3. Організація прийняття продукції та товарів на підприємстві за якістю та кількістю

Стосовно організації прийняття продукції та товарів основними завданнями є: контроль за збереженням матеріальних цінностей, перевірка виконання постачання договірних зобов’язань за кількістю асортиментів і якістю, комплектністю товарів недопущенням в торгову мережу недоброякісних товарів і їх реалізації пред’явлення до постачальників майнових претензій за неналежне виконання прийняття товарів. Попереднє прийняття здійснюється способом зважування підрахунку місць за допомогою відкриття товарів.

Інструкції визначають правила при прийнятті продукції і товарів та порядок складання акта у разі визначення нестачі, невідповідності продукції та інших порушень.

З метою недопущення невиробничих витрат випуску та продажу неякісної продукції та її використання, одержувач повинен провести її прийняття за кількістю і якістю.

Одним із важливих напрямків діяльності виробника є підвищення ефективності виготовлення якісної продукції та надання робіт і послуг. Незабезпечення цього може призвести до значних матеріальних та моральних збитків.

Правове забезпечення означає виконання таких завдань:

1. дотримання і зміцнення законності при виготовленні продукції;

2. організація ефективного застосування правових засобів з метою підвищення якості продукції;

3. застосування правової відповідальності до осіб, які винні у випуску продукції неналежної якості;

4. правова регламентація господарських відносин з управління якістю продукції.

Юридична служба здійснює методичне керівництво правового забезпечення роботи управління за якістю продукції та координує свою діяльність з іншими структурними підрозділами, а також проводить правову експертизу нормативно-правових актів.

Належну увагу юридична служба має приділяти встановленому порядку прийняття продукції. Особливе значення має претензійно-позовна робота, а також узагальнення та аналіз законодавства з якості продукції, підтримка продукції та умов щодо випуску неякісної продукції.

Іншим засобом, що належить до правового регулювання питань якості, є сертифікація. Сертифікація – це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення відповідності продукції встановленим або ініційованим вимогам, про що видається відповідний сертифікат.

Сертифікація продукції (процесів, робіт, послуг) в Україні здійснюється, з метою:

- запобігання реалізації небезпечної продукції;

• сприяння споживачам у компетентному виборі продукції;

• створення умов для участі суб’єктів підприємництва в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві і міжнародній торгівлі. Сертифікація продукції може бути обов’язковою чи добровільною. Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28.

Обов’язкова сертифікація передбачає перевірку і випробовування продукції для визначення її характеристик, а також подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією. В разі позитивного проходження випробувань компетентний орган видає сертифікат і заявникові надається право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Добровільна сертифікація може здійснюватися за ініціативою виготовлювача, продавця, споживача, органів державної виконавчої влади, громадських організацій і окремих громадян на договірних умовах між заявником і органом із сертифікації на предмет відповідності продукції вимогам, не віднесеним до обов’язкових.

Щодо окремих видів продукції можуть встановлюватися особливі правила сертифікації. Так, наказами Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 13 вересня 1996 р. № 378 та від 13.09.1996 № 379 були затверджені, відповідно, Правила обов’язкової сертифікації тютюнових виробів і Правила обов’язкової сертифікації алкогольних напоїв. Вимоги зазначених Правил та інших нормативних актів у сфері сертифікації є обов’язковими для органів сертифікації, акредитованих в державній системі сертифікації, а також для підприємств незалежно від форм власності, в тому числі іноземних, які виробляють чи поставляють продукцію.

До створеної Держстандартом України системи УкрСЕПРО (українська національна система сертифікації) входить 131 орган сертифікації, 565 випробувальних лабораторій, 11 органів сертифікації систем якості.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» будь-який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію, реалізовані або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки. Документами, що підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є:

• сертифікат відповідності;

• Державний реєстр харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи; – ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження;

• карантинний дозвіл для продукції рослинного походження. Імпортні харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали допускаються на митну територію України за умови виконання постачальником правил їх реєстрації та сертифікації.

Незважаючи на те, що сертифікація, на відміну від стандартизації, безпосередньо не містить показників, яким має відповідати продукція, що виготовляється, вона сприяє встановленню фактичної якості виготовленої продукції, знижує можливість реалізації неякісної продукції, дисциплінує суб’єктів підприємництва і, безумовно, виконує для споживача інформаційну функцію щодо властивостей товару.

Усі товари, які надходять повинні бути прийняті за кількістю та якістю. Це дозволяє забезпечити контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей в магазинах, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, сприяє організації контролю за виконанням постачальниками договірних зобов’язань.

Приймання товарів за кількістю та якістю є обов’язковою операцією технологічного процесу.

Приймання товарів – це комплекс робіт з перевірки кількості та якості отриманих товарів, оформлення їх приймання відповідними документами та оприбуткування товарів.

Основними завданнями, роботи з приймання товарів є:

– контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей;

• перевірка виконання постачальниками договірних зобов’язань за кількістю, асортиментом, якістю і комплектністю товарів;

• недопущення в торговельну мережу недоброякісних товарів і реалізації товарів, котрі не відповідають за якістю вимогам стандартів, технічним умовам та ін.;

• пред’явлення до постачальників (виробників) майнових претензій за неналежне виконання ними умов договорів.

Приймання товарів може проводитися:

• на складі постачальника (виробника, вантажовідправника) товарів;

• на складі одержувача товарів;

• на складі підприємства транcпорту – перевізника товарів або в місцях розкривання опломбованих чи в місцях розвантажування неопломбованих транспортних засобів транспорту загального користування.

Основними елементами процесу приймання всіх товарів є:

• ознайомлення з транспортними і супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

• перевірка відповідності найменування товарів і маркування даним супровідних документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• розкривання тари;

• перевірка якості товарів;

• документальне оформлення результатів приймання.

Приймання товарів за кількістю та якістю має проводитись у встановлені терміни. Приймання товарів, отриманих без тари, у відкритій або пошкодженій тарі, проводиться під час отримання їх від постачальника. У цьому разі приймання проводиться в один етап, і строки остаточного приймання товарів за кількістю та якістю не встановлюються.

Остаточне приймання товарів за кількістю має бути проведене в такий строк:

а) товари з обмеженими термінами зберігання – не пізніше ніж через 24 години;

б) усі інші товари — не пізніше ніж через 10 днів після їх надходження.

Приймання товарів у тарі проводиться у два етапи: попереднє і остаточне приймання. Попереднє приймання здійснюють способом зважування або підрахунку кількості місць, без розкриття тари. Остаточне приймання товару за кількістю здійснюють способом розкриття тари та перевіряння її вмісту (перерахунок кількості товарних одиниць, визначення маси нетто тощо).

Приймання вважається, проведеним вчасно, якщо перевірка кількості та якості товарів закінчена у визначені терміни. Отримані товари повинні відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов.

Організація, приймання повинна забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від підготовки товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. Постачальник зобов’язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, підсортовані й упаковані.

Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим у договорі може бути обумовлено застосування для цих операцій норм та вимог, установлених Інструкціями «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, за кількістю» і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю».

Приймання товарів повинне здійснюватись тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Ці працівники зобов’язані знати правила і строки приймання товарів, порядок документального оформлення результатів приймання у випадках виявлення розбіжностей за кількістю чи якістю товарів, порядок і строки подання повідомлення про виклик представника постачальника тощо.

Приймання товарів за кількістю полягає у зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів з даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказаних у супровідних документах.

Приймання товарів за кількістю проводиться: а) при централізованому завезенні товарів постачальником – безпосередньо в магазині; б) при вивезенні товару транспортом магазину – на складі постачальника; в) при іногородній поставці – на станції (пристані) призначення.

Приймання товарів оформляється накладенням на супровідний документ штампа з вказівкою дати, номера штампа, кількості й суми прийнятого товару, а також підписом матеріально-відповідальної особи, яка приймала товар.

Остаточні результати приймання товарів за кількістю оформляються актом, про встановлення розбіжностей за кількістю під час приймання товарів, який складається в день закінчення приймання. До акту повинні бути прикладені копії супровідних документів, документ, який засвідчує повноваження представника постачальника, тощо. Акт повинен бути підписаний всіма особами, котрі брали участь у прийманні товарів за кількістю, і затверджений керівником підприємства-одержувача не пізніше від наступного дня з моменту його складання.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки, маркування з вимогами стандартів, ТУ, договорів з даними супровідних документів постачальника. Приймання товарів за якістю повинно проводитися з точним дотриманням вимог стандартів, ТУ, інших обов’язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які посвідчують якість і комплектність товарів, – технічного паспорта, сертифіката, специфікації та ін.

Одночасно з перевіркою якості товарів перевіряють зміст, і правильність їх маркування (за даними маркування визначають виготівника виробу, найменування, сорт товару, дату виготовлення та інші дані, передбачені стандартами або ТУ; маркування повинне бути нанесене або безпосередньо на товар (виріб) або на прикріплений на нього ярлик).

За підсумками приймання товарів за якістю та комплектністю з участю осіб, які брали участь у ньому, у день закінчення приймання складається двосторонній акт, зміст якого регламентується Інструкцією. В цьому акті мають бути сформульовані висновки про характер виявлених дефектів у товарах, причини та винуватців їх виникнення. Акт приймання затверджує керівник підприємcтва-одержувача не пізніше ніж через 3 днів після складання, Затверджений акт служить підставою для оформлення претензії до постачальника, порядок подання якої визначений законодавством України,

У разі виявлення прихованих вад у товарах, відповідний акт повинен бути оформлений протягом 5 днів після виявлення, але не пізніше від 4 місяців від дня надходження товарів на склад підприємства, котре виявило ці недоліки (якщо інші терміни не встановлені договором сторін). При цьому під прихованими вадами розуміють такі, що не можуть бути виявлені під час звичайної для даного товару перевірки і можуть виявитися в процесі зберігання, підготовки до продажу або використання товарів.

Особлива роль процесів приймання товарів за кількістю та якістю в забезпеченні збереження товарно-матеріальних цінностей обумовлює необхідність їх якісної організації, зокрема через дотримання певних рекомендацій та здійснення відповідних організаційно-технічних заходів.