- •Розділ іі. Дослідно-експериментальна робота з музично-творчого розвитку учнів початкової школи на основі сучасних інноваційних технологій
- •2.1. Діагностика рівня музично-творчого розвитку молодших школярів
- •Теоретичний критерій:
- •Емоційний критерій:
- •Показники та рівні формування музично-творчих здібностей в учнів молодшого шкільного віку
- •I блок завдань.
- •II блок завдань.
- •III блок завдань.
Показники та рівні формування музично-творчих здібностей в учнів молодшого шкільного віку
критерії
|
Рівні |
||||||||
Високий |
Середній |
Низький |
|||||||
Теоретичний критерій |
музично-слухові здібності
|
Ладове відчуття |
Відчуття ладу, ладо-вих змін, напрямку руху мелодії, стій-кості та нестійкості ступенів,тотожне ви-значення настрою і характеру музики |
Допускаються помилки при визначенні ладу, ладових змін, напрямку руху мелодії, стійкості та нестійкості сту--пенів, настрою та ха-рактеру музики |
Не відчувають лад, ладові зміни, невпевненість у визначенні нап-рямку руху мелодії, настрою та харак-теру музики. |
||||
Музично-ритмічне відчуття |
Яскрава емоційно-рухова реакція на музику,помічаються метроритмічні зміни, добре відтворюється пульс і ритмічний рисунок мелодії |
Помірна емоційно-рухова реакція на музику,помічаються метроритмічні зміни, добре відтворюється пульс, гірше – ритмічний рисунок |
Слабо виражена емо-ційно-рухова реакція на музику, метеорит-мічні зміни не поміча-ються, відтворення пу-льсу і ритмічного ма-люннка з помилками. |
||||||
Музично-слухові уявлення |
Чисто відтворюється знайома мелодія, точно повторюється незнайома мелодія, запропонована вчителем, розвинене відчуття тоніки |
Знайома пісня відтворюється з незначними помилками, достатньо точно повторюються звуки, запропоновані вчителем, досить розвинене відчуття тоніки |
Знайома мелодія відтворюється із значними помилка-ми, допускаються помилки при повто-ренні заданих зву-ків, відуття тоніки не розвинене. |
||||||
|
музично-естетичні здібності
|
Слухова спосте-режливість |
Відчувається ціліс- ність сприймання емоційно-образного розвитку музики, тонке реагування на зміну характеру музики.Слухова ува-га стійка, довільна |
Достатньо розвинене відчуття емоційно-образного розвитку музики. Слухова увага відносно стійка |
Реагування лише на найяскравіші обра-зи, фрагментарність сприймання.Слухо-ва увага низька, мимовільна. |
||||
Осмислення змісту музики та здатність до її оцінки
|
Осмисленість суд-жень про музику, їх відповідність змісту музичного твору, життєвому кон-тексту. Оцінне став-лення до музики визначається усві-домленістю й аргу-ментованістю суд-жень. |
Судження про музику досить осмислені, від-повідають її змісту. Оцінне ставлення ус-відомлене, але не-достатньо аргу-ментоване. |
Судження про муз-ику збіднені, до-вільні. Оцінне став-лення мало усві-домлене, неаргу-ментоване. |
||||||
Емоційний критерій
|
Яскравість та багатство уяви |
У висловленнях про музику виявляється багатство уяви, даються яскраві емоційно-образні характеристики
|
У висловленнях про музику виявляються досить розвинена уява, характеристики емоційно-образного змісту музичного твору менш яскраві. |
У висловлюваннях про музику вияв-ляється збіднена уява, характеристи-ки емоційно-образного змісту твору малояскраві або відсутні взагалі. |
|||||
Розкриття життєвих зв’язків музики
|
Розкриваються бага-тогранні й різно-манітні зв’язки му-зики з навколишнім життям. |
Життєві зв’язки му-зики розкриваються учнями в недостатній мірі |
Життєві зв’язки музики не розкриваються взагалі. |
||||||
Емоційна реакція на музику |
Яскрава емоційна реакція на музику, у висловлених враженнях відчутне глибоке проник-нення у її зміст, утримується стійкий інтерес до твору про-тягом його звучання |
Досить яскрава емоці-йна реакція на музику, висловлювання про неї відповідають му-зичному змісту, вияв-ляється інтерес до му-зичного твору. |
Емоційна реакція низька, іноді не-адекватна, вислов-лювання про му-зику поверхові, лек-сично збіднені, ін.-терес до музичного твору нестійкий |
||||||
Творчо-практичний критерій
|
Виконання |
Виразність і чистота співу, пластичність рухів під музику, емоційно-образне інсценування пісень та музичних ігор, точна координація рухів при грі на дитячих музичних інструментах |
Спів досить виразний і чистий, достатня пластичність рухів під музику, помірне емоційно-образне інсценування пісень та музичних ігор, достатня координація рухів при грі на дитя-чих музичних інстру-ментах |
Спів невиразний, неточний, низька пластичність рухів під музику, відчувається бай-дужість до інсце-нування, відсут-ність координації рухів при грі на дитячих музичних інструментах |
|||||
Творчіість |
Виявляється прагнення до музичної творчості, творча уява при сприйманні та виконання музики, оригінальність об-разного мислення |
Прагнення до музич-ної творчості ситуа-тивне, досить роз-винена творча уява при сприйманні та виконанні музики |
Відсутність пра-гнення до музичної творчості, творчої уяви при сприйманні та виконанні музики |
||||||
Під час дослідження було опитано 2 груп учнів Канівської гімназії імені Івана Франка. Всього методом інтерв'ювання було охоплено 64 дітей молодшого шкільного віку. Анкетування проводилось за допомогою класних керівників та викладача музики. Відповіді дітей в анкеті-інтерв'ю на питання: "Як ти знайомишся з музикою?" - дають змогу вивчити порівняльну роль джерел творчого мислення та інтересу дітей та характер впливу на них засобів масової інформації. Так:
- 100% учнів відповіли, що знайомляться з музикою за допомогою телебаченн я чи інтернету;
- 21 % - за допомогою радіо;
- 85 %- слухають магнітофонні записи;
- лише 40% відвідують концерти або музичні вистави. А на запитання - "якщо ти хочеш навчитись грати на музичному інструменті, то на якому?" діти дали практично однакову відповідь: на фортепіано або гітарі, лише деякі відповіли, що хотіли б навчитись грати на скрипці чи баяні.
На запитання назвати свою улюблену музичну теле- або радіопередачу більшість учнів називали передачі для дорослих ("Карооке на майдані", "Камеді - клаб", "95-тий квартал", "ВІ2-ТУ", "М-1"). Це можна пояснити тим, що, перш за все, інтереси батьків виявляють суттєвий вплив на якість музичних переваг дітей і тому для більшості з них телевізійні зустрічі з музикою носять достатньо хаотичний та безсистемний характер.
На пропозицію заспівати улюблену пісню діти в різних групах частіше всього виконували популярні пісні з мультфільмів ("Чунга- Чанга", "Веселі гуси", "Антошка"), а також популярні естрадні пісні ("Ключики", "Полюби меня такой", "Дівчина весна"). Це можна пояснити тим, що діти часто слухають їх по радіо або по телебаченню, крім того, такі найбільш популярні пісні виконуються не тільки самими дітьми вдома але і їхніми батьками. Відповідаючи на питання анкети-інтерв'ю, діти також змогли назвати ряд популярних естрадних виконавців та пісні, які ними виконуються Наприклад, діти говорили, що їм подобається слухати Т. Кароль, Н. Могилевську, О. Панамарьов, ТНМК та інші, а потім називали їхні пісні. В інших випадках відповіді були узагальненими: "подобається все, що співає Кароль"; "подобаються пісні ТНМК, особливо про "Динамо", тут виявляється вплив музичних інтересів батьків та інших членів сім'ї.
У відповідях дітей спостерігається певна закономірність: частіше всього вони називали пісні, які слухали по радіо та телебаченню і досить мало було названо пісень чи музичних творів, з якими діти познайомились в школі. Тому можна зробити висновок, що музичні переваги дітей складаються завдяки саме ЗМІ.
Основна робота по виявленню музично-творчих здібностей молодших школярів проходила у невимушеній обстановці після уроків у формі гри «Відгадай» протягом 15-20 хвилин з кожним учнем індивідуально. Заздалегідь було виготовлено наочності (картки з малюнками, фішки), за допомогою яких діти відповідали на поставлені запитання. Це дозволяло утримувати їхню увагу та інтерес протягом досить тривалого часу. Якщо учень не міг впоратися із типовим (тобто однаковим для усіх) завданням, він мав можливість відповідати з другої чи третьої спроби.
З метою визначення початкових рівнів музично-творчого розвитку школярів був зроблений перший контрольний зріз на початку першої чверті. Він стосувався розвитку теоретичного критерію досліджуваного нами явища. В контексті даного критерію нами було проведено дослідження музично-слухових та музично-естетичних здібностей.
Зазначена робота проводилася згідно визначених критеріїв та показників, на основі яких встановлювалися відповідні рівні розвитку музичних здібностей дітей – «високий», «середній» та «низький».
Музично-слухові здібності.
Завдання на визначення рівня розвитку музично-слухового компоненту музично-творчих здібностей були синтезовані у три блоки. Перший з них утворював завдання на виявлення ладового чуття; другий спрямовувався на виявлення музично-ритмічного чуття; третій – на виявлення рівня розвитку музично-слухових уявлень. У кожному з цих завдань передбачалося і одночасне виявлення емоційного та творчо-практичного компонентів музично-творчого розвитку школярів, адже усі завдання несли емоційне навантаження й включали елементи творчості, а також потребували для свого вирішення певного рівня розвитку виконавських та музично-творчих здібностей.
Докладніше розглянемо результати констатуючого дослідження.