5.)Принцип вичерпності в патентному праві

Патент — це державний охоронний документ на нове технічне рішення у певній галузі, що засвідчує його першість (пріоритет) та авторство і встановлює виключні права патентовласника, дійсні на території держави, де був виданий цей охоронний документ, протягом законодавчо встановленого терміну.

!!!!*Об'єктами патентного права є винаходи, корисні моделі, промислові зразки, штами мікроорганізмів, комп'ютерні програми тощо.

!!!*У пункті 3 статті 4 Патентного закону закріплений вичерпний перелік винаходів, які не визнаються патентоспроможними, а саме: - Наукові теорії та математичні методи; - Методи організації та управління господарством; - Умовні позначення, розклади, правила; - Методи виконання розумових операцій; - Алгоритми і програми для обчислювальних машин; - Проекти та схеми планування споруд, будинків, територій; - Рішення, що стосуються лише зовнішнього вигляду виробів, спрямовані на задоволення естетичних потреб (тобто промислові зразки); - Топології інтегральних мікросхем; - Сорти рослин і породи тварин; - Рішення, які суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі.

додаткове бла бла(За своєю природою патентне право є виключним правом, що належить до науково-технічної сфери творчої інтелектуальної діяльності. Його носій може сам використовувати об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються, давати дозвіл на використання цих об'єктів певним особам і водночас забороняти усім іншим суб'єктам господарювання використовувати цей об'єкт без дозволу патентовласника. Патентне право характеризується:

— територіальним принципом охорони, згідно з яким патент видається відповідно до національного законодавства і всі пов'язані з ним права географічно обмежені кордонами країни чи регіону;

— видачею патентними органами відповідно до передбаченої законом процедури спеціального охоронного документа (патенту, свідоцтва), який діє протягом певного терміну, по закінченні якого об'єкт інтелектуальної власності переходить у суспільну власність.)

6). Комерційне найменування — засіб індивідуалізації, що дозволяє відрізнити одну особу з-поміж інших

За станом на червень 2007 року в законодавстві України не визначено, які дії є використанням комерційного найменування. Але враховуючи сутність комерційного найменування як засобу індивідуалізації, до форм використання комерційного найменування належить використання його на товарах, їх упаковці, в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації

КМ має відповідати таким вимогам:істинність,постійність,виключність фірми.

Істинність- Комерційне найменування не повинно вводити в оману споживачів щодо справжньої діяльності підприємства

Постійність –стабільність ком найм,що забезпечується,як правило,протягом всього часу ЮО.

Виключність-км має давати можливість відрізнити одне найменування від іншого.

Субєкт-юрид особа,що займ підприємн. Ді-стю. В ГК суб’єкт-підприємець може заявити як комерц найм своє прізвище чи імя.НЕ є суб-філія,представництво ЮО.

Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Стаття 491. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

Варіант № 9

• Порівняння понять «інтелектуальна діяльність» і «творча діяльність»

Інтелектуальна діяльність – діяльність, заснована на розумі, розсуду, чуттєвих і пізнавальних здібностях людини.

Інтелектуальна діяльність — одна з форм життєдіяльності людини, сутнісна основа процесу створення інтелектуального продукту та відтворення інтелектуального капіталу, найпотужніша рушійна сила розвитку людської цивілізації. Вона спирається на сукупність досягнень науки, культури, традиції та духовні цінності, накопичені людством протягом тисячоліть.

Інтелектуальна діяльність поєднує два взаємопов'язані аспекти: репродуктивний — спрямований на вирішення стандартних завдань, досягнення заданих результатів, застосування відомих алгоритмів та типових засобів; творчий (продуктивний) — спрямований на вирішення нестандартних завдань, які вимагають створення нових (неповторних, оригінальних, унікальних) або нестандартного застосування відомих засобів у принципово нових ситуаціях, які не мають аналогів у минулому.

Творча (продуктивна) праця спрямована на створення і впровадження інновацій. Водночас її результатом є не лише новий інтелектуальний продукт, а й інтелектуальний розвиток самої особистості.

Поєднуючи творчу і репродуктивну складові, інтелектуальна діяльність втілюється і виявляється у певних результатах — інтелектуальних продуктах. Слід зауважити, що не існує абсолютно творчого результату, водночас не існує інтелектуального продукту, отриманого без мінімальних творчих зусиль. Не будь-яка інтелектуальна діяльність є творчою працею, водночас будь-який творчий результат — продукт інтелектуальної діяльності

На думку шанованого Коссака поняття «інтелектуальна діяльність» є ширшим, ніж поняття «творча діяльність». Інтелектуальна діяльність може і не завершуватись творчим результатом.

• Види вільного використання авторських прав.

Зазначені у ст. 21-25 ЗУ « Про АП і СП»: