Розділ іі. Дослідно-експериментальна робота з музично-творчого розвитку учнів початкової школи на основі сучасних інноваційних технологій

2.1. Діагностика рівня музично-творчого розвитку молодших школярів

Мистецтво є одним з могутніх засобів естетичного виховання. Воно впливає на духовний світ людини, збагачує знаннями, вміннями, і навичками, сприяє гармонійному розвитку особистості. Музично-творчий розвиток школяра є рухомою силою його соціального та індивідуального розвитку, і сприяє в кінцевому результаті розвитку суспільства в цілому. Тому в психолого-педагогічних дослідженнях все більше уваги приділяється вивченню даного явища, як складової комплексного підходу до формування особистості.

Дослідно-експериментальна робота з проблеми музично-творчого розвитку учнів початкової школи на основі використання сучасних інноваційних технологій проводилась нами в два етапи:

Перший етап – констатувальний експеримент – був присвячений визначенню рівнів розвитку музично-творчих здібностей учнів початкової школи;

На другому етапі – формувальний експеримент – нами була проведена дослідно-експериментальна робата по формуванню музично-творчих здібностей.

Для того, щоб приступити до формування музично-творчих здібностей в учнів початкової школи на уроках музики, необхідно було, перш за все, отримати повну картину сформованості досліджуваного нами явища.

З цією метою нами був проведений констатувальний експеримент, що здійснювався на базі ЗОШ №1 I-III ст. м. Переяслав-Хмельницького і охоплював собою 65 учнів початкової школи. Спостереження за дітьми проводились як на уроках музики, так і в позакласній роботі, зокрема, у підготовці й проведенні численних свят, ранків, різноманітних ігрових та навчальних ситуаціях.

Для здійснення експерименту був визначений його зміст, що втілювався у таких завданнях:

1. Вивчити стан розвитку у дітей усіх структурних компонентів формування музично-творчих здібностей. (розвиток музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності.

2. Виявити найбільш доцільні критерії й показники визначення досліджуваного явища.

3. Охарактеризувати вихідні рівні сформованості музично-творчого розвитку в учнів початкової школи.

Нами була розроблена і використана комплексна методика, яка спиралася на різноманітні методи педагогічного дослідження, зокрема, на методи опитування (бесіда, інтерв’ю), слухового аналізу та результатів різних видів музичної діяльності, спостереження, бесіда, опитування, письмові роботи учнів, звукові й письмові анкети, метод незакінчених речень, метод експертних оцінок, ігрові методи, аналіз та опрацювання отриманих матеріалів. Вибір у процесі дослідження тих чи інших методів був обумовлений його змістом, а комплексне їхнє використання дозволило збільшити ємкість і якість одержуваної нами інформації та більш об’єктивно й різнобічно вивчити ті питання, які нас цікавили.

Критерії музично-творчого розвитку школярів ми визначали на основі аналізу компонентів музично-творчого розвитку учнів. При цьому дитяча музична творчість розглядається нами не як окремий вид музичної діяльності (що може бути цілком правомірним і реалізується у власних музичних творах), а як творчі прояви у різних видах музичної діяльності як найвищий рівень оволодіння ними. В співах це імпровізація простих мотивів, що часто виникають невимушено, за власною ініціативою. Ці прояви з'являються дуже рано, що дозволяє запропонувати дитині творчі завдання: придумати власну мелодію на запропонований текст; відтворити нескладний мотив без слів, враховуючи жанровий характер (марш, вальс); передати сумний або веселий настрій. Засвоївши спосіб пісенних імпровізацій діти охоче застосовують його і в своїх іграх. Пісня входить в життя дитини. На основі набутого досвіду діти залучаються до музично-ігрової, танцювальної творчості в цій галузі. Тут їх творчі прояви особливо продуктивні. При передаванні образних рухів у хороводі або в грі у дітей більше можливостей проявити свої здібності та вміння, самостійні та творчі рухи.

Дитяча музична творчість має широкий діапазон. Вона активізує фантазію дитини, побуджає до досягнення самостійно поставленої мети, до пошуків для втілення свого задуму в різних формах і навіть сприяє навчанню, кращому засвоєнню пісень, танців, ігор.

Музична діяльність не включає в себе такий вид як індивідуальне виконавство на фортепіано. По-перше, цей вид потребує додаткового часу на кожного учня окремо, тобто індивідуальної роботи, що не можливо при загальній тривалості уроку в 30 хвилин та наповнюваності класу до 10 осіб. По-друге індивідуальна робота на фортепіано потребує певної професійної музично-теоретичної підготовки учнів. Хоча в процес музичної творчої діяльності все ж таки включається такий вид діяльності, як вивчення елементарних відомостей про музику. Але ці відомості носять загальний характер. Діти знайомляться з засобами музичної виразності, які іноді термінами навіть і не називаються, а лише доступно пояснюються. А також діти отримують знання про будову твору, про його форму. В сфері початкового ознайомлення з нотною грамотою даються в основному практичні вправи для розвитку музичного слуху або співацької інтонації (з метою розуміння їх висотних та ритмічних співвідношень).

Когнітивний компонент музично-творчого розвитку учнів найбільш ефективно формується у процесі слухання музики. В уявленні дітей музика завжди про щось розповідає, тому для кращого її прийняття з дітьми проводять розгорнуті бесіди, де їхню увагу звертають на розвиток музичного образу, а також пояснюють роль окремих засобів музичної виразності у створенні даного образу. Крім слухання, важливим для розвитку учнів та для набуття ними знань, про музичне мистецтво є такий вид музичної діяльності як спів. Під час співів діти навчаються вокально-хоровим навичкам і знайомляться з деякими термінами, які визначають характер твору, темп, динаміку, набувають навичок злитності звучання (стрій) та ансамблевого співу. Під час співу та у перебігу слухання учні усвідомлюють можливості музичного мистецтва у відтворенні внутрішнього світу людини, у відображенні навколишнього життя, людських стосунків.

В музично-ритмічній діяльності діти навчаються вирізняти окремі, найбільш яскраві засоби виразності - регістри, динамічні та темпові нюанси, метричну пульсацію, а також структуру твору: мотив, фраза, речення. Емоційний компонент у дітей молодшого шкільного віку оптимально формується як в співах, так і в музично-ритмічній діяльності тому, що в них найбільш яскраво проявляється емоційна природа музики як виду мистецтва. В співах яскраве виконання пісні зацікавлює та пробуджує бажання у дітей співати. Діти добре сприймають цікаві прийоми виконання пісні. Адекватне відображення музичних образів у музично-ритмічній діяльності можливе тільки за умови повноцінного емоційного відгуку на розвиток музичних подій, глибокого співпереживання, що відтворюється у руках.

Поведінковий компонент музичного творчого розвитку в опосередкованому вигляді вміщує у себе всі види музичної діяльності, що проявляється у музичних перевагах дітей, у бажанні займатися тією чи іншою музичною діяльністю, відвідувати ті чи інші музичні вистави, дивитися певні телепередачі. Головною умовою формування поведінкового компоненту є перш за все бажання дитини проявляти творчість в різних видах діяльності. Переживання музики є не що інше як проникнення в її життєвий зміст, який поза емоційним шляхом не можна ні висловити, ні сприйняти. Тому, емоційний компонент є невідривним компонентом музично-творчого розвитку, і в той же час найбільш яскраво його проявляє. Творче мислення служить складовою створення та усвідомлення музичних переваг та поведінки дітей молодшого шкільного віку, що формуються в результаті емоційних переживань, які, в свою чергу, викликаються виразними засобами музичного мистецтва. Тому роль емоцій в музично-творчому розвитку є визначним, так як без створення умов високого емоційного напруження в процесі музичної діяльності привити творчий інтерес до музики неможливо.

Інтелектуальний та емоційний компоненти музично-творчого розвитку в сукупності реалізуються в конкретній музичній діяльності молодших школярів, яка, в свою чергу, є джерелом прояву активності в галузі музичних явищ та подій. А якісна та кількісна характеристика музичної творчої діяльності молодших школярів - це і є поведінковий компонент. Він виражається в прагненні до самостійності в процесі "добування" музичних знань, ініціатив пошуку, а також вибірковості в слуханні музики та в критичній оцінці оточуючого музичного середовища. Це також міра зацікавленості музикою та схильність до неї, що виявляється перш за все в прагненні проявити себе в позакласній та позашкільній діяльності, а також в процесі різнобічної музичної діяльності.

На основі вищеперерахованих нами компонентів музично-творчого розвитку учнів початкової школи нами було виділено наступні критерії музично-творчого розвитку молодших школярів:

1. теоретичний;

2. емоційний ;

3. творчо-практичний.

Теоретичний критерій тобто оволодіння дітьми знаннями, уміннями, навичками з музики, включав в себе:

- знання елементів музичної мови та їхніх виразних можливостей;

- обізнаність про можливості та особливості відображення в музиці навколишньої дійсності.

Даний критерій передбачав наявність в учнів розвинених музично-слухових та музично-естетичний здібностей. Музично-слухові здібності включають в себе відчуття учнями ладу та ладових змін; відчуття напрямку руху мелодії, стійкості на нестійкості щаблів; адекватне визначення настрою та характеру музики. В учнів присутня також емоційно-рухова реакція на музику є відчуття метроритмічних змін вони можуть відтворити ритмічний малюнок мелодії.

Музично-естетичні (тобто пізнавальні) здібності, як важливий складовий компонент теоретичного критерію музично-творчого розвитку учнів початкової школи передбачає цілісність сприймання емоційно-образного розвитку музики, реагування на зміну характеру музики; якість слухової уваги. Діти не просто сприймають музичний матеріал, а й осмислюють його музичний зміст їх висловлювань про музику відповідність змісту музичного твору.

Емоційний критерій тобто інтенсивність емоційно-оцінного переживання, динаміка емоційно-почуттєвого ставлення до світу звуків, до музики передбачав яскраву емоційну реакцію на музику в процесі музичного сприймання, у висловлених дітьми початкових класів враженнях відчутне глибоке проникнення у зміст музики, в учнів утримується стійкий інтерес до твору протягом його звучання. Характеризується також наявністю індивідуальних музичних уподобань (тобто улюблені стилі, жанри, музичні твори, любимі композитори та види музичної діяльності).

Творчо-практичний критерій виражав міру активності учнів в музично-творчій діяльності, індивідуальні прояви вокальної, інструментальної, хореографічної імпровізації відповідно до особистісно значущих музичних асоціацій, наявність в учнів початкових класів прагнення виразити себе в процесі різних видів музичної діяльності. Даний критерій передбачав перш за все наявність в учнів прагнення до музичної творчості, яскраво розвинену творчу уяву дітей при сприйманні та виконання музики, діти повинні мати оригінальне образне мислення.

В учнів наявний виразний і чистотий співу, пластичність рухів під музику, емоційно-образне інсценування пісень та музичних ігор, точна координація рухів при грі на дитячих музичних інструментах.

Об’ктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів.

Перевірка визначених нами критеріїв музично-творчого розвитку учнів початкової школи здійснювалася за такими показниками: