повторювали один і той же звук, який відрізнявся від запропонованого вчителем, у 2-3 спробах і більше. Тоді з цими учнями ми самі співали повторюваний дітьми звук і пропонували його відтворити. Діти з легкістю справлялися з цим завданням.

Наступним завданням для цих учнів було відтворення мелодичного інтервалу В.2 або В.3, де першим звуком цього інтервалу був той, який щойно ними проспівувався. Ось приблизна (орієнтовна) схема, за якою виконувалося завдання.

Із виконанням завдання у такий спосіб значна частина дітей з легкістю впоралася.

Наступним було завдання на розпізнавання інструменту, на якому виконувався музичний твір. У класній кімнаті перед дітьми знаходилися такі інструменти: трикутник, стукалочки, бубон, баян, фортепіано. Їх дозволялося уважно роздивитися, потримати у руках і навіть видобути звук. Потім учень повертався спиною, а вчитель грав на одному з них. Повернувшись обличчям, учень повинен був знайти інструмент на якому щойно грали. Це завдання виявилося не тільки цікавим для дітей, а й достатньо легким. Більшість учнів з ним впоралася відмінно, про що свідчать зафіксовані результати.

Четвертим у цьому блоці було завдання на відчуття тоніки. Дітям двічі програвалися вісім тактів добре знайомої мелодії. Перед третім прослуховуванням ставилося запитання: «Чи правильно зараз буде гратися пісня?» (У третьому прослуховуванні мелодію закінчували не на тоніці, а на третьому щаблі ладу).

З таблиці видно результати виконання усіх завдань цього блоку по розвитку музично-слухових уявлень учнів 3-го класу (див. таблицю ….).

Таблиця …..

Завдання Рівні	Виконання знайомої пісні		Відтворити запропонований звук (тон)						Впізнати інструмент, на якому виконувався твір			Відчуття тоніки
			І варіант			ІІ варіант
	Кіл	%		Кіл	%		Кіл	%		Кіл	%		Кіл	%
Високий	5	9,3		5	9,3		7	13		23	42,6		5	9,3
Середній	12	22,2		12	22,2		17	31,5		13	24,1		11	20,4
Низький	37	68,5		37	68,5		30	55,5		18	33,3		38	70,3
Якісний показник	17	31,5		17	31,5		24	44,5		36	66,7		16	29,7

Аналіз третього блоку завдань дав можливість зробити висновок про те, що в учнів початкової школи музично-слухові уявлення дещо розвинуті. Середній якісний показник цієї здібності, за результатами наших діагностичних замірів, дорівнює 40,8%.

Було також встановлено і середній якісний показник загального розвитку музично-слухових здібностей. За нашими підрахунками, серед дітей, охоплених експериментом, він становив 37,5%. Підрахунки проводились за формулою: ,

де а – середній якісний показник розвитку ладового чуття; b – середній якісний показник музично-ритмічного чуття; с – музично-слухових уявлень; N – кількість блоків завдань; R – середній якісний показник розвитку музично-слухових здібностей.

Підставивши числові значення ми одержали:

%

Музично-естетичні здібності

Завдання на визначення рівнів розвитку музично-естетичних здібностей були спрямований на виявлення рівня розвитку слухової спостережливості, осмислення музичного змісту та оцінне ставлення.

У першому завданні ставилась мета визначити рівень розвитку слухової спостережливості досліджуваних нами учнів. Для діагностики даної здібності використовувалась п’єса Г.Левдокімова «Три настрої (Сумно. Спокійно. Весело)». Завдання супроводжувалося таким поясненням: уважно послухайте увесь твір і під час слухання підніміть ту картку з малюнком, який відповідає характеру музики (Дітям були роздані три картки, де був намальований хлопчик з сумним, спокійним і веселим виразом обличчя).

Під час слухання велося спостереження за емоційною реакцією та увагою дитини. Загальні результати виконання цього завдання представлені у таблиці (див. табл. ….).

Таблиця ……

Завдання Рівні	Визначення настрою
	Сумний		Спокійний		Веселий
	кільк	%	кільк	%	Кільк	%
Високий	9	16,7	7	13	12	22,2
Середній	12	22,2	10	18,5	14	25,9
Низький	33	61,1	37	68,5	28	51,9
Якісний показник	21	38,9	17	31,5	26	48,1

Із таблиці видно, що діти краще відчувають контрастні настрої (сумно-весело). При визначенні спокійного настрою учні часто відносили його до сумного.

Значне зростання правильних відповідей спостерігалося після додаткової короткої бесіди з учнями, яка певним чином активізувала слухову увагу й сприяла усвідомлення ними суті завдання.

Друге завдання було спрямоване на визначення рівня розвитку здібності до осмислення музичного змісту. Дітям пропонувалося прослухати незнайому п’єсу та дати їй свою назву. Для цього використовувалася п’єса Е.Гріга «Пташка». Учні правильно зрозуміли зміст завдання. Часто ними давалися не просто назви («Маленький зайчик», «Білочка», «Синичка», «Дощик»), але й описувалися маленькі сюжети: «... нібито маленька пташка клює зернятка, а потім перелітає з гілки на гілку», «зайчик стрибає по лісу через пеньочки». Це вказувало на те, що діти, загалом, змогли правильно визначити характер п’єси та її настрій .

У наступному завданні школярі повинні були розкрити зміст улюбленої пісні. Для цього їм пропонувалися навідні питання, зокрема: «Про кого або про що співається у цій пісні?», «Якою тут є музика і чому вона така?».

Головним критерієм у визначенні рівня розвитку цієї здібності були осмисленість суджень, зв’язок з життям та емоційність дитини. Ця здібність, виявилася у 40,4% дітей.

Останнім у цьому блоці завдань було завдання на визначення рівня оцінного ставлення до музики. Ми передбачали, що можлива оцінка музичних творів дітьми цього віку буде в межах суджень: «подобається», «не подобається». Проте виявилося, що у дітей цього віку дана здібність ще не сформована, хоча початковий її рівень розвитку можна вже помітити під час сприймання твору за аналізом емоційно-моторних реакцій учнів на почуту музику.

Спостереження за дітьми, враховуючи цю здібність, велися упродовж усього констатуючого експерименту.

За нашими даними, музично-естетичні здібності у третьокласників представлені такими показниками (див. табл. …..), а середній якісний покажчик загального розвитку цієї здібності становить 36%.

Таблиця …...

Завдання Рівні	Дати назву твору		Зміст знайомої пісні			Оцінне ставлення
	Кіл	%	Кіл	%	Кіл		%
Високий	12	22,2	7	13	2		3,7
Середній	13	24,1	14	25,9	12		22,2
Низький	29	53,7	33	61,1	40		74,1
Якісний показник	25	46,3	21	38,9	14		25,9

Досліджуючи в теоретичному плані поняття "музично-творчий розвиток" ми встановили, що дане явище розкривається як в емоції, так і в пізнавальному відношенні до музичного мистецтва. Тому з метою дослідження емоційного компоненту музично-творчого розвитку учнів початкової школи нами було проведено II етап констатуючого експерименту - лабораторний експеримент. Це дослідження дало можливість встановити наявність та міру емоційної активності, яку діти виявляють під час уроку музики. Таким чином, дослідження емоційного компоненту музично-творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку передбачало вирішення таких завдань:

1. Дослідити емоційний відгук дітей на музику під час слухання музичних творів.

2. Виявити жанрові, музичні переваги молодших школярів, а також їхні конкретні музичні уподобання.

3. Визначити наявність у учнів уміння розмірковувати про зміст музичного твору, про засоби музичної виразності та їхню роль у розкритті цього змісту. Тобто дослідити яскравість та багатство уяви школярів.

У відповідності з цими завданнями II етап експерименту складався з двох частин, які були спрямовані: з одного боку на вивчення емоційної активності дітей, а з другого - визначення наявності у них елементарної навички розмірковувати про зміст музичного твору і особливості музичної мови. Лабораторним експериментом було охоплено 42 дітей.

- І частина - вивчення безпосередньої емоційної реакції дітей на музичні твори та засоби музичної виразності. Поряд з цим до уваги приймалась міра зосередженості під час прослуховування, вираженим творчим інтересом до музики та інформації і музичними смаками батьків та стійке бажання брати участь в цій діяльності. Тому критеріями емоційної активності дітей, в процесі музичного сприйняття, визначались такі показники: як ступінь концентрації і уваги, міміка та пантоміміка. Дослідження проводилось методом спостереження за дітьми під час слухання музики, як вони реагували і творчо розмірковували над почутим. Музичний матеріал складався з програмних музичних творів, різних за видом та характером:

• вокальні (Цьшлята" - муз. Г. Гусейплі; "Скворушка прощается" - муз. Т.Попатенко);

• інструментальні ("Клоуньї" - муз. Д. Кабалевського; "Первая утрата" - муз. Р.Шумана);

• оркестрові ("Танец маленьких лебедей" з балету П. Чайковського "Лебединое озеро"; "Полет шмеля" з опери М. Римського-Корсакова "Сказка о царе Салтане").

Фіксація емоційних реакцій дітей відбувалась методом ведення протоколу. В результаті експерименту було виявлено різний ступінь емоційної реакції і дії музики на молодших школярів та зафіксовано 3 рівні емоційних проявів дітей різного ступеню інтенсивності.

1-й рівень - слабкий прояв емоції (8 уч. - 16 %).

Діти, що входять до цієї групи, оцінюють музику досить нейтрально. Вони демонструють пасивне сприйняття музики, розслаблену позу, зрідка проявляють слабку рухову реакцію на яскраві зміни засобів музичної виразності.

2-й рівень - емоції середньої інтенсивності (22 уч. - 58 %). Учні цієї групи досить стримані у вираженні своїх емоцій. Реакція на зміни засобів музичної виразності або характеру музики може проявлятись в незначних рухах рук або корпусу; мімічні прояви досить слабкі.

3-й рівень - активний прояв емоцій (12 уч. - 26 %). Діти цієї групи дуже яскраво виявляють емоції - активні рухи корпусу та рук, виразна міміка, жестикуляція. Вони відразу реагують на емоційний настрій музики та її зміст, швидко реагують на зміни динаміки, темпу, регістру тощо.

Наведені дані свідчать, що переважна більшість досліджених дітей виявляють високий та середній рівень емоційної активності під час слухання музики. Третя частина дітей проявила слабку емоційну реакцію в процесі музичного сприймання, але це скоріше треба пов'язувати з невмінням дітей слухати класичну музику, а також відсутності в них навички сприйняття музики та звички саме до цього виду діяльності. З метою більш глибокого вивчення особливості міри сприймання учнів була проведена П-га частина експерименту, яка включала в себе діагностику наявності умінь розмірковувати про зміст та засоби виразності музичного твору, а також їхню роль у розкритті цього змісту. Ця частина дослідження проводилась методом спостереження та методом бесіди, в ході якої учні відповідали на такі питання вчителя:

1. Що таке музика?

2. Хто створює музику?

3. Про що ви думали або що відчували під час слухання музики?

4. Що може виражати музика?

5. Слідкували ви коли-небудь за рухами диригента?

6. Чи запам'ятали ви мелодії, які звучали?

Під час прослуховування були використані такі твори: "Весела і Сумна" (муз. Л. Бетховена); "Дюймовочка" (муз. С. Слонімського); "Марш дерев'яних солдатиків" (муз. П. Чайковського); "Сміливий вершник" (муз. Р. Шумана); "Вальс квітів" з балету П. Чайковського "Лускунчик").

Ця діагностика проводилась з 2-ма експериментальними групами (1-ша група другий клас; 2-га група – четвертий клас, по 18 учнів в кожній). Всього в діагностуванні прийняло участь 36 дітей. Наведені питання задавались учням одразу після прослуховування музики. Це було зроблено для того, щоб діти відповідали на питання, знаходячись ще в емоційній напрузі та активному емоційному стані. На питання - "що таке музика" - діти відповіли, музика - це коли співають, коли грають на фортепіано або коли весело грають. Одностайною була відповідь на друге питання в 1-й експериментальній групі- "хто пише музику?" - одна людина, у якої багато книжок. Тобто, діти не знають, хто такий композитор. На всі інші питання відповіді були різні; діти висловлювались уже збуджено, намагаючись поєднати свої відчуття з раніше набутим досвідом.

Майже більшість досліджених дітей 2-х експериментальних груп дуже активно сприймали емоційний зміст творів, а потім висловлювали свою думку та уявлення щодо музичного образу та засобів музичної виразності. Стосовно останніх можна зазначити, що діти в першу чергу визначають темпові та динамічні зміни музичного образу (Л. Бетховен "Весела і сумна"; "Сміливий наїзник" - Р. Шумана), деякі діти реагують на регістр та лад ("Дюймовочка" - муз. С. Слонімського). Лише незначна кількість дітей змогли простежити одразу за декількома засобами музичної виразності. Отже, враховуючи розроблені нами критерії музично-творчого розвитку учнів, було визначено можливу груп дітей з різними рівнями сформованості емоційного компоненту музично-творчих здібностей. Аналіз результатів констатуючого дослідження дозволив виявити ступінь природної сформованості досліджуваного нами явища в дітей молодшого шкільного віку:

1-й - позитивний рівень;

П-й - індиферентний рівень;

Ш-й - негативний рівень.

1-й. Позитивний рівень сформованості емоційного компоненту музично-творчого розвитку учнів початкової школи характеризується наявністю у дітей вираженого творчого інтересу, та творчого мислення до музики. Учень оцінює музику позитивно і вона йому подобається, прагне брати участь в музичній діяльності при обговоренні музичного твору активно висловлює своє відношення до нього, дає характеристику щодо прослуханого твору. Може назвати улюблений твір. Під час слухання музики спостерігається і співпереживання, швидка реакція на емоційний настрій музики, на зміни динаміки, темпу, регістру, яка в свою чергу проявляється в міміці та пантоміміці.

ІІ-й. Індиферентний рівень розвитку емоційного компоненту музично-творчого розвитку учнів характеризується тим, що дитина оцінює музику позитивно, але слухає її не систематично і бере участь в музичній діяльності лише епізодично. При обговоренні музичного твору відповідає коротко, односкладно. Може називати улюблені музичні твори, але пояснити причину цього не може. Ці діти стримані у вираженні своїх думок, емоцій. Реакція на зміни характеру музики або на засоби музичної виразності проявляється в незначних мімічних та пантомімічних рухах.

Ш-й. Негативний рівень емоційного відгуку на музику характеризується тим, що дитина оцінює музику нейтрально. Вона не намагається приймати участь в музичній діяльності. У неї рівень

пасивного, вимушеного сприйняття музики. При слуханні музичних творів учні не уважні, слухають її без інтересу. Улюбленого музичного твору немає. В процесі прослуховування спостерігається слабкий прояв емоції. Вони демонструють розслаблену позу, зрідка незначну рухову реакцію на яскраві зміни засобів музичної виразності.

Отримані результати комплексного дослідження емоційного компоненту творчого мислення дітей молодшого шкільного віку, дозволили вивести показники вихідного стану розвитку мислення в учнів по рівнях у відсотковому відношенні:

1-й - Позитивний рівень (11 уч. - 33 %);

П-й - Індиферентний рівень (18 уч. - 46 %);

ІП-й - Негативний рівень ( 7 уч. - 21 %).

Наступна частина лабораторного дослідження булла присвячена діагностування здібностей, що входять до творчо-практичного критерію музично-творчого розвитку учнів включало два блоки завдань. Перший блок – виявлення виконавських здібностей і другий – з’ясування рівня розвитку творчих здібностей.

Виходячи з положення про те, що музичність являє собою сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності, останні два блоки завдань можна розглядати як найбільш загальні, спрямовані на діагностику комплексних здібностей, що включають музично-слухові й музично-естетичні здібності в їх кількісно-якісному поєднанні та визначають рівень прикладних, продуктивних можливостей учнів 1 – 4 -го класу.

Перший блок завдань мав на меті одержання відповіді на питання щодо рівня розвитку виконавських здібностей учнів початкової. Бралися до уваги й результати виконання завдань із попередніх блоків: виконання знайомої пісні, відтворення метричної пульсації та ритмічного малюнку, пластичне інтонування, а також емоційність дитини під час їхнього виконання. Окрім того, школярам було запропоновано погратися у знайому їм музичну гру. Вони самі обрали ту, яка найбільше їм подобалася. Майже усі діти вибрали гру «А ми просо сіяли» (опис гри див. у додатку …….).

Спостереження за учнями під час гри виявили, що у багатьох з них з’явилася розкутість у рухах, більше стала відчуватися невимушеність у спілкуванні з товаришами, бажання продовжити гру. Нами були виділені школярі, які брали найактивнішу участь і показали хорошу скоординованість рухів та виразність міміки.

У другому блоці завдань ми визначали рівень розвитку творчих здібностей дітей. Для цього їм були запропоновані такі завдання: уявити себе композитором і розказати, якою повинна бути музика, наприклад, про маленьку пташку, про сумну дівчинку, величезного слона; на яких відомих їм інструментах має виконуватися така музика.

Запитання ставилися також і по ходу бесіди, котрі важко було заздалегідь передбачити. Наприклад, із дитячих вуст прозвучало: «Моїй сестричці вчора було дуже сумно, але потім вона почала грати на бандурі і їй стало весело». Звичайно, ми використали цей слушний момент і запитали: «А що б ти заграв, якби тобі було сумно?», «Яка б музика тебе розвеселила?», «Розкажи, як повинна звучати ця музика?»

У відповідях дітей ми оцінювали оригінальність (несподіваність) думки, багатство їхньої уяви, а також рівень інтересу до таких завдань. Нижче наводимо результати спостережень за дітьми з погляду вивчення їхніх творчих здібностей та результати діагностики музичних здібностей учнів за усі два блоки завдань (див. табл. ……..).

Таблиця ……….

Завдання Рівні	Вияв виконавських здібностей через гру		Творчі завдання
	Кіл	%	Кіл	%
Високий	11	20,4	12	22,2
Середній	17	31,5	12	22,2
Низький	26	48,1	30	55,6
Якісний показник	28	51,9	24	44,4

За результатами констатуючого дослідження середній показник розвитку творчо-практичного компоненту музично-творчого розвитку склав 44,4%. Було також підраховано середній відсоток розвитку музичних здібностей учнів 1-4-го класу по усіх блоках завдань з метою визначення загального рівня їхнього музично-творчого розвитку. За нашими даними він дорівнює 39,3%.

Загальні результати проведеного нами констатувального дослідження наведені в Таблиці …..

Таблиця……

Показний рівень Класи	високий		середній		низький
	Абсолютна кількість	%	Абсолютна кількість	%		Абсолютна Кількість	%
1 клас
2 клас
3 клас
4 клас

Критерії	Показний рівень
	Високий		Середній		Низький
	Кіл. уч.	%	Кіл. уч	%		Кіл. уч	%
Теоретичний
Емоційний
Творчо-практичний
Загальний показ-ник музично-твор-чого розвитку

Таким чином, проведене констатуюче дослідження дозволило визначити рівні розвитку основних музично-творчих здібностей учнів початкової школи. Фактичні дані свідчать про те, що основні компоненти музично-творчого розвитку (розвиток музично-слухових, музично-естетичних здібностей, емоційний компонент та творчо-практичні здібності до музичної діяльності) вже отримали певний розвиток, але потребують свого подальшого формування.