1. Діяльність юридичної служби в досудовому врегулюванні господарських спорів

Основною метою врегулювання досудових господарських спорів є попередження негативного впливу на виробництво з боку контрагентів і застосування до них заходів впливу на основі чинного законодавства.

Пред’явленні претензії підприємству вказують на неправомірні дії порушника зобов’язань і вимагають усунення недоліків добровільно або звертаючись до суду.

Претензійна робота на підприємстві спрямована на виконання таких завдань:

1. відновлення порушених прав та захист законних інтересів підприємств;

2. виявлення умов та причин невиконання завдань і зобов’язань або виготовлення продукції неналежної якості;

3. попередження порушень державної, планової, договірної дисципліни та чинного законодавства;

4. поліпшення економічних показників господарської діяльності підприємства;

5. відшкодування за рахунок винних осіб завданих підприємству збитків.

Юридична служба організовує позовну роботу і здійснює контроль за її проведенням.

До специфіки діяльності підприємства його функціональних особливостей та структури можна віднести видання наказу та затвердження положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи. Чітко розподіляються обов’язки структурних підрозділів по підготовці та розгляду претензій та позовів у кожному структурному підрозділів. Наказом або розпорядженням керівника така робота покладається на конкретних працівників. Здійснення контролю за дотриманням структурними підрозділами встановленого порядку на підприємстві, пред’явлення і розгляду претензій покладається на юридичну службу.

Юридичні служби визначають загальні методи та прийоми претензійної роботи, а також їх організаційну форму. Кожне підприємство, установа, організація, розробляє положення про порядок ведення претензійно-позовної роботи відповідно до вимог ЦПК, КАСУ, ГПК, Загального положення про юридичну службу, та положення про державне підприємство, інших нормативно-правових актів та рекомендацій Міністерства юстиції України.

До функцій юридичної служби належить контроль за правильністю додержання претензій, відповідей до них, узагальнення результатів претензійної роботи, підготовка керівництву пропозицій щодо усунення недоліків у претензійній роботі підрозділів.

Структурні підрозділи та юридична служба підприємства повинні вести відповідні журнали обліку претензій які пред’являються до підприємства.

Підприємства чиї права та законні інтереси порушено з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів, звертаються з письмовою претензією.

У претензії відповідно до ст. 6 ГПК зазначається:

1) повне найменування та поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації яким ця претензія пред’являється, дата і номер претензії;

2) обставини на підставі яких пред’являється претензія і докази які підтверджують ці обставини, посилання;

3) вимоги заявника претензії;

4) сума претензії та її розрахунки;

5) перелік документів які додаються до претензії і докази;

Документи які підтверджують вимоги заявника додаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях якщо такі документи є у другої сторони то вони можуть не додаватися до претензії. Претензія підписується уповноваженою особою підприємства або його представником і надсилаються адресатові рекомендованим листом або цінним, вручається під розписку.

Претензії розглядаються у термін, який визначено місячним строком і обчислюється з дня одержання претензії.

У випадках, коли необхідна перевірка забракованих продуктів, товарів підприємством – виготовлювачем, то така претензія розглядається протягом двох місяців.

Якщо до претензії не додано всіх документів необхідних для її розгляду, то вони витребовуються у заявника із зазначенням терміну їх подання, який не може бути меншим п’яти днів не враховуючи поштовий обіг.

У відповіді на претензію яка подається у письмовій формі повинно бути повне найменування і поштові реквізити підприємств, установ, організацій, яким надсилається ця відповідь, дата і номер відповіді, дата і номер претензії на яку дається відповідь.

Якщо претензію визнано повністю або частково, то вказується визнана сума, назва, номер, і дата розрахункового документа на перерахування цієї суми та термін і засіб задоволення претензій, якщо вона не підлягає грошовій оцінці.

В разі відхилення претензії повністю або частково, то вказуються мотиви відхилення з посиланням на нормативно-правові акти та документи, які обґрунтовують відхилення претензії. В такому випадку заявникові повертаються оригінали документів, які одержано із претензією танадсилаються документи, які обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії. Відповідь на претензію обов’язково підписується уповноваженою особою підприємства або представником підприємства і надсилається цінним, рекомендованим листом або із врученням під розписку.

У практиці претензійно-позовної роботи найчастіше розглядаються претензії які виникають за таких підстав:

1) порушення договорів поставки продуктів, товарів, сировини, матеріалів, устаткування машин;

2) договору перевезення вантажів залізницею, морським, річковим, автомобільним транспортом;

3) невиконання або неналежне виконання договору підряду;

4) надання підприємству різних послуг, розірвання оренди майна і землі.

Досудове врегулювання господарських спорів не поширюється на:

1. справи у спорах про визнання договорів недійсними;

2. справи, що виникли при виконанні, змінні, розірванні договорів, які визнанні недійсними і не відповідають чинному законодавству;

3. справи про стягнення штрафів НБУ;

4. спори про звернення на заставлене майно.