3. Компенсація за роботу у вихідні дні

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП України.

У разі залучення певних працівників до роботи у вихідний день власник або уповноважений ним орган зобов'язаний надати їм інший день відпочинку чи оплатити роботу у вихідний день в подвійному розмірі. Один з цих засобів компенсації роботи у вихідний день обирається за згодою сторін.

На відміну від законодавства, що діяло раніше коли інший день відпочинку надавався протягом найближчих двох тижнів, коментована стаття не обмежує надання відгулу будь-яким терміном. Отже, час використання іншого дня відпочинку також залежить від узгодження сторін.

Працівник не вправі самовільно використовувати без погодження з власником або уповноваженим ним органом дні відгулів, оскільки такі дії працівника розцінюються як відсутність на роботі без поважних причин, що може призвести до звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Зайнятим у рослинництві робітникам державних сільськогосподарських підприємств у разі залучення їх у передбаченому законом порядку в період напружених польових робіт (сівба, догляд за посівами, заготівля кормів, збирання врожаю, оранка зибу) до роботи в установлені за графіком вихідні дні замість них надаються після закінчення кожного такого періоду інші дні відпочинку. В цих випадках дні відпочинку можуть підсумовуватися за період, що не перевищує двох місяців. Причому в разі ненадання робітникам установлених за графіком днів відпочинку протягом, як на той час було визначено законодавством, найближчих двох тижнів їм поряд з наданням інших днів відпочинку провадиться доплата за роботу в дні відпочинку за графіком у встановлених законом розмірах.

Питання для самоконтролю

1. Порядок проведення роботи у вихідні дні.

2. Назвіть випадки заборони роботи у вихідні дні.

3. Компенсація за роботу у вихідні дні.

Рекомендована література до теми

1. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – 2-ге вид., допов. та переробл. – К.: А.С.К., 2001. – 1072с. – Ст. 66 – 73.

2. Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 564 с.

3. Болотіна Н. Б. Трудове право України: Підручник. — К.: Вікар, 2003. — 725 с.

4. Венедиктов В. С. Трудове право України. — Х.: Консум, 2004. — 304 с.

5. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. для студ.юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко,В. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. — К.: Вид.дім «Ін Юре», 2004. – 536 с.

6. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. / А.Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана та ін.; За заг.ред. Н. М. Хуторян. — К.: А. С. К., 2004. — 608 с.

7. Карлицький С.М. Трудове право України: Навч. посібник. – Вид. 2-е перероб. – К.: Прецедент, 2006. – 210 с.

8. Трудове право України: підручник / Ю.П. Дмитренко. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 624 с.

9. Бойко М.Д. Трудове право України: Навчальний посібник. – 3-тє вид., переробл. та доповн. – К.: Атіка, 2010. – 316 с.

7