Теоретичний критерій:

1. музично-слухові здібності:

• Ладове відчуття (відчування учнями ладу та ладових змін; відчуття напрямку руху мелодії, стійкості на нестійкості щаблів; адекватне визначення настрою та характеру музики).

• Ритмічне відчуття (емоційно-рухова реакція дітей на музику; відчуття метроритмічних змін; відтворення ритмічного малюнку мелодії).

• Музично-слухові уявлення (відтворення знайомої мелодії; повторення незнайомої, запропонованої вчителем, мелодії; відчуття тоніки).

2. музично-естетичні (пізнавальні) здібності:

• Слухова спостережливість (цілісність сприймання емоційно-образного розвитку музики, реагування на зміну характеру музики; якість слухової уваги).

• Осмислення змісту музики та здатність до оціночної діяльності (якість висловлювань про музику; їхня відповідність змісту музичного твору, життєвому контексту; усвідомленість й аргументованість власних суджень).

Емоційний критерій:

• Емоційна реакція на музику; глибина висловлених вражень про почуту музику; стійкість інтересу до музичного твору протягом його звучання).

• Яскравість та багатство уяви (образність та емоційність висловлювань про музику).

• Розкриття життєвих зв’язків музики (усвідомлення музичного мистецтва як форми відображення світу).

Творчо-практичний критерій:

• Виконання (виразність і чистота співу; пластичність рухів під музику, емоційно-образне інсценування пісень та музичних ігор, координація рухів під час гри на дитячих музичних інструментах).

• Творчість (прагнення до музичної творчості, використання творчої уяви при сприйманні та виконанні музики; оригінальність образного мислення.

З метою забезпечення об’єктивного стану музично-творчого розвитку учнів початкової школи нами відповідно до вищенаведених критеріїв та показників були визначені три основні рівні розвитку музично-творчих здібностей: «високий», «середній» та «низький» (див. таблицю 1).

Окрім того, у процесі дослідження висувалася мета відбору найдоцільніших методів визначення музичних здібностей дітей цього віку і доступних способів фіксації результатів музично-освітньої роботи, котрі б у майбутньому могли бути використані вчителями музики. Це спонукало нас розробити завдання та таблиці, згідно яких класифікувалися результати як початкових діагностичних зрізів (констатувальний експеримент), так і контрольних замірів упродовж формуючого експерименту.

Спираючись на критерії визначення рівня музично – творчого розвитку ми провели дослідний констатувальний експеримент по виявленню рівня сформованості музично-творчого розвитку учнів початкової школи. Експериментальна робота в цьому напрямку проводилася нами в 2 етапи.

На І етапі здійснювалося вивчення теоретичного компоненту музично-творчого розвитку учнів, перш за все ми провели дослідження змісту творчого інтересу дітей шляхом масового анкетного опитування. Враховуючи те, що діти цього віку ще не спроможні давати письмові відповіді, потрібно використати в роботі з ними такий різновид анкети як анкета-інтерв'ю (див.Додаток…….). Вона застосовується тоді, коли анкету заповнює сам дослідник, і при цьому він може уточнити думки дитини, з'ясувати мотиви відповідей тощо.

Таблиця 1