Слова до тексту

Cassandra, ae (f) – Кассандра, відома провісниця, віщуванням якої не повірили Троянці

ruina, ae (f) – руїна

lacrĭma, ae (f) – сльоза

interficio, feci, fectum, ěre – вбивати

expugno, āvi, ātum, āre – перемогти, завойувати

introduco, duxi, ductum, ěre – вводити

equus, i (m) – кінь

ligneus, a, um – дерев’яний

includo, clusi, clusum, ěre – замикати, вміщувати

incendo, ndi, nsum, ěre – запалювати

destruo, struxi, structum, ěre – ламати, руйнувати

detrăho, traxi, tractum, ěre – забирати

signum, i (n) – знак, ознака

matrona, ae (f) – заміжня жінка

Тема 5. Іменники ііі відміни.

План:

1. Характеристика іменників ІІІ відміни.

2. Приголосна, голосна та мішана група ІІІ відміни.

І. Характеристика іменників ІІІ відміни.

І. Правило: До ІІІ відміни належать іменники чоловічого, жіночого та середнього родів, які в родовому відмінку однини ( gen.s.) мають закінчення – is. В N.s. – закінчення різні. Номінатив іменників ІІІ відміни утворюється сигматично (за допомогою s) або асигматично (без s)

Основи на c, g, t, d утворюють сигматичний номінатив:

N. s. G. S. Основа

lex (f) leg-is leg (leg +s > lex)

pax (f) pac-is pac (pac + s > pax)

dens (m) dent-is dent (dent + s > dens)

palus (f) palud-is palud (palud +s > palus)

Основи на l, r, n, s утворюють aсигматичний номінатив:

consul, consŭlis (m)

victor, victōris (m)

noměn, nomĭnis (n) ( e → i у відкритому складі)

mos, moris (m) ( s між голосними → r за законом ротацізму)

N.B. Практичну основу іменників ІІІ відміни визначаємо, відкинувши у родовому відмінку закінчення – is: homĭn - is

Найуживаніші родові закінчення іменників ІІІ відміни в N. S. :

Чоловічий рід: o, or, os, er, es, ex: flos, floris(m) – квітка; miles, milĭtis (m) – воїн , iudex, iudĭcis (m) – суддя

Жіночий рід: io, do, go, as, us, x, is, es, s: regio, ōnis (f) – область, civĭtas, ātis (f) – держава, salus, ūtis (f) – здоров’я; pax, pacis (f) – мир

Середній рід: en, c, us, l, ut, ur, e, al, ar, ma: carmen, ĭnis (n) – пісня, corpus, ŏris (n) – тіло, caput, ĭtis (n) – голова, exemplar, is (n) – примірник

ІІ. Приголосна, голосна та мішана група ІІІ відміни

За характером історичної основи у ІІІ відміні виділяють три типи відмінювання: приголосний, голосний та мішаний.

Приголосний тип ІІІ відміни (Classis consonans)

Правило: До приголосної групи ІІІ відміни належать нерівноскладові (мають нерівну кількість складів в N. S. i G. S. (lex, legis (f) закон), іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний:

imperator, ōris (m) – полководець

lex, legis (f) – закон

noměn, nomĭnis (n) – ім’я

Зразок відмінювання:

orator, ōris (m) lex, legis (f) tempǔs, ōris (n)

S. S. S.

N.V. orator lex tempǔs

G. oratōr-is leg-is tempŏr-is

D. oratōr-i leg-i tempŏr-i

Acc. oratōr-ěm leg-ěm tempŭs

Abl. oratōr-e leg-e tempŏr-e

Pl. Pl. Pl.

N.V. oratōr-es leg-es tempŏr-a

G. oratōr-ŭm leg-ŭm tempŏr-um

D. oratōr-ĭbus leg-ĭbus tempǒr-ĭbus

Acc. oratōr-es leg-es tempǒr-a

Abl. oratōr-ĭbus leg-ĭbus tempǒr-ĭbus

Голосний тип ІІІ відміни (Classis vocalis)

Правило: До голосного типу іменників ІІІ відміни належать іменники середнього роду з закінченням в N. S. -e, -al, -ar, а в G. S. -is

Історично основа цих іменників закінчувалась на голосний -і

mare, maris (n) – море

anĭmal, is (n) – тварина

exemplar, is (n) – зразок, примірник

N.B. До голосної групи ІІІ відміни належать іменники жіночого роду:

turris, is (f) – вежа

securis, is (f) – сокира

sitis (is) f – спрага

puppis, is (f) – корма

febris, is (f) – гарячка (лихоманка)

tussis, is (f) – кашель

anĭmal, is (n) turris, is (f)

S. S.

N.V. anĭmal N.V. turris

G. anĭmal-is G. turr-is

D. anĭmal-i D. turr-i

Acc. anĭmal Acc. turr-im

Abl. anĭmal-i Abl. turr-i

Pl. Pl.

N.V. anĭmal-ia N.V. turr-es

G. anĭmal-ium G. turr-ium

D. anĭmal-ĭbus D. turr-ĭbus

Acc. anĭmal-ia Acc. turr-es

Abl. anĭmal-ĭbus Abl. turr-ĭbus

Мішаний тип ІІІ відміни (Classis mixta)

Правило: До мішаного типу іменників ІІІ відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які у N.s. закінчуються на -es, -is:

nubes, is (f) – хмара

civis, is (m,f) – громадянин(нка)

testis, is (m,f) – свідок

avis, is (f) – птах

finis, is (m) – кінець

б) нерівноскладові іменники, які мають практичну основу на два, або більше приголосних:

pars, partis (f) – частина pons, pontis (m)

urbs, urbis (f) – місто dens, dentis (m)

nox, noctis (f) – ніч

N.B. за приголосною групою відмінюються іменники:

pater, tris (m) – батько

mater, tris (f ) – мати

frater, tris (m) – брат

parens, parentis (m) – близький родич

iuvěnis, is (m) – молодик

canis, is (m, f) – собака

pars, partis (f) -частина

S. Pl.

N.V. pars N.V. part – es

G. part – is G. part – ium

D. part – i D. part – ĭbus

Acc. part –em Acc. part - es

Abl. part – e Abl. part – ĭbus

civis, is (m, f) – громадянин

S. Pl.

N.V. civis N.V. civ-es

G. civ-is G. civ-ium

D. civ-i D. civ-ĭbus

Acc. civ-em Acc. civ-es

Abl. civ-e Abl. civ-ĭbus

N.B. os, ossis (n) – кістка

cor, cordis (n) – серце

S. Pl.

N.V. os N.V. oss-a

G. oss-is G. oss-ium

D. oss-i D. oss-ĭbus

Acc. os Acc. oss-a

Abl. oss-e Abl. oss-ĭbus

Вправи

І. Провідміняйте наступні іменники:

inspector, ōris (m) – оглядач, імператорський чиновник

institutio, ōnis (f) – установа, навчання

opus, opĕris (n) – труд, справа, твір

II. Визначте граматичні форми іменників, перекладіть: inscriptiōnes, facultātem, hereditāte, legis, capĭta, corporĭbus, civi, maria, arte, pacis, urbium, labōre, homĭnes, hostium, legiōne, rectōri, ducĭbus, oris, turrim, utilitātem, vectigalia, fratrĭbus, sorōrem, salūte.

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Numěrus civium Romanōrum bellis perpetuis minuebātur.

2. Olim in patriā nostrā multitūdo arcium altārum erat.

3. Urbs Roma imperii Romāni caput erat.

4. Arx sita erat in media urbe, erat praesidium et refugium civium in bello et in magnis pericŭlis.

5. De Gallōrum morĭbus multa in Caesaris libro, qui Commentarii de bello Gallīco inscribĭtur, legētis.

6. Custōdes arcis Capitolīnae et aliārum urbium et arcium milĭtes erant.

7. Aetāte Periclis Athēnae erant sedes artium et litterārum.

8. In Palatīno colle Romŭlus et Remus arcem parvam ponunt.

9. Roma urbs septem montium appellabātur, nam in septem montĭbus sita erat.

10. Magnus erat numěrus milĭtum Romanōrum.

11. Milĭtes Romāni montem capiunt et ibi castra prope hostes ponunt.

12. Scriptōres antiqui in operĭbus suis multa exempla virtūtis virōrum magnōrum nobis praebent.

13. Carmĭna poētārum antiquōrum semper in scholis legebantur et leguntur.

14. Apud Romānos ansĕres sacri erant.

IV. Визначте від яких латинських слів походять українські запозичення: адміністрація, актор, акція, калькулятор, криміналістика, консультація, сесія, компенсація, лектор, лекція, ректор, проректор, оратор, доктор, доцент, корпус, композиція, позиція, авіація, асиміляція, дисиміляція, трансляція, презумпція, кондуктор.

V. Визначте, які іменники в рідній та іноземній мові, що ви вивчаєте походять від латинських іменників ІІІ відміни:

actio, accumulator, aggressio, aggressor, agitatio, conductor, conservātor, commentator, constitutio, constructor, consultatio, corruptio, dictor, demonstratio, discussio, expositio, lustratio, illustratio, generatio, novatio, novator, communicatio, opus, positio, oppositio, propositio, regio, reformatio, sanctio, sessio, sponsor, stimulatio, simulatio, translatio, traditio, usurpatio, variatio.

De Romŭlo et Remo, Romae conditorĭbus

Titus Livius, clarus scriptor Romanōrum, in libris suis, qui « Ab Urbe condĭta » appellantur, fabŭlam de Romŭlo et Remo, Romae conditorĭbus, narrat. Numĭtor, rex Albae. Longae, ab Amulio, fratre suo, regno privātur. Amulius quoque nepōtes Numitōris Romŭlum et Remum in flumĭne demergěre iubet, sed ministri regis ei non parent et puěros parvŭlos in flumĭnis ripā ponunt. Ibi lupa puěros invěnit et nutrit. Postea Romŭlus et Remus a Faustŭlo, pastōre regio et ab eius uxōre educabantur. Itǎque puěri paulatim adolescēbant. Paulo post Faustŭlus fratrĭbus Romŭlo et Remo veritātem apěrit et fratres Amulium, occīdunt et regnum Numitōri avo reddunt. Romŭlus autem postea rex civitātis fit et condit urbem novam haud procul a loco ubi lupa eos nutriēbat. Eam urbem a suo nomĭne Romam appellat.