Тема 8 – 3 години Облік операцій банку з цінними паперами

1. Характеристика та загальні принципи оцінки та обліку цінних паперів у портфелях банку.

2. Облік цінних паперів у торговому портфелі банку.

3. Облік цінних паперів у портфелі банку на продаж.

4. Облік боргових цінних паперів, що утримуються в портфелі банку до погашення.

5. Облік цінних паперів власної емісії.

1. Характеристика та загальні принципи оцінки та обліку цінних паперів у портфелях банку

Банківські установи здійснюють операції на ринку цінних паперів з метою:

   залучення додаткових ресурсів для традиційної кредитної та розрахункової діяльності на основі емісії цінних паперів;

   отримання прибутку від власних інвестицій в цінні папери за рахунок отриманих банком процентів, дивідендів і росту курсової вартості цінних паперів;

   отримання прибутку від надання клієнтам послуг по операціях з цінними паперами;

   розширення сфери впливу банку та залучення нових клієнтів за рахунок участі в капіталах підприємств та організацій.

Цінні папери, що обертаються на ринку цінних паперів можна класифікувати :

   за видами;

   за видами сплати доходу;

   за формою випуску.

На ринку цінних паперів банки можуть виступати в якості інвесторів, емітентів, а також здійснювати посередницькі операції.

Під інвестиційними операціями розуміють вкладання коштів у цінні папери і така діяльність банку є альтернативною по відношенню до кредитування. Інтенсивність інвестицій банків в цінні папери залежить від потреби клієнтів банку в кредитних ресурсах і прогнозу динаміки процентних ставок на ринку кредитів.

Цінні папери є однією із форм ліквідних резервів банку, тому при виборі цінних паперів для інвестицій особливу увагу приділяють їх надійності.

Цінні папери банку з метою їх оцінки та відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином:

–         цінні папери, яки обліковуються в торговому портфелі;

–         цінні папери в портфелі банку на продаж;

–         цінні папери в портфелі банку до погашення;

–         інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

Цінні папери, які придбані та (або) зберігаються за дорученням та за кошти клієнтів, а також цінні папери, які придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками.

За борговими цінними паперами окремо обліковуються дисконт або премія у разі їх наявності.

Сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід, а сума амортизації премії зменшує процентний дохід за цінними паперами.

Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням процентів.

Різниця між ними полягає в:

         характеристиці цінного папера (чи обертається він на активному ринку);

         намірі інвестора ( на продаж чи інвестиції);

         фактичному періоді зберігання (якщо більше одного року відносяться до портфеля цінних паперів на інвестиції).

У кінці кожного місяця банк здійснює перегляд класифікації цінних паперів на продаж. За результатом цього перегляду або після закінчення річного строку з дати придбання, цінні папери переводяться у портфель цінних паперів на інвестиції.

Вимоги до відображення у фінансовій звітності операцій з цінними паперами регламентують міжнародні стандарти бухгалтерського обліку № 25, 30, 32, у відповідності з якими слід розкривати наступну інформацію:

а) облікової політики;

     визначення балансової вартості інвестицій;

     підходу до змін ринкової вартості поточних інвестицій;

     відображення прибутку від продажу переоцінених інвестицій.

б) значних сум, що складають дохід:

     проценти та дивіденди за довгостроковими і поточними інвестиціями;

     прибутки та збитки від продажу поточних інвестицій та змін вартості таких інвестицій.

в) для довгострокових інвестицій:

     політику частоти переоцінок;

     дату останньої переоцінки.

г) руху прибутку від переоцінки інвестицій за звітний період та характер такого руху.