- •1)Ів та її роль на сучасному етапі
- •2)Поняття ів
- •3)Проприєтарна теорія
- •4)Теорія виключних прав
- •Загальна характеристика об'єктів права ів.
- •6. Система права ів.
- •7)Конституція україни
- •8)Цивільний кодекс україни
- •9)Спеціальні закони
- •11)Держінспектор з питань ів
- •12)Правові засади д-сті патентних повірених
- •13)Поняття авторського права та його джерела.
- •14)Поняття та ознаки твору як обєкта авторського твору.
- •15) Види обєктів авторського права.
- •16) Об’єкти, що не охороняються авторським правом.
- •17) Суб’єкти авторського права.
- •18) Співавторство, види.
- •19) Виникнення суб’єктивних авторських прав.
- •20) Знак охорони авторського права, його значення.
- •21) Державна реєстрація авторських прав.
- •23) Майнові авторські права.
- •24. Випадки вільного використання творів в авторському праві.
- •25) Строк дії майнових авторських прав, правові наслідки спливу.
- •26)Колективне управління авторськими майновими правами.
- •27)Поняття та джерела сп.
- •32)Майнові права і.В на виконання фонограми, відеограми.
- •33)Випадки вільного використання обєктів сп.
- •34)Строки дії майнових сп.
- •35)Поняття та джерела патентного права.
- •37)Умови надання правової охорони винаходу.
- •38)Корисна модель: поняття, обєкти, умови надання охорони.
- •39)Промисловий зразок: поняття, обєкти, умови надання охорони.
- •40) Службові винаходи, промислові зразки.
- •42)Субєкти патентних правовідносин.
- •43)Патент: поняття, види, межі чинності.
- •44)Право на патент та його субєкти.
- •45)Заявка на винахід та вимоги до неї.
- •46)Заявка на промисловий зразок та вимоги до неї.
- •47) Дата подання заявки на винахід та промисловий зразок.
- •48)Поняття,види,система патентної експертизи.
- •49) Реєстрація про видачу патенту, публікація відомостей про нього, видача патенту.
- •50) Особисті майнові та немайнові права винахідника (автора прм зразка).
- •51) Майнові права, що виникають з патенту на винахід.
- •52) Дії, що не визнаються порушенням права володільця патенту.
- •53) Дострокове припинення чинності патенту.
- •54) Визнання патенту недійсним.
- •55)Характеристика засобів індивідуалізації.
- •56) Комерційне (фірмове) найменування: поняття, структура, вимоги.
- •57)Субєкти права на комерційне найменування, виникнення права на нього.
- •58) Зміст майнових прав на км.
- •59)Торговельна марка: поняття, обєкти, умови надання охорони.
- •60)Субєкти права на торговельну марку.
- •61)Набуття пів на торговельну марку.
- •62) Зміст та межі майнових прав на торговельну марку.
- •63) Право на географічне зазначення.
- •64)Право і.В на соРти рослин і породу тварин.
- •65) Компонування інтегральної мікросхеми як обєкт права ів
- •66)Право і.В на раціоналізаторську пропозицію.
- •67)Право і.В на комерційну таємницю.
- •68)Право і.В на наукове відкриття.
- •69) Характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами.
- •70)Ліцензія: поняття, види.
- •71) Ліцензійний договір: поняття, правова природа.
- •72)Сторони ліцензійного договору.Укладення договору.
- •73)Зміст ліцензійного договору.
- •74)Договір про передання виключних майнових прав ів
- •75)Договір про створення за замовленням і використанням обєкта права ів
- •76) Авторські договори: поняття, види, правове регулювання.
- •77)Договір кк: поняття, правова природа.
- •78)Сторони договору концесії,форма договору.
- •79)Зміст договору кк.
- •80)Права та обовязки сторін за договором концесії.
- •81)ЗагАльна характеристика Захисту права ів
- •82)Цивільно-правові способи Захисту.
- •83)Захист права і.В судом.
- •84)Адміністративний порядок захисту.
- •85) Характеристика системи міжн. Охорони і.В
- •86) Всесвітня організація ів
- •87)Міжнародні договори у сфері авторського права.
- •88)Міжнародні договори у сфері охорони сп.
- •89)Міжнародні договори у сфері патентного права.
- •90)Міжнародні договори про охорону товарних знаків.
60)Субєкти права на торговельну марку.
Суб'єктами права на торговельну марку законодавство України визнає: ЮО і ФО. без будь-яких обмежень. Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг теж не передбачена необхідність подання заявником документів, що підтверджували б за ним статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» іноземні особи й особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності. Водночас іноземні та інші особи, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Державним департаментом інтелектуальної власності реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих у встановленому порядку.
Суб'єктами права на одну й ту саму торговельну марку можуть бути декілька осіб (ч. 2 ст. 493 ЦК України). Це положення відповідає ст. 7 Паризької конвенції про охорону промислової власності, де йдеться про надання охорони колективним знакам (Особливістю колективних торговельних марок є їх належність не конкретному члену, а організації в цілому. Лише остання має весь комплекс ПІВна колективне позначення. Членам організації надається лише право у порядку та на умовах, визначених статутом колективного знаку використовувати останній у процесі здійснення своєї підприємницької діяльності). ГК України також дає визначення торговельної марки, права на яку належить декільком особам. Відповідно до ст. 158 торговельна марка, право на яку належить кільком особам, - це марка, що відрізняє товари і послуги учасників об'єднання підприємств (торговельна марка об'єднання, спільна торговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб'єктів господарювання, або використовується спільно кількома суб'єктами в інших випадках, передбачених законом.
61)Набуття пів на торговельну марку.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору у встановленому порядку. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені чинним законодавством.
У свідоцтві міститься зображення торговельної марки, перелік товарів і послуг, згрупованих за міжнародною класифікацію, на які поширюється правова охорона торговельної марки, дата початку та закінчення правової охорони марки.
Особа (сама або через ПП або іншу довірену особу) , яка бажає отримати свідоцтво подає заявку до ДДІВ Міністерства освіти і науки України (далі - Держдепартамент). Заявка іноземної фізичної чи юридичної особи- подається лише через представника у справах ІВ (патентного повіреного).
Заявка на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака, зображення позначення, що заявляється, та перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП). Необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу. Він може подати в заявці кольорові зображення цього знака.
За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги.
Умовою реєстрації позначення, що заявляється як торговельна марка, є вимога його охороноздатності: 1) не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі 2) на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.Підстави для відмови у наданні правової охорони: 1) наявність у заявленому позначенні елементів, що імітують державну чи офіційну символіку (герби, прапори, офіційні назви держав, емблеми міжнародних організацій тощо). Вони можуть бути включені до позначення лише як елементи, що не охороняються за наявності згоди відповідного компетентного органу. 2) дефекти позначення, що не дають йому можливості виконувати ідентифікуючі функції. До них належать відсутність розрізняльної здатності позначення, його загальновживаність, оманливість чи вказівка лише на вид, якість, склад, кількість або властивості товарів і послуг. Наявність таких обставин є абсолютною підставою відмови у правовій охороні. Не можуть також одержати правову охорону позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію засобами індивідуалізації чи іншими об'єктами інтелектуальної власності (торговельними марками, комерційними найменуваннями, кваліфікованими зазначеннями походження товарів, промисловим зразками, назвами чи фрагментами з творів науки, літератури, мистецтва, іменами та псевдонімами відомих осіб). Такі марки можуть бути зареєстровані лише у випадку одержання попереднього дозволу відповідних правоволодільців.
З метою перевірки відповідності поданого на реєстрацію позначення умовам правової охорони проводиться формальна (встановлюється дата подання заявки, заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам, а документ про сплату збору за подання заявки - на відповідність встановленим вимога)та кваліфікаційна експертиза заявки -перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації марки. Відповідь заявника надається протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи.
Рішення: На підставі рішення ДДІВ про реєстрацію марки та за наявності документів про сплату державного мита і збору здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Держдепартамент здійснює державну реєстрацію марки. Видача свідоцтва здійснюється Держдепартаментом у місячний строк після державної реєстрації марки.
Не вимагає засвідчення свідоцтвом 1) факт набуття ПІВна торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або 2) визнана в установленому законом порядку добре відомою. ( Паризької конвенції про охорону промислової власності). Визнання знака для товарів і послуг добре відомим може здійснюватися Апеляційною палатою Держдепартаменту, відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України N 228 від 15.04.2005 р., або судом.