I блок завдань.

У першому завданні ставилася мета з’ясувати, як діти відчувають ладове забарвлення музики. Для цього їм пропонувалося послухати два почергово взятих акорди (мажор-мінор; мінор-мажор; мажор-мажор; мінор-мінор). Відповіді давалися за допомогою демонстрації карток з малюнками (хмарка і сонечко) (див. таблицю …).

Таблиця ….

Рівні Завдання	Ладові послідовності
	Dur – moll (T – t)				moll – Dur (T - T)				Dur – Dur (T – T6/4					moll – moll t – t6/4
	Кільк		%		Кільк		%		Кільк		%	Кільк				%
Високий	5	9 ,3				9,3		2		3 ,7			3		5 ,5
Середній	12	22,2		12		22,2		12		22,2			11		20,4
Низький	37	68,5		37		68,5		40		74,1			40		74,1
Якісний показник	17	31,5		17		31,5		14		25,9			14		25,9

За отриманими даними можна зробити висновок, що вищі показники спостерігалися у випадках, коли два почергово взяті акорди мали різний лад (Dur – moll і moll – Dur). Дещо нижчі результати ми отримали при з’ясуванні ладу в послідовності (Dur – Dur і moll – moll).

Окремо ми виділили так званий «якісний показник» розвитку тієї чи іншої здібності. Його ми отримували шляхом додавання кількості відсотків, які показали в учнів відносно високий і середній рівні. Їх виявилося 31,5% та 25,9% у прикладах (Dur – moll, mol – moll).

Наступне завдання передбачало виявлення у третьокласників відчуття ладових змін. З цією метою дітям пропонувалося почергово прослухати декілька разів дві мелодії, які дозволялося супроводжувати пластичними рухами.

Після чого школярів запитували: «Мелодія, що звучить одна і та ж? Якщо ні, то чим вона відрізняється, або що у ній змінюється?» Отримані дані були такими: 11,1% показали відносно-високий рівень виконання цього завдання, 22,2% – середній (діти допускали незначні помилки та потребували сторонньої допомоги), а 66,7%, незважаючи на допомогу вчителя, зміни ладу (мелодії) не помітили. Часто під час чергового прослуховування вони просто вказували на місце зміни мелодії («Ось тут звучить не так...»).

Метою наступного завдання було визначення рівня відчуття учнями консонансності та дисонансності звучання. Для цього їм пропонувалося послухати приблизно таку мелодію:

Для наочності відповідей, використовувалися дві картки з малюнками: котик (консонанс) та їжачок (дисонанс). Дітям пояснювалося, що звуки бувають «гладенькі», «м’які», а бувають «колючі» й «гострі». Перед прослуховуванням давалася така інструкція: «Якщо ви вважаєте, що музика стала «колючою» – підніміть картку з малюнком, де зображено їжачка». Зазначимо, що це завдання сподобалося дітям і викликало у них живий інтерес.

Четверте завдання було спрямоване на виявлення відчуття поступеневості та напрямку руху мелодії. Для відповіді дітям також пропонувалися дві картки з малюнками, де на одній з них хлопчик іде сходинками вгору, а на іншій – вниз.

Зазначимо, що результати цього завдання продемонстрували вищі показники, ніж попередні, хоча деякі учні правильно визначили напрям руху мелодії лише після того, як вони прослухали та порівняли два варіанти (рух вгору і рух вниз). Далі їх достатньо було запитати: «Яка з двох мелодій, – перша чи друга – рухалася вгору (вниз)?», щоб почути правильну відповідь.

Метою п’ятого завдання було виявлення у дітей відчуття тоніки. Їм пропонувалася незнайома мелодія («Мій метелику» із збірки «Шкільний співаник» Філарета Колесси), яку ми зіграли без останнього звуку – тоніки, зупинившись на ІІ щаблі ладу. Учні повинні були дати відповідь: завершена мелодія, чи ні. Відзначимо, що майже половина школярів не впоралася з цим завданням. У порівнянні з попередніми даними результати, отримані в останньому завданні, виявилися найнижчими (див. таблицю ……).

Таблиця …….

Завдання	Відчуття ладових змін		Відчуття Консонансності		Напрям руху мелодії				Завершена мелодія, чи ні
					Вгору		Вниз
Рівні	Кіл.	%	Кіл	%	Кіл	%	Кіл	%	Кіл	%
Високий	6	11,1	11	20,4	10	18,5	12	22,2	6	11,1
Середній	12	22,2	12	22,2	14	26	13	24,1	10	18,5
Низький	36	66,7	31	57,4	30	55,5	29	53,7	38	70,4
Якісний показник	18	33,3	23	42,6	24	34,5	25	46,3	16	29,6

Аналіз першого блоку завдань, спрямованих на виявлення в учнів 1- 4 класу ладового слуху, показав нерівномірність розвитку окремих складових цієї здібності. Нас також цікавив середній якісний показник розвитку ладового чуття у цих дітей, який ми отримали, застосовуючи формулу:

де a, b, c, d, e, f, g, h, і – процентний результат, отриманий по кожному з дев’яти запитань першого блоку завдань; N – загальна кількість запитань; R – середній показник розвитку ладового чуття, виражений у відсотках.

Підставивши числові значення і зробивши підрахунки, ми отримали середній результат розвитку ладового чуття, який дорівнює 33,5%.