3) Яким міжнародним договором (дата підписання) врегульовані питання пріоритету попередньої заявки і в чому суть цього правила?

Однією з перших міжнародно-правових угод з охорони промислової власності була Паризька конвенція про охорону промислової власності, укладена 20 березня 1883 р. Паризька конвенція окреслила коло об'єктів промислової власності, які підлягають правовій охороні. Паризька конвенція передбачає право держав-учасниць ук¬ладати між собою окремі угоди, які можуть охоплювати певні аспекти промислової власності. Паризька конвенція не передбачає міжнародного патенту, чинного на території всіх країн Союзу. Одним із засадничих принципів Паризь¬кої конвенції є принцип національного режиму та конвенційного пріоритету. Договір про патентну кооперацію передбачає можливість складання і подання так званої міжнародної заявки. Можливість створення єдиного патенту передбачено окремими міжнародними угодами регіонального характеру(Європейська патентна конвенція,Євразійська патентна конвенція)

Патентні законодавства всіх країн-учасниць Паризької конвенції про охорону промислової власності (далі – Паризька конвенція), у тому числі й Україна, містять умови надання конвенційного пріорите¬ту. Відповідно до Паризької конвенції, дата подання заявки до Установи або у відповідний орган країни-учасниці Паризької конвенції визнається датою, що визначає пріоритет наступних заявок на такий самий винахід, які подані тим самим заявником або його правонаступником в інших країнах-учасницях. Пріоритетна пільга надається протягом 12 місяців з дати подан¬ня першої заявки на винахід. При цьому перша заяв¬ка, на яку посилається заявник в обґрунтуванні свого пріоритету, по¬винна бути належним чином оформлена, тобто відповідати вимогам національного законодавства країни її подання. Цей пріоритет названо конвенційним.

Заявник, який бажає скористатися правом конвенційного пріори¬тету в Україні, повинен протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подати заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі-учасниці Паризької конвенції, з перекладом на укра¬їнську мову. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на конвенційний пріоритет вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

Крім конвенційного, в Україні заявник має право на встано¬влення пріоритету за датою подання попередньої заявки на винахід

4) Який орган (органи) можуть визначити чи є знак загальновідомим?

Наказ Міносвіти і науки Про затвердження Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності. Визнання знака для товарів і послуг добре відомим в Україні здійснюється Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України.

5) Особисті немайнові права виконавця.

1. Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:

а) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;

б) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);

в) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.Виробник фонограми, виробник відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів,вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.

6) Коли винахід вважається новим?

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об’єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень теххніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи.

5 варіант

1) Елементи системи ІВ.

Норми П.І.В. на даний момент належним чином не структуризовані та уніфіковані у повній мірі, про що свідчить значний масив законів та інших н-п актів які регулюють відносини з приводу виникнення, зміни та припинення права І.В. Найбільш домінуючими в цій сфері є цивільно–правові інститути (з певною долею адміністративних). Система права І.В. (як інституту цивільного права, а не самостійної галузі) складається з таких основних субінститутів та норм: Авторського права та суміжних прав; Патентного права; Правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг; Норми що регулюють відносини щодо правової охорони інших (нетрадиційних) об’єктів права інтелектальної власності; Інститути договірів у сфері інтелектуальної власності (ліцензійного та договору франчайзингу); Захист права інтелектуальної власності.