ТЕМА: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ ПРАЦІВНИКІВ

Ключові терміни та поняття:

час відпочинку , перерви, робоча зміна, робочий день, робочий тиждень, щотижневий безперервний відпочинок, вихідні дні, святкові дні

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

План

1. Поняття часу відпочинку.

2. Перерви протягом робочого дня (зміни).

3. Перерви між робочими днями (змінами).

4. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні).

5. Щорічні неробочі (святкові) дні.

   1. Поняття часу відпочинку

Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Час відпочинку – час протягом якого робітники і службовці звільняються від виконання трудових обов’язків і можуть його використовувати на свій розсуд.

Види відпочинку:

1. Перерви протягом робочого дня (зміни).

2. Перерви між робочими днями.

3. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні)

4. Щорічні неробочі (святкові) дні

5. Відпустки

2. Перерви протягом робочого дня (зміни)

Ст. 66 КЗпП України встановлює перерву для відпочинку і харчування

тривалістю не більше 2 годин, через 4 години після початку роботи. Перерва в робочий час не включається , і не оплачується.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку (далі ПВТР) встановлюється час початку і закінчення перерви. Мінімальна тривалість перерви для відпочинку і харчування законодавством не встановлена. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. Можуть відлучатися з місця роботи. На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникам павина бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу (перелік встановлюється власником за погодженням з профкомом).

В трудовому законодавстві існують спеціальні перерви для відпочинку, що входять у робочий час:

• при роботі на відкритому повітрі в холодну пору року встановлюються перерви для обігріву за погодженням власника з профкомом;

• вантажникам при вантажно-розвантажувальних роботах, тривалість і порядок яких визначається ПВТР;

• ст. 183 КЗпП , надаються жінкам , які мають дітей віком до 1,5 року, крім загальної перерви, додаткові перерви для годування дитини. Надаються не рідше ніж через 3 год. після початку роботи, тривалістю 30 хв. кожна. При наявності двох і більше грудних дітей – не менше години. Строки, порядок надання встановлюється власником за погодженням профкомом і з врахуванням бажання матері.

Допускається:

• приєднання перерви для годування дитини до перерви для відпочинку і харчування;

• перенесення однієї або в сумарному вигляді 2-х перерв для годування дитини на кінець робочого дня.

3. Перерви між робочими днями (змінами)

Порядок їх надання визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Все, що лежить за межами робочого часу протягом доби, складає час щоденного відпочинку. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (разом з перервою для відпочинку і харчування).

4. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні)

Його тривалість повинна бути не менше як 42 год. (ст. 70 КЗпП України). Ст. 67 КЗпП: - при 5-ти денному робочому тижні працівникам надається 2 вихідних дні на тиждень, як правило, підряд – субота, неділя, - при 6-ти денному – 1 вихідний день. Загальний вихідний – неділя. Другий вихідний при 5-ти денному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіками роботи підприємства за погодженням профкомом і надається підряд із загальним вихідним днем.

Ст. 68 КЗпП вказує, якщо на підприємствах де робота не може бути припинена в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї та ін.) вихідні дні встановлюються місцевими радами н/д.

Ст. 69 КЗпП, на підприємствах зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або у зв’язку з необхідністю безперервного обслуговування населення, на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаною з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників, згідно з графіком змінності, що затверджується власником за погодженням з профкомом.

Цей порядок поширюється на такі категорії підприємств:

• підприємства, на яких призупинення роботи неможливе за виробничо-технічних умов (підприємства з безперервним процесом виробництва );

• підприємства комунального обслуговування населення (водо- , газо - тепло забезпечення);

• підприємства, що обслуговують населення , якщо прийшло рішення про їх роботу без вихідних;

• підприємства, що виконують вантажно-розвантажувальні роботи, пов’язані з роботою транспорту.

На працівника, який перебуває у відрядженні поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, виплачується компенсація, або може бути наданий інший день відпочинку.