6.2. Класифікація нейронів

На сьогодні є багато підходів до класифікації нейронів. Форма їхнього тіла може бути різною і залежно від цього їх назвали: пірамідні, кошикоподібні, зір­часті, овальні, веретеноподібні тощо. Розміри тіла нейронів коливаються від 5 мкм {нейрони мозочка) до 900 мкм (нейрони гангліїв черевоногих молюсків). Тіло великих пірамідних нейронів кори головного мозку має розміри від 120-ти до 150-ти мкм. Чим більше тіло нейрона, тим більшою є дендритна зона, тим довший аксон і більше ядро. У великих нейронів розміри ядра досягають 20 мкм, а в дріб­них воно майже повністю заповнює тіло. Великі нейрони отримують більше ін­формації і на більшу відстань її передають.

За довжиною аксона розрізняють довгоаксонні (мотонейрони, пірамідні нейрони) і короткоаксонні (проміжні нейрони спинного мозку, нейрони ретику­лярної формації).

За кількістю відростків розрізняють мультиполярні, біполярні, уніполяр­ні і псевдоуніполярні нейрони. Мультиполярні нейрони мають багато дендритів і один аксон. Такі нейрони найбільш характерні для мозку хребетних. Біполярні нейрони мають два відростки - дендрит і аксон. Біполярні нейрони наявні у слу­ховій, зоровій і нюховій системах. Уніполярні нейрони мають один відросток і властиві гангліонарній нервовій системі безхребетних. Псевдоуніполярні нейрони наявні у спинальних гангліях хребетних і чутливих гангліях черепних нервів. Від яйцеподібного тіла такого нейрона відходить один відросток, який потім ділиться γ- або Т-подібно на дві гілки. Одна гілка йде у центральну нервову систему, а друга - на периферію. Кожна з гілок утворює галуження.

За фізіологічною функцією нейрони поділяють на три групи: чутливі (сен­сорні, рецепторні, аферентні), що сприймають інформацію із зовнішнього або внутрішнього середовища; асоціативні (контактні, проміжні, вставні, інтер-нейрони), що зв'язують різні нервові клітини між собою; рухові (ефекторні, ефе­рентні), що проводять низхідні впливи від вищерозташованих відділів централь­ної нервової системи до нижчерозташованих або до робочих органів.

Аферентні нейрони проводять збудження від рецепторів у центральну нер­вову систему. їх тіла розміщені поза центральною нервовою системою і знаходя­ться у спинномозкових гангліях та у відповідних їм гангліях головного мозку. Це - псевдоуніполярні нейрони. їх, власне, аксони проводять збудження від соми у центри спинного мозку або стовбура мозку, а аксоподібні дендрити ідуть на пе­риферію і утворюють чутливі нервові закінчення - рецептори в шкірі, м'язах і сухожиллях. До аферентних належать також нейрони, аксони яких утворюють вис­хідні шляхи спинного і головного мозку.

Еферентні нейрони проводять збудження з центральної нервової системи до робочих органів (ефекторів) або до нижчерозташованих центрів. Ті ефекторні нейрони, які посилають імпульси до скелетних м'язів, називаються мотонейро-нами. їх тіла знаходяться у передніх рогах сірої речовини спинного мозку, у дов­гастому і середньому мозку. Деякі еферентні нейрони (кори великих півкуль, чер­воного ядра) проводять збудження до мотонейронів. Еферентні нейрони вегетати­вної нервової системи регулюють роботу серця, гладеньких м'язів внутрішніх ор­ганів і залоз. Тіла перших рухових нейронів вегетативної нервової системи роз­міщені в стовбурі мозку і спинному мозку, а других - у периферичних гангліях.

Інтернейрони утворюють найбільшу групу нейронів центральної нервової системи. їх відростки не виходять за межі центральної нервової системи. Ці ней­рони здійснюють зв'язки між рецепторними і ефекторними нейронами. У цент­ральній нервовій системі вставні нейрони утворюють ланцюги, що аналізують вхідну сенсорну інформацію, зберігають її (пам'ять) і формують команди. Встав­ні нейрони, які виконують однакові функції (з однаковими входами і виходами), згруповані у вигляді ядер.

За електрофізіологічною функцією розрізняють збудливі (ексцитаційні) і гальмівні (інгібіційні) нейрони.

Одна з функцій нейронів полягає у синтезі, збереженні і виведенні (секре­ції) медіатора. Залежно від хімічної природи медіатора, розрізняють холінергічні, норадренергічні, дофамінергічпі, серотонінергічні, гліцинергічні, глутамінергічні і ГАМК-ергічні нейрони. Відповідно до принципу Дейла, нейрон синтезує один медіатор і використовує його у всіх своїх терміналях.